53Тема 2

Міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії:

а) визначають ступінь обмеження життєдіяльності люди­ни, у тому числі стан працездатності, групу, причину і час на­стання інвалідності, а також ступінь втрати професійної пра­цездатності працівників, які одержали каліцтво чи інше ушко­дження здоров'я, пов'язане з виконанням своїх трудових обо­в'язків;

б) встановлюють потребу інвалідів у соціальній допомозі, що була б спрямована на полегшення наслідків погіршення здоро­в'я (протезування, засоби пересування, робочі пристосування, постійний догляд тощо);

в) розробляють заходи медико-соціальної реабілітації й індивідуальні програми реабілітації та адаптації інвалідів, здійснюють контроль за їх реалізацією. У разі невиконання підприємствами, установами й організаціями цих заходів і про­грам приймають рішення про відрахування ними відповідних коштів до Фонду України соціального захисту інвалідів;

г) вивчають структуру і динаміку інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками, в розрізі окремих підприємств тощо;

д) разом з лікувально-профілактичними закладами вивча­ють результати диспансеризації, переважно осіб, які часто й тривалий час хворіють, та інвалідів;

є) вивчають наслідки подовження строків тимчасової непра­цездатності на період відновного лікування, переогляду інва­лідів з метою виявлення ефективності реабілітаційних заходів, визначення реабілітаційного потенціалу;

ж) надають консультативну допомогу лікарям лікувально-профілактичних закладів з питань медико-соціальної реабілі­тації інвалідів;

з) разом з лікувально-профілактичними закладами, під­приємствами, установами, організаціями, профспілками ана­лізують умови праці з метою виявлення факторів, що небезпеч­но впливають на здоров'я й працездатність працівників, а та­кож визначення умов та видів праці, робіт і професій для хво­рих та інвалідів;

54

Соціально-забезпечувальні правовідносини

і) оцінюють стан здоров'я населення, прогнозують динамі­ку первинної інвалідності;

к) інформують органи місцевого самоврядування, підприєм­ства, установи, організації, профспілкові органи та громад­ськість про рівень інвалідності, її причини, заходи медико-соці­альної реабілітації;

л) визначають причини смерті інваліда на підставі лікар­ського свідоцтва про смерть у випадках, коли законодавством передбачається надання пільг сім'ї померлого.

Об'єкти соціально-забезпечувальних правовідносин

Під об'єктом соціально-забезпечувальних (матеріальних) правовідносин розуміють конкретне благо, з приводу якого вони виникають, тобто конкретний вид соціального забезпечення.

Види соціального забезпечення такі: пенсії, соціальні допо­моги, соціальні пільги, соціальне обслуговування. Кожний вид соціального забезпечення має низку характерних особливостей, які дають змогу відрізняти його від інших виплат чи послуг.

Пенсія — це щомісячна довгострокова виплата, яка призна­чається та виплачується особі у випадку настання пенсійного віку, інвалідності, втрати годувальника чи вислуги років за рахунок коштів Пенсійного фонду України чи бюджетів різних рівнів та є основним джерелом доходу особи.

За правовою природою можна виділити три види пенсій: страхові, державні, соціальні.

Під страховою пенсією розуміють щомісячні страхові ви­плати, які надаються застрахованим громадянам при досяг­ненні пенсійного віку, у разі інвалідності чи втрати годуваль­ника з коштів соціальних страхових фондів у порядку і роз­мірах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечен­ня". Ознаки страхових пенсій такі: вони виплачуються із соці­альних страхових фондів за рахунок страхових внесків; пе­релік страхових пенсійних випадків визначений Законом України "Про пенсійне забезпечення", а також законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ку з нещасним випадком на виробництві та професійним за­хворюванням, які спричинили втрату працездатності"; розмір пенсії співвідносний попередньому заробітку застрахованої