Функції економічного аналізу Функції економічного аналізу
Оціночно-діагностична функція аналізу передбачає порівняння відповідності наявного внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання умовам зовнішнього середовища та обґрунтування на цій основі ефективності існуючої стратегії організації, визначення її ринкової та конкурентної позиції.
Прогностична функція аналізу реалізується через прогнозування можливих змін умов впливу зовнішнього середовища на основі перспективного аналізу. Дана функція базується на динамічному підході.
Пошукова функція аналізу реалізується через аналітичне обґрунтування альтернативних шляхів визначення напрямів удосконалення внутрішніх можливостей організації з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища.
Контрольна функція аналізу передбачає порівняння фактичного стану досліджуваних об’єктів поставленим цілям та планам, які виражаються в параметричних значеннях відповідних показників, які характеризують обрані цілі.
Увага! Функції, мета і ціль економічного аналізу підпорядковані запитам користувачів фінансової інформації.
Види, економічного аналізу та їх класифікація
Класифікація видів економічного здійснюється за різними ознаками:
1) за аспектами та методами дослідження:
- фінансовий – це аналіз фінансової звітності;
- управлінський (внутрішньогосподарський) аналізує доходи, витрати, результати господарської діяльності за різними ознаками;
- маркетинговий – це дослідження ринку, галузі, оцінка конкурентноздатності підприємства та його продукції.
- інвестиційний – це аналіз фінансових і капітальних інвестицій.
- функціонально-вартісний – аналіз окремих виробів, який досліджує залежність функцій і вартості.
- стратегічний – аналіз стратегії підприємства.
2) за користувачами аналітичної інформації:
Внутрішні - керівники, менеджери тощо.
Зовнішні – інвестори, постачальники, потенційні покупці.
3) за часовою ознакою:
- ретроспективний (минулий)
- перспективний (майбутній)
4) за рівнем управління:
- аналіз діяльності підприємства;
- аналіз галузі;
- аналіз регіону;
- макроекономічний аналіз;
- тематичний (виявлення, використання і визначення можливих резервів поліпшення фінансово-господарської діяльності. Прикладом тематичного аналізу може бути аналіз продуктивності праці, якості випущеної продукції, реалізації продукції тощо)
Прийоми економічного аналізу як основа управління підприємством
Прийоми економічного аналізу можна розділити на:
Якісні (абстрактно-логічні) – мають суб’єктивний характер, в їх основі логічні аналітичні прийоми. До них відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, моделювання, SWOT – аналіз, PEST – аналіз, ABC – аналіз, евристичні методи (інтуїція, логіка, досвід).
Кількісні – мають об’єктивний характер, в їх основі числові аналітичні прийоми. До них відносять: економічні, статистичні, математичні).
Порівняння – це спосіб дослідження дійсності через зіставлення одного показника з іншим з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.
Моделювання – на базі окремих явищ будується або модель, або формула.
SWOT-аналіз – в процесі діяльності підприємства визначення сильних і слабких сторін, перспективи і загрози (самостійно).
PEST-аналіз використовується для аналізу макросередовища та визначення впливу політичних (P), економічних (E), соціальних (S), технологічних (T) факторів на діяльність банку (самостійно).
SPACE- аналіз - аналіз впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність економічного суб’єкта господарювання
АВС – аналіз – дослідження об’єктів за ступенем важливості в межах трьох груп (самостійно).,
Наприклад: матеріали групи А – найважливіші (співвідношення: 20% матеріалів дають 80% прибутку; група В – 30% матеріалів дають 60% прибутку; група С – найменш важливі)
PIMS- аналіз - аналіз впливу ринкової стратегії на прибутки
SNW – аналіз - використовується для дослідження життєвого циклу банківських продуктів та використовується банком в процесі розробки його продуктово-маркетингової стратегії. З його допомогою обґрунтовуються сильні, нейтральні, слабкі сторони банківського продукту.
Евристичні прийоми – ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників, здатності дослідника генерувати ідеї та нестандартні способи розв’язання поставлених завдань.
Розрізняють:
- метод мозкового штурму (наприклад: передача Что? Где? Когда?);
- метод експертних оцінок (експерти, за рахунок власного досвіду ставлять оцінку підприємству);
- метод колективного блокноту (30 хвилин обговорення, 30 хвилин запис ідей без критики) ;
- спосіб асоціацій і аналогій (об’єднання багатьох функцій в один прилад, наприклад: мобільний телефон, має дуже багато функцій);
- метод Дельфі – спосіб для встановлення рейтингових оцінок.
Кількісні прийоми можна поділити на описові та аналітичні:
ОПИСОВІ: