Тема 18. Вчення про податки

Наше дослідження податків закінчимо тим, з чого ми його починали|розпочинали| – ще раз подумаємо про необхідність податків.

Якщо Хома Аквінський (1226 -1274) вважав податки одними із форм пограбування народу, то вже Діомад Карафа, що жив в тому ж 13в., висловлював думку, що податки виступають головним джерелом поповнення бюджету.

У 17 ст., у Франції Шарль де| Монтеськье стверджує, що громадяни зобов'язані ділитися своїми доходами з|із| державою, оскільки вона забезпечує внутрішній і зовнішній захист життя і майна народу.

Англійський економіст Джон Стюарт Мілль першим обгрунтував необхідність введення|вступу| неоподатковуваного мінімуму|мінімум-ареалу|, розмір якого, на його думку, не повинен бути менше прожиткового мінімуму|мінімум-ареалу|.

У 18 ст. французькі економісти А. Тьер і Е. де| Жірарден розвивали вчення|гадку| про те, що податки – це страхові внески, необхідні для захисту громадян від різних ризиків і випадковостей. При цьому розмір страхового внеску повинен відповідати доходу або майну кожного із громадян.

Неокласична політекономія – В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, А Маршалл, А. Пігу, Р. Слоу – вважає|лічить|, що держава повинна обмежити своє втручання в економіку, оскільки економічне життя настільки досконалий|довершений| організм, що здібна сама справитися|впоратися| зі|із| всіма своїми хворобами. При цьому повинні знизитися витрати|затрати| держбюджету, а тим самим, і знизиться рівень оподаткування. Гроші, які є у кожного громадянина, краще залишити йому, оскільки він розпорядиться ними краще, ніж пропонує йому державу.

А. Сміт вважає|лічить|, що податки забирають у|біля| народу кошти, які могли б піти на створення|створіння| нової продукції або стимулювання продуктивності праці. Непрямі податки підвищують і ціну товару, і витрати|затрати| підприємств, тим самим зменшуючи зростання|зріст| виробництва.

Послідовник А. Сміта Д. Рікардо називав податки економічною бідою|лихом|, тому держава повинна постійно знижувати їх.

Згідно теорії англійського економіста 20 в. Дж. М. Кейнса, ринкова економіка, як показали кризи 29 – 33 рр|. і 70 – 80 рр., в перебігу тривалого часу не здатна|здібна| справитися|впоратися| зі|із| своїми проблемами, і держава повинна допомогти їй. В період кризи податкові платежі повинні знижуватися –що призведе до зросту|зростає| попиту населення, який стимулює виробництво. І тільки при економічному підйомі податкові платежі можуть збільшуватись.

Фрідмен стверджує, що податки негативно|заперечний| впливають на економіку – із|із| зростанням|зростом|держзатрат| ростуть податки, що б'є як по підприємствах, так і по споживачах. Тому головне завдання|задача| держави – знизити свої витрати|затрати|, і тим самим податки. Далеко не завжди зменшення розміру ставок податків зменшує надходження|вступи| до бюджету, часто це зниження стимулює виробництво, що у свою чергу|своєю чергою| приводить|призводить| до зростання|зросту| податкових надходжень|вступів|.

Останнім часом особливу популярність придбала ідея єдиного податку, висунута ще в 19в. великим американським економістом Генрі Джорджем. У об'ємній праці «Прогрес і бідність» він всесторонньо обгрунтував необхідність заміни всієї системи оподаткування єдиним податком на землю.

Розглянемо|розглядуватимемо| його основні достоїнства і недоліки|нестачі|.

Єдиний податок

Достоїнства

Недоліки

1. Об'єднання безлічі податків. 2. Спрощення системи сплати|виплати| податків і оформлення документів. 3. Значне скорочення числа чиновників в податковій адміністрації. 4. Справедливість оподаткування: обкладаються|оподатковують| всі, хто|КТО| працює на землі|грунті|, і більше платять ті, у кого|КТО| землі|грунт| більше. При цьому працьовитість і талант, кмітливість і ініціатива ніяк не ущемляються|ущемлюють| і не обмежуються зависокими податками. 5. Ціни на землю|грунт|, яка буде єдиним об'єктом по даному податку, зазвичай|звично| увесь час зростають. 6. Вихід з|із| тіні більшої частини|частки| економіки – оскільки|тому що| вигідніше і спокійніше для кожного працюючего буде заплатити один невеликий податок. 7. Спрощення прогнозу про суми податкових платежів, які можуть бути зібрані|повизбирувати|. 8. Зниження цін – для споживачів за рахунок відміни непрямих податків, що включаються в ціни; для виробників – за рахунок зниження податкових виплат виробників, що включаються в собівартість товару, а значить, і його ціну. 9. Повне знищення системи хабарів в податкових інспекціях – оскільки легше буде заплатити невеликий податок, чим платити великий хабар.

1. Безліч податків з|із| невисокими ставками зменшують тягар платежів для кожного. Єдиний податок вимагае дуже високої ставки. 2. Оподатковується лише один об'єкт - земля|грунт|. При цьому кількість об'єктів обкладення – землі|грунти| – не може бути збільшено – при тому що державні виплати населенню, із|із| зростанням|зростом| його чисельності, будуть тільки|лише| рости. 3. Зростання бідності серед населення – оскільки більшість дрібних підприємців не зможуть платити податок із землі і вимушені будуть продавати свою землю і найматися до більш великих підприємців.

Зазвичай|звично| я даю студентам самим заповнити цю таблицю – і кількість пунктів в стовпці «Достоїнства|чесноти|» завжди перевищує кількість пунктів по стовпцю «Недоліки|нестачі|». Тоді я ставлю студентам питання: чому ж жодна країна в світі до цих пір повною мірою не перейшла на цю спрощену систему? У відповідь найчастіше чую мовчання.

Державні доходи - це частина, яку громадянин віддає зі свого майна для того, щоб спокійнокористуватися рештою.

Шарль Монтеск’є (французький просвітник і філософ, 1689-1755)