Якщо перші два типи особистості описуються теоретично, виділяються досить умовно, то реальний тип конструюється на основі результатів конкретних соціологічних досліджень.

Відомий український соціолог Є.Головата враховуючи особливості розвитку нашого суспільства протягом 70-их рр. після більшовицької революції 1917 р. і останього десятиріччя XX ст, запропонував соціально-історично типологію особистості з трьома головними типами:

Перший тип характеризується духовною обмеженістю та інстиктивним потягом достадності.

Другий тип виник у часи застою, коли відбувався процес відокремлення особистості від держави, політичної системи, її роздвоєння.

Третій, або "перехідний" тип особистості характерний для сьогодення. Йому властиві такі риси: #недовіра будь-якої влади; #потяг до релігії; #відмова від політичного життя; ♦ роздвоєння свідомості тощо.

Соціально-історична типологія особистості (за Є.Гоповатою):особистість, "розчинена" у суспільстві, особистість, відчужена від суспільства,"перехідний" тип особистості.

Проблема діагностики властивостей конкретної особистості набула за останній час актуальності. Методи соціально-психологічної діагностики активно використовуються у профорієнтаційній роботі та в процесі професійного добору персоналу.

Домінування гуманістичних начал у роботі з людьми обумовлює добір для кожного такого типу діяльності, який відповідає нахилам, інтересам та здібностям особистості, рівню її освіченості та культури. Діяльність, що у найкращий спосіб відповідає властивостям особистості, стає продуктивною, стимулює творчість та прагнення до постійного вдосконалення.

У процесі соціально-психологічної діагностики використовують різноманітні методи та методики: ♦ спостереження, ♦ аналіз документів та продуктів діяльності людини, ♦ анкетування, ♦ тестування, # моделювання ситуацій (стажування, виконання конкретних завдань, імітація професійної діяльності).

^Тестування, як метод емпіричного соціологічного обстеження, передбачає стандартизовану процедуру опитування (або виконання певних завдань) респондентів, що проводиться з метою отримання надійної інформації про деякі властивості особистості. За результатами тестування можна оцінити ступінь практичної готовності індивіда до виконання певних завдаїгь, його здатність набувати нові навички та вміння, розширювати діапазон наявних властивостей.

^^^-"-"^ Увага! ^^"^•^^^

Інформація, котру отримано в результаті тестування, є оперативною, будь-які зміни в умовах життєдіяльності індивіда можуть

суттєво позначитись на результатах тестування. ^^^^^^^

Для підвищення рівня об'єктивності результатів соціально -психологічної діагностики використовують науково об'рунтовані комплекси тестів - тестові батареї. Для складання соціально-психологічного портрету особистості застосовують батарею тестів, що містить понад два десятки методик, серед яких Фтеапи інтелекту, ^здібностей, а також тести досягнень - ^установок, ^мотиваційні, Фінтересів, Фтести суб 'єктивних оцінок суспільних явищ. У сучасному тестування щораз активніше застосовують комп'ютерні методики.

5.7 Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах

Форму вання особистості відбувасться у коїітфетних сощальних умовах. Духовний і технологічний стан суспільства визначають ступінь гармонійності, всебічність розвитку особистості:

► з одного боку, особистість - це комплекс суспільних відносин, властивостей, що сформувався на вимогу оточення;

> з другого, людина - це активний суб'єкт, який змінює відносини у суспільстві. Більшість дослідників вважають стан сучасного суспільства кризовим, а взаємодію між

суспільством та особистістю - проблемною. Сучасне суспільство в процесі своєї еволюції поступово втрачає можливості регулювання взаємодії соціальних систем, мобілізаційного впливу на них унаслідок їх дроблення, функціонального розшарування, ослаблення взаємозв'язків між окремими системами життєдіяльності суспільства - господарством, політикою, наукою, ідеологією.

Щ Німецький соціологи.Лукман, досліджуючи явище автономізації різних сфер суспільного життя, вказував на небезпеку втрати людиною своєї * соціальної ідентичності - національної, державної, професійної.

Як вже підкреслювалося, ідентифікація особистості (самоусвідомлення своєї ітрішалежності до певних сощальних сшльнот) є єдиним способом інтеграції .тітодани до системи сощальних зв' язків та відносин. Руйнування механізмів самоідентафікації обумовлює атомізацію ( "розпорошення") суспільства, воно втрачає свої національно-державні обриси, перетворюючись у глобальне світове співтовариство.

Як свідчать результати соціологічних досліджень, у результаті розширення комунікаційних можливостей, розвитку інформатизації усіх сфер суспільного життя досить багато людей в різних країнах світу вже не відчувають своєї національної приналежності, не солідаризуються з такими соціальними спільнотами як нація, держава, релігійна конфесія, покоління тощо. Це стає причиною порушення соціальної рівноваги у суспільстві, оскільки воно не забезпечує дотримання основного принципу своєї єдності, інтегрованості -консенсусу, суспільної згоди стосовно основних цінностей.

