- •Вимоги до знань та вмінь
- •Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
- •Система контролю знань та умови складання іспиту
- •Навчально-тематичний план
- •Комплексна країнознавча характеристика
- •Тема 2.
- •Країнознавча характеристика україни
- •Лекція 2 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика України
- •Тема 3.
- •Країнознавча характеристика російської федерації
- •Лекція 3 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика Російської Федерації
- •Країнознавча характеристика Російської Федерації
- •Країнознавча характеристика білорусі і молдови
- •Лекція 4 (3 год.)
- •Країнознавча характеристика Білорусі і Молдови
- •Країнознавча характеристика Білорусі і Молдови
- •Країнознавча характеристика держав Закавказзя (Азербайджану, Вірменії, Грузії)
- •Країнознавча характеристика держав центральної азії
- •Лекція 7 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика Казахстану і Киргизстану
- •Лекція 8 (2 год.) Країнознавча характеристика Таджикистану, Туркменістану і Узбекистану
- •Країнознавча характеристика держав Центральної Азії
- •Тема 7.
- •Особливості країнознавчої характеристики країн балтії (естонії, латвії, литви)
- •Лекція 9 (2 год.)
- •Особливості країнознавчої характеристики Естонії. Латвії і Литви
- •Проблемні теми для обговорення
- •Лекція 11 (2 год.) Загальні відомості про Європу
- •Лекція 12 (2 год.) Загальні відомості про Північну Америку
- •Лекція 13 (2 год.) Етнонаціональний склад населення Європи та Північної Америки
- •Лекція 14 (2 год.)
- •Політичні системи Великої Британії та Сполучених Штатів Америки
- •Тема 10
- •Європейський федералізм: федеративна республіка німеччина‚ австрія‚ швейцарія
- •Лекція 17
- •Європейський федералізм на прикладі Федеративної Республіки Німеччини
- •Основні етапи формування та визначальні риси сучасної німецької державності
- •Тема 11
- •Романомовні країни західної європи: франція , італія‚ іспанія‚ португалія
- •Лекція 19 (2 год.)
- •Політична система, державний устрій та економічний розвиток Французької Республіки
- •Основні етапи політико-державного розвитку Франції
- •Тема 14 поставторитарні політичні системи країн півдня європи: італія‚ іспанія‚ португалія
- •Тема 12 монархії малих країн західної європи (андорра‚ бельгія‚ ватикан‚ ліхтенштейн‚ люксембург‚ монако‚ нідерланди)
- •Тема 13 країни північної європи
- •Тема 14 народи балкан на шляху до формування національних держав
- •Тема 15
- •Тема 16
- •Проблемні теми для обговорення:
- •Питання для контролю і повторення курсу
- •Література Основна: до курсу в цілому:
- •До змістового модуля 1:
- •До змістового модуля 2:
- •Додаткова: до курсу в цілому:
- •До змістового модуля 1:
- •До змістового модуля 2:
- •Довідкова література:
- •Документи:
- •Інформація в Інтернеті:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Кафедра країнознавства
Укладачі:
Професор М.С. Дорошко
Доцент Р.А. Кривонос
КРАЇНОЗНАВСТВО
(частина 1):
країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
для студентів І курсу спеціальності 6.030400
„міжнародне право”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 5
від „19” січня 2012 р.
Директор Інституту міжнародних відносин
_______________________ В.В. Копійка
КИЇВ – 2012
Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство (частина 1): країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки”
Укладачі: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко; кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос
Лектори: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко
кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос
Викладачі: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко
кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос
асистент П.В.Бовсунівський
Погоджено
з науково-методичною комісією
„____” _______________ 20 _ р.
____________________________
.
ВСТУП
Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „Країнознавство (частина 1): країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра (6.030400) зі спеціальності „Міжнародне право” напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”*. Курс розрахований на один семестр.
Викладається на І курсі в 2 семестрі в обсязі 108 годин, з них 38 годин – лекційні‚ 14 – практичні заняття, 56 годин – самостійна робота. Закінчується іспитом у 2 семестрі.
Об’єктом курсу є країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки.
Предметом курсу є географічне розташування, природні ресурси, корисні копалини, особливості політичних систем, державного устрою, територіально-адміністративного поділу країн пострадянського простору, Європи та Північної Америки, а також відносини України з цими країнами.
Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів пострадянського простору, Європи та Північної Америки; розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу; уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку; а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства пострадянського та євроатлантичного простору.
Вивчення курсу ставить перед викладачем і студентом такі завдання:
ознайомлення студентів з понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;
вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів пострадянського простору, Європи та Північної Америки;
формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.
Вимоги до знань та вмінь
Курс повинен дати студентові загальні знання про:
понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;
загальну структуру країнознавчих досліджень;
друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;
особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;
геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні і політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;
науково-практичні складові країнознавства.
Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:
добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;
будувати загальну схему країнознавчої характеристики;
орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;
використовувати методології системного (у тому числі геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схеми країнознавчих досліджень;
формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;
визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;
складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;
готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;
застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.
Вивчаючи курс, поряд зі знаннями та вміннями, студент має також набути активну громадянську позицію у питаннях захисту національних інтересів України у відносинах з Російською Федерацією, США й іншими державами пострадянського простору Європи та Північної Америки.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
Нормативна навчальна дисципліна є складовою циклу професійно-практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і передбачає наявність у студентів загальних знань з курсів „Історія України”, „Політологія”, „Соціологія”, „Теорія та історія держави і права”, „Логіка”, „Іноземна мова”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації. Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу історії, географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.
Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України”, „Іноземна мова спеціальності”, „Історія політичних та правових вчень”, „Конфліктологія та теорія переговорів”, „Міжнародні відносини і світова політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Міжнародні економічні відносини”, „Політологія”, „Релігієзнавство”, „Світова економіка” тощо.