- •Тема 1. Поняття
- •1. Предмет римського приватного права
- •2. Рецепція римського права
- •3. Значення римського приватного права для сучасного правника
- •4. Поняття та види джерел права
- •5. Звичаєве право і закон
- •6. Едикти магістратів
- •Тема 2. Особи -учасники цивільних відносин
- •1. Поняття суб'єкта права і правоздатності
- •2. Правове становище римських громадян
- •6. Правове становище колонів
- •7. Юридичні особи в римському приватному праві
- •Тема 3. Сімейні правовідносини
- •1. Сім'я. Агнатська і когнатська сім'я
- •2. Шлюб та його види
- •3. Правові відносини подружжя
- •4. Правові відносини батьків і дітей
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Цивільний процес
- •1. Виникнення державного розгляду цивільних справ
- •3. Поняття та види позовів
- •4. Особливі засоби преторського захисту
- •5. Позовна давність
- •Тема 5. Речове право
- •1. Права речові і зобов'язальні
- •2. Поняття та види речей
- •3. Володіння
- •4. Права на чужі речі
- •Тема 6. Право власності
- •1. Право власності
- •3. Захист права власності
- •Тема 7. Зобов'язальне право
- •1. Поняття зобов'язання
- •4. Виконання зобов'язань
- •5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •6. Забезпечення зобов'язань
- •Тема 8. Договори
- •1. Поняття і види договорів
- •2. Умови дійсності договорів
- •3. Зміст договору
- •4. Укладення договору
- •5. Реальні контракти
- •6. Консенсуальні контракти
- •7. Безіменні контракти
- •8. Зобов'язання з ніби-договорів, з деліктів та з ніби-деліктів
- •Тема 9. Спадкове право
- •2. Спадкування за законом
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Прийняття спадщини
- •5. Легати і фщеікоміси
Тема 3. Сімейні правовідносини
П лан
Сім'я. Агнатська і когнатська сім'я.
Шлюб та його види.
Правові відносини подружжя.
Правові відносини батьків і дітей.
Мета та завдання розділу: показати студентам зв'язок між пригнобленим становищем рабів та таким само становищем членів сім'ї у стародавньому римському суспільстві.
Методичні рекомендації щодо вивчення навчального матеріалу
Слід звернути увагу на те, що давньоримська сім'я будувалася за принципом підпорядкування членів сім'ї владі глави сімейства, також. глава сім'ї одноособово вирішував усі майнові питання, тобто мав повне право власності на усе майно сім'ї.
1. Сім'я. Агнатська і когнатська сім'я
Сім'я - це засноване на шлюбі чи кровній спорідненості невелике об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту, взаємною допомогою та моральною відповідальністю. Давня римська сім'я (фамілія) об'єднувала під владою її голови (патер) дружину, дітей, інших родичів, які проживали разом і вели спільне господарство, а також кабальних і рабів. Сам термін "фамілія" первісно означав не лише колектив людей, але й усю сукупність майна, тяглової худоби та інших матеріальних ресурсів цього колективу. Це об'єднання базувалося не стільки на кровній спорідненості його членів, скільки на владі домовладики-патера. Влада ця була практично необмеженою, він міг піддати кожного члена фамілії будь-якому покаранню, аж до позбавлення життя чи продажу у рабство. Повноправним громадянином Риму вважався лише глава сім'ї - квірит. Під його владу потрапляли не лише дружина, діти, раби, але й невістки та зяті його - звісно, за умови, що вони не стали членами іншої родини (тестя, свекра) під владою свого домо-влздики-квірита. Влада над членами сім'ї носила назву манус. Домо-владика мав право вимагати повернення членів своєї сім'ї та належного йому майна за допомогою однакового віндикаційного позову, тобто тут законодавство не робило принципової різниці між, для
23
прикладу, плугом, рабом, сином чи навіть зятем, який перебував під його владою. Лише поступово ця влада диференціювалася законодавством і зрештою була розділена на владу над дружиною, над дітьми та над рабами з різним об'ємом повноважень. За життя батька чи діда чоловіки, не кажучи вже про жінок, були підвладними, особами чужого права. Відповідно, домовладики - особами свого права. Причому можна було померти особою чужого права, а можна було стати особою свого права в юнацькому віці — після смерті патера цей статус отримували усі повнолітні сини, незалежно від факту обзаведення окремою сім'єю. Особа чужого права не могла бути власником майна, мала дуже обмежену цивільну правоздатність, будь-яке набуте нею майно автоматично розглядалося як власність патера; будь-яке майно, яким домовладика наділяв своїх домочадців, розглядалося лише як батьківський пекулій.
Пекулій - це частина майна, яку патер передавав синам чи рабам без того, щоб вони були юридично його власниками. Подарунок батька підвладному сину також визнавався лише як пекулій.
Агнатська сім 'я - це спорідненість через осіб чоловічої статі. Система агнатського споріднення мала свої ступені, тобто була ієрархічною, але - завдяки інституту усиновлення - відкритою. Агнатська сім'я грунтується не на принципі кровної спорідненості, а на владі глави сім'ї. Тільки домовладика був повністю правоздатним та мав право укладати правочини. Агнатська (цивільно-правова) спорідненість відрізнялася від "природного", кровного (когнатського) споріднення (яке включало й родичів по матері) тим, що зміст агнатства був передусім правовим (агнатство - поняття правове). Дочка, яка вийшла заміж і стала членом іншої родини, втрачала зв'язок з своєю попередньою сім'єю і не могла претендувати на спадщину. І, навпаки, приймак стає членом нової родини і після смерті патера претендує на свою частку спадщини на рівних підставах з синами (якщо успадкування відбувається за законом, а не за заповітом).
Оскільки такий юридичний підхід суперечив природному бажанню батьків турбуватися про майбутнє своїх дітей, з часом агнатська родина була замінена когнатською сім'єю, де визначальним став принцип кровної спорідненості. Одруження перестало розривати майнові відносини батьків і дітей, стало можливим успадкування і аліме-нтування між родичами, що формально перебували під владою різних домовладик.
24