На кожному етапі свого розвитку суспільство висуває певні вимоги до розвитку особистості, реалізація яких дозволяє людіші успішно інтегруватися до соціального середовища. Скажімо, сьогодні ця успішність обумовлюється комунікативними властивостями людшги, її комп'ютерною грамотністю, знанням іноземних мов тощо. Технічна і технологічна модернізація виробництва спричинилася до аміни характеру праці, що вішагаєвідпращвішка високого рівня фаховості, компетегггності, творчості, самодіяльності.

Якщо у доінду стрішіьному суспільстві положення людини у системі соціальних зв'язківта відносин визначалось аскріптпівіїими ознаками статусу - 'вікам, 'статю, • етнічною приналежністю, ' походженням, * родоводом, ' спадщиною, то у сучасному суспільстві соціальний статус визначається переважно 'результатами

професійної діяльності людини, ' її особистими досягненнями

Однак, із суспільної точки зору найбільш важливими властивостями особистості є:

0 її здатність узгоджувати власні цілі діяльності із суспільними, відповідальність за власні вчинки, за наслідки своєї діяльності;

0 здатність до аналізу та адекватної оцінки суспільних явищ, самокритичність, загальний рівень культури, освіченість.

У сучасному світі, насиченому різноманітними конфліктами, для ефективної суспільної взаємодії усе більш важливими стають такі властивості особистості, як взаємна довіра, толерантність, визнання і повага до чужих цінностей, звичаїв, традицій, вірувань, гуманізм та духовність.

Украй важливого значення набуває формування розвинутої екологічної свідомості особистості, оскільки людство сьогодні переживає вирішальний момент своєї історії - воно практично вичерпало наявні природні ресурси і увійшло в епоху планетарної кризи усіх сфер життєдіяльності, котра може завершитись глобальною катастрофою.

Усвідомлення глобальних проблем сучасної цивілізації та загроз, що виникли для людства на початку третього тисячоліття, призвело до постановки на порядок денний світового співтовариства питання щодо переходу на шлях сталого розвитку, що задовольняє потреби сучасності без створення небезпеки для існування наступних поколінь.

Сучасне українське суспільство переживає період системної трансформації - реформуються економіка і політика, глибокі зміни відбуваються у духовному житті народу. Успіх процесу державотворення залежить від рівня консолідованості суспільства, здатності усіх його членів об'єднати зусилля для досягнення спільної мети - побудови економічно розвинутої, демократичної, правової держави - рівноправного члена світового співтовариства. Визначена новою стратегією економічного та соціального розвитку України орієнтація на пшоваційно-технолопчну модель розвитку підносить роль людського фактору - головного носія і суб'єкта інноваційних перетворень. За цих умов формування особистості, зорієнтованої на особисту причетність до реформування, суспільну солідарність, особисту відповідальність за те, що відбувається у нашому суспільстві, набуває вирішального для побудови нового суспільства значення.

Резюме

СУТТЄВОЇ^

1. Соціологія особистості - спеціальна соціологічна теорія, що дослідж\>с широке коло питань взаємозв'язку особистості з суспільством, соціальними спільнотами і групами. Предметом соціології особистостей є дослідження особистості як соціального типу процесу її формування і розвитку її потреб, соціалізації.

2. Особистість " - поняття, яке вводиться для виділення, наголошення неприродної (надприродної, соціальної) сутності людини та індивідаО, тобто акцент робиться на соціачьному.Кожна людина, яка з явшасяу світі, починає поступово засвоювати людську культуру, набувати свої особливості, входити в суспільство, самостверджуваптся серед інших людей і ставати особистістю.

1. Якщо у доіндустріальному суспільстві нерівність його членів накопичувалась, діяв висхідний ланцюжок статусного зростання: багатство - освіта - престиж - влада, то у сучасному суспільстві існує інша модель розподілу нерівностей, сформувалась система дисперсійних (розсіяних) нерівностей - розходження рангів тих самих людей за різними статусними ознаками. Виріиіачьну роль у формування статуси відіграють ознаки, гцо здобуті індивідом у наслідок власних зусиль. Соціальні ролі - це способи поведінки, які відповідають прийнятим у суспільстві, спільноті нормам та здійснюються у залежності від статусу особистості. Сукупність соціально-функціональних ролей, гцо виконується конкретним індивідом утворюють його рольовий набір.

3. Соціальна структура особистості відбиває її інтегрованість до складу суспільства (статус, ролі), спрямованість особистості та її согцальну активність, її здатність до саморегуляції поведінки, життєвий контроль.

4. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії існують об 'єктивно 8стосовно людини. У процесі соціалізації особистості соціцльні норми інтеріоризуються в елементи системи саморегуляції поведінки, формують рівень культури особистості- відносно стійку систему знань, цінностей і норм поведінки особистості. Поведінка, що відхиляється ви) прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів, називається девіантною.

5. Соціальний тип особистості - певний фіксований набір суттєвих, такга, що повторюються, соціальних властивостей особистості, що виявляються у невідомості та поведінці. Для соціачьно-психологічної діагностики властивостей особистості використовуються різноманітні методи та методики: спостереження, аналіз документів та продуктів діяльності людини, анкетування, тестування, моделювання ситуацій (стажування, виконання конкретних завдань, імітація професійної діяльності).

6. Ступінь гормонійності, всебічності розвитку особистості визначається духовним та технологічним станом суспічьства.