III. Методичні вказівки

Залежно від соціального ризику розрізняють такі види дер­жавних допомог:

1) допомоги особам, яким виповнилося 100 і більше років;

2) допомоги малозабезпеченим;

3) допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства;

4) допомоги на догляд за інвалідами внаслідок психічного захворювання;

5) допомоги сім'ям з дітьми;

6) субсидії на оплату житлово-комунальних послуг;

7) допомоги на поховання.

Допомоги особам, яким виповнилося 100 і більше років.

Виплачуються, коли місячний розмір пенсії таких осіб (з ура­хуванням усіх виплат до неї) не досягає визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Така допомога надається з 1 жовтня 2002 р. у розмірі, який визначається як різниця між зазначеним прожитковим мініму­мом та розміром пенсії (з урахуванням всіх виплат до неї).

Призначення допомоги проводять органи, які призначають пенсії. Виплата допомоги провадиться за рахунок коштів дер­жавного бюджету.

У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що призначають пенсії, провадять перерахунок допомоги з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям —

щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям, в яких з поважних або незалежних від них причин середньо­місячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого для сім'ї. Вона виплачується у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукуп­ного доходу сім'ї.

Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпе­чені сім'ї, які постійно проживають на території України.

199Тема 8

Державні соціальні допомоги

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньо­місячним сукупним доходом. Цей розмір не може перевищува­ти 75 % прожиткового мінімуму для сім'ї.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соці-альної експертизи непрацездатними, які не мають інших дже­рел до існування, державна соціальна допомога може бути при­значена на строк визнання особи непрацездатною. Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призна­чена довічно.

Заява про надання державної соціальної допомоги подаєть­ся уповноваженим представником сім'ї до органу праці та соці­ального захисту населення за місцем його проживання або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до органу праці та соціального захисту населення, який приймає рішення про призначення або про відмову у призначенні вказаної допомоги.

Державна соціальна допомога надається за рахунок асигну­вань, які враховані в розрахунках розміру коштів, передбаче­них з державного бюджету України до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у вигляді дотацій та нормативів відрахувань від загальнодержавних по­датків і зборів.

За рахунок місцевих бюджетів та спеціально створених ре­гіональних фондів соціальної допомоги органи місцевого само­врядування можуть проводити доплати до розмірів державної соціальної допомоги, виходячи із затвердженого регіонально­го прожиткового мінімуму.

У наданні державної допомоги малозабезпеченим може бути відмовлено:

а) якщо відсутні поважні або незалежні від сім'ї причини того, що вона має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї;

200

б) якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї пе­ребуває:

— більше однієї квартири (будинку, крім дачного), за умо­ви, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю;

— більше одного автомобіля, транспортного засобу (меха­нізму), при цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування;

в) якщо малозабезпеченою сім'єю або членом сім'ї протягом останнього року перед зверненням за наданням допомоги року було здійснено покупку на суму, що на час звернення пере­більшує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї.

У наданні допомоги органами праці та соціального захисту населення може бути відмовлено малозабезпеченій сім'ї (крім сімей, що складаються лише з осіб, які досягли 65-річного віку, а також інвалідів І та II групи) за результатами обстеження (за згодою вповноваженого представника цієї сім'ї), якщо в її влас­ності або володінні перебувають: земельна ділянка площею більше 0,6 га; підсобне господарство, що має приносити дохід.

Рішення про відмову в наданні допомоги приймається орга­нами праці та соціального захисту населення на підставі обсте­ження (за згодою вповноваженого представника сім'ї), яке здійснюється цими органами безпосередньо та через соціальних інспекторів.

Виплата раніше призначеної допомоги припиняється:

— якщо сім'єю приховано або навмисне подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встанов­лення права на допомогу та на визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти. Навмисне подання недо­стовірних даних, що вплинули або могли вплинути на встанов­лення права на допомогу та на визначення її розміру, тягне за собою позбавлення права на призначення та виплату допомоги протягом шести місяців з місяця виявлення порушення;

— у разі змін у складі сім'ї, що можуть вплинути на розмір допомоги, за поданням органів, що здійснюють облік громадян

201

Тема 8

Державні соціальні допомоги

за місцем постійного проживання, з місяця, наступного за міся­цем, в якому відбулися зміни;

— за заявою отримувача соціальної допомоги.

У разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел до існування розмір допомоги, визначений згідно з частиною другою статті 5 Закону "Про державні соці­альні допомоги малозабезпеченим сім'ям", може бути поступо­во зменшений до 50 % її розміру (на 10 % при кожному наступ­ному зверненні за її призначенням) при повторному поданні інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які входять до складу сім'ї (крім осіб, які доглядають за інвалі­дами І групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особа­ми, які досягли 80-річного віку; осіб, зареєстрованих у дер­жавній службі зайнятості як безробітні, які за інформацією центрів зайнятості не порушували законодавства про зай­нятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню протягом трьох останніх місяців), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим від установленої мінімальної за­робітної плати.

Рішення про зменшення розміру призначеної державної соці­альної допомоги приймають органи праці та соціального захис­ту населення на підставі обстеження (за згодою вповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї), яке здійснюється цими органами безпосередньо та через соціальних інспекторів.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні допомоги та зменшення її розміру, або припиненні її виплати органи, які призначають допомогу, письмово повідомляють про це вповно­важеного представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Якщо сім'єю приховано або навмисне подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встанов­лення права на допомогу та на визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачені кошти, то органи, що призначають на­звану допомогу:

1) визначають обсяг надміру виплачених коштів та вста­новлюють терміни їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї;

2) повідомляють уповноваженого представника малозабез­печеної сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та встанов­лені терміни їх повернення. Термін повернення коштів має ста­новити не менше місяця і не більше одного року з дня виявлен­ня порушення;

3) у разі неповернення надміру виплачених коштів добро­вільно у встановлені терміни — можуть подати позовні заяви до суду про їх стягнення.

Законодавство України визначає такі види допомог дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства:

1) державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства І і II групи;

2) державну соціальну допомогу непрацюючим інвалідам з дитинства III групи;

3) державну соціальну допомогу дітям-інвалідам віком до 16 років;

4) допомогу на поховання інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 16 років.

Крім того, законодавством визначено надбавки до вказаної державної допомоги: надбавку на догляд за інвалідом з дитин­ства І групи; надбавку на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років.

Державна соціальна допомога дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства призначається і виплачується: громадянам Украї­ни, які постійно проживають на території України; іноземним громадянам та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженців.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І і II групи, непрацюючі інваліди з дитинства III гру­пи, а також діти-інваліди віком до 16 років.

Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на дер­жавну соціальну допомогу і пенсію, призначається держав­на соціальна допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або пенсія інвалідам з дитинства, яких ви­знано недієздатними, а також на дітей-інвалідів признача-

202