203Тема 8

ється за вибором їх батьків, усиновителів, опікуна або піклу­вальника.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається в таких розмірах: інвалідам з дитинства І групи — 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства II групи — 70; непрацюючим інвалідам з дитинства III групи — 50; на дітей-інвалідів віком до 16 років — 70 % прожиткового мініму­му для осіб, які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога призначається на кожного інваліда з дитинства чи дитину-інваліда.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства І, II групи, непрацюючим інвалідам з дитинства III групи призна­чається на весь час інвалідності, встановленої органами меди-ко-соціальної експертизи.

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призна­чається на строк, зазначений у медичному висновку, який ви­дається у порядку, встановленому Міністерством охорони здо­ров'я України, але не більш як до місяця досягнення дитиною-інвалідом 16-річного віку включно.

У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомо­га виплачується в новому розмірі.

Перерахунок розміру державної соціальної допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності інваліда з дитинства орга­ни праці та соціального захисту населення здійснюють без по­дання заяви одержувачем на підставі витягу з акта огляду інва­ліда з дитинства органами медико-соціальної експертизи. Цей перерахунок в установленому порядку оформляється рішенням органу праці та соціального захисту населення, яке зберігаєть­ся в особовій справі інваліда з дитинства чи дитини-інваліда.

Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соці­альна допомога, з настанням 16-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його заявою (недієздатним — за заявою опікуна). У разі збільшення розміру допомога в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності, а при зменшенні розміру — з місяця, наступного за тим, в якому дитині-інваліду встановле­но групу інвалідності.

204

Державні соціальні допомоги

Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у ви­падку пропуску інвалідом з дитинства строку переогляду ста­ну здоров'я органами медико-соціальної експертизи або дити-ною-інвалідом — лікарсько-консультативними комісіями ди­тячих лікувально-профілактичних закладів, а в разі визнання знову інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць.

Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що протягом цього періоду особа визнана інвалідом або дитиною-інвалідом.

У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 16 років членам сім'ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги на день смерті.

Допомога на поховання не виплачується у разі:

1) смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюють члени сім'ї або інша особа);

2) смерті осіб, поховання яких проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років призначається одному з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, в тому числі інваліду III групи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалі­дом, а також одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опі­куну, піклувальнику з числа інвалідів І або II групи, які фак­тично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років призначається за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї, в якій виховується дитина-інвалід (крім сімей опікунів і піклувальників), за шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням цієї надбавки, не переви­щує прожиткового мінімуму на сім'ю.