Тема 4. Система рахунків і метод подвійного відображення господарських фактів План:

1. Бухгалтерські рахунки та їх призначення.

2. Активні і пасивні рахунки та їх будова

3. Відображення господарських операцій на рахунках

4. Метод подвійного відображення господарських процесів на рахунках бухгалтерського обліку.

5. Хронологічний і систематичний облік

6. Синтетичні та аналітичні рахунки, субрахунки та їх взаємозв’язок.

7. Узагальнення поточного обліку.

4.1. Бухгалтерські рахунки та їх призначення

Для доцільного здійснення господарських операцій і отримання поточної інформації про стан та рух засобів і джерел їх утворення застосовується такий елемент методу бухгалтерського обліку, як рахунок.

За допомогою рахунків здійснюється систематизація господарських операцій:

По-перше, за економічно однорідним змістом;

По друге, облічуються за цими групами наявність і рух господарських засобів і їх джерел;

По-третє, здійснюється поточний контроль за господарськими операціями і збереження власності господарства.

Завдяки групуванню господарських операцій на рахунках підприємство одержує узагальнені дані про операції на кожній виробничій ділянці і, порівнюючи ці показники з показниками плану, виявляє рівень його виконання.

Групування рахунків за однорідними економічними ознаками для облікового відображення господарської діяльності називається системою рахунків бухгалтерського обліку, яка є складовою частиною двоїстості методичних прийомів.

Рахунки бухгалтерського обліку при групуванні класифікуються за призначенням, структурою та економічним змістом.

За призначенням і структурою рахунки одного економічного класу поділяються на основні, операційні, регулюючі і додаткові. Окрему групу утворюють забалансові рахунки. Дана класифікація наведена на схемі 4.1.

До основних відносять рахунки обліку господарських коштів та джерел їх утворення. До операційних – рахунки обліку господарських процесів і фінансово-результатні; до регулюючих і додаткових – рахунки, що регулюють і доповнюють показники основних рахунків. У групі рахунків господарських коштів і джерел їх утворення об’єднано інвентарні, грошові, розрахункові, капіталу, тобто рахунки класів необоротні активи, запаси, кошти, розрахункові та інші активи.

Рахунки, на яких обліковують предмети і знаряддя праці (основні засоби, матеріали, інвентар), називають інвентарними, а рахунки, на яких обліковують грошові кошти підприємства у касі, на розрахунковому рахунку у банку – грошовими.

Рахунки, на яких обліковують розрахунки з різними контрагентами і фізичними особами, є розрахунковими, а рахунки, на яких обліковують капітал, тобто кошти власного капіталу та зобов’язань, рахунками капіталу.

Система рахунків бухгалтерського обліку

Основні

Операційні

Регулюючі й додаткові

Забалансові

Обліку господарських коштів та джерел їх утворення

Обліку господар-ських процесів

Фінан-сово-резуль-татні

Регулюючі

Додат-кові

Схема 4.1. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за їх призначенням і структурою

До рахунків обліку господарських операцій відносять збирально-розподільчі, калькуляційні та операційно-результатні. Збирально-розподільчими називають такі рахунки, на яких за певний період відображають економічно однорідні витрати (на заробітну плату, обслуговування виробництва) для поділу їх між об’єктами калькулювання собівартості продукції. Калькуляційними називають рахунки, на яких обчислюють собівартість продукції, а операційно-результатними – рахунки, на яких обліковують процес реалізації продукції і виявляють результати від реалізації.

До фінансово-результатних відносять рахунки, на яких обліковують фінансові результати господарської діяльності підприємства (фінансові результаті, нерозподілені прибутки).

Рахунки, призначені для коригування показників основних рахунків і окремих статей балансу, називають регулюючими (конртрарні і додаткові). Основні рахунки коригують відніманням підсумку контрарного рахунку від підсумку основного рахунку.

Контрарні рахунки застосовують для регулювання підсумків активних і пасивних основних рахунків, тому називають їх відповідно контрактивними і контрпасивними. Регулюючі рахунки при складанні балансу приводять у рядках після основного рахунку і до валюти балансу не включають.

Наприклад, рахунок “Знос необоротних активів” є пасивний, але він приводиться довідково у активі балансу на рядку відразу після рядка “Первісна вартість”, оскільки він його регулює. Для визначення залишкової вартості основних засобів необхідно з підсумку основного рахунку відняти суму, що відображена на контрактивному рахунку.

Дт Основний	активний Кт		Дт Основний	пасивний Кт
Сума первісної вартості: 10 000 грн.				Сума зносу: 2 000 грн.

Залишкова вартість = 10 000 – 2 000 = 8 000 грн.

До регулюючих рахунків включають також додаткові рахунки, які коригують сальдо основних рахунків. Додаткові рахунки бувають активні а пасивні.

За своєю структурою рахунки бухгалтерського обліку поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні.

Рахунки, які відображаються у бухгалтерському балансі, називають балансовими. Проте, крім них, існують рахунки, які не відображуються у бухгалтерському балансі. Оскільки сальдо цих рахунків показують після підсумку балансу, їх називають забалансовими. На за балансових рахунках відображають цінності, які тимчасово перебувають у користуванні або на зберіганні у підприємства, але йому не належать.