269Тема 10

Між одиноким непрацездатним громадянином і відділен­ням укладається договір, у якому передбачаються види послуг, що надаватимуться соціальним працівником безплатно. Визна­чають умови, періодичність і терміни їх надання.

Соціальний працівник відділення згідно з висновками лікарів про стан здоров'я одинокого (у медичній карті) та згідно з умовами договору і з погодженим з обслуговуваним громадя­нином графіком, але не менше двох разів на тиждень, відвідує закріплених за ним громадян і надає передбачені договором послуги, виявляє додаткові потреби, вживає заходи щодо їх виконання.

Протипоказаннями для прийняття на обслуговування від­діленням є наявність у громадянина інфекційних, онкологіч­них захворювань IV клінічної групи, СНІДу, захворювань на наркоманію, алкоголізм, психічних захворювань за винятком неврозів, неврозоподібних станів при соматичних захворюван­нях, легкого ступеня дебільності, інтелектуально-мнестичних розладів та судорожних синдромів різної етіології без слабоум­ства і виражених змін особистості.

Обслуговування громадян відділенням припиняється за рішенням завідувача відділення у разі:

— поліпшення стану здоров'я громадянина відповідно до висновків лікарів закладів охорони здоров'я (медичної карти);

— встановлення наявності у громадянина працездатних дітей, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані його доглядати, проживають в одному й тому ж населеному пункті або разом з ним і не мають поважних причип для звільнення від обов'язків щодо догляду за ним;

— направлення громадянина до стаціонарного відділення територіального центру, будинку-інтернату для громадян похи­лого віку, пансіонату, психоневрологічного інтернату, будин­ку для ветеранів та інших установ;

— переїзду на нове місце проживання;

— виявлення протипоказань для обслуговування;

— систематичного грубого ставлення до соціального праців­ника;

— смерті громадянина.

270

Соціальне обслуговування

Стаціонарне обслуговування громадян похилого віку здійснюється в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, у геріатричних пансіонатах та пансіонатах для ветеранів війни та праці. Стаціонарне обслуговування осіб, що хворіють психоневрологічними захворюваннями, які потре­бують стороннього догляду, побутового і медичного обслугову­вання, здійснюється в психоневрологічних інтернатах.

.Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричні пансіонати, пансіонати для ветеранів війни та праці та психоневрологічні інтернати є стаціонарними соціально-ме­дичними установами загального типу для постійного проживан­ня громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного об­слуговування, а також осіб, які хворіють психоневрологічними захворюваннями і потребують стороннього медичного догляду.

Основним завданням будинку-і ятери ату є забезпечення на­лежних умов для проживання, соціально-побутового обслуго­вування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують стороннього догляду і допо­моги. Основним завданням психоневрологічного інтернату є забезпечення належних умов для проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду і допомоги.

Відповідно до покладених завдань будинки-інтернати забез­печують мешканців:

— житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;

— раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що прожи­вають у будинку-інтернаті в межах натуральних норм харчу­вання (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організо­вується за дві години до сну);

— цілодобовим медичним обслуговуванням, консультатив­ною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я;

— слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедич­ними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засоба-