- •Тема 1. Поняття
- •1. Предмет римського приватного права
- •2. Рецепція римського права
- •3. Значення римського приватного права для сучасного правника
- •4. Поняття та види джерел права
- •5. Звичаєве право і закон
- •6. Едикти магістратів
- •Тема 2. Особи -учасники цивільних відносин
- •1. Поняття суб'єкта права і правоздатності
- •2. Правове становище римських громадян
- •6. Правове становище колонів
- •7. Юридичні особи в римському приватному праві
- •Тема 3. Сімейні правовідносини
- •1. Сім'я. Агнатська і когнатська сім'я
- •2. Шлюб та його види
- •3. Правові відносини подружжя
- •4. Правові відносини батьків і дітей
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Цивільний процес
- •1. Виникнення державного розгляду цивільних справ
- •3. Поняття та види позовів
- •4. Особливі засоби преторського захисту
- •5. Позовна давність
- •Тема 5. Речове право
- •1. Права речові і зобов'язальні
- •2. Поняття та види речей
- •3. Володіння
- •4. Права на чужі речі
- •Тема 6. Право власності
- •1. Право власності
- •3. Захист права власності
- •Тема 7. Зобов'язальне право
- •1. Поняття зобов'язання
- •4. Виконання зобов'язань
- •5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •6. Забезпечення зобов'язань
- •Тема 8. Договори
- •1. Поняття і види договорів
- •2. Умови дійсності договорів
- •3. Зміст договору
- •4. Укладення договору
- •5. Реальні контракти
- •6. Консенсуальні контракти
- •7. Безіменні контракти
- •8. Зобов'язання з ніби-договорів, з деліктів та з ніби-деліктів
- •Тема 9. Спадкове право
- •2. Спадкування за законом
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Прийняття спадщини
- •5. Легати і фщеікоміси
5. Реальні контракти
Реальні контракти - це правочини, які вважалися укладеними з моменту досягнення згоди та з моменту фактичної передачі речі, до них відносяться: а) позика; б) позичка; в) поклажа; г) договір застави.
Позика - це передача позикодавцем позичальнику певної кількості родових речей (найчастіше грошей, але також муки, посівного зерна, вина тощо) у власність. Позичальник повинен повернути таку ж суму грошей чи інших родових речей. Ознаки договору позики:
власник передає родові речі (ніхто не може передати більше прав, ніж має сам);
вказані родові речі передаються у власність, тобто позичальник має право вільно розпоряджатися ними: купити (за гроші) якусь річ, продати позичені родові речі за довільною ціною, перепозичи- ти їх третій особі на будь-яких умовах тощо;
повернути позичені речі позичальник зобов'язаний у тій же кіль кості і тієї ж якості;
моментом виникнення договору є момент фактичної передачі речей;
строк повернення визначається точно або за вимогою позикодавця;
ризик випадкової загибелі речей з моменту передачі лягає на пози чальника, бо він стає власником.
Зобов'язання позики одностороннє. Після отримання самої речі боржник не має права нічого додатково вимагати у позикодавця. З договору позики випливає обов'язок позичальника виплачувати відсотки по боргу (часто це питання обумовлювалося окремими додатковими угодами). Заборонялося нарахування відсотків на відсотки. Оформлявся договір позики, як правило, стипуляцією або видачею боргової розписки.
Позичка - реальний контракт, при якому передається певна річ у тимчасове і безоплатне користування. Друга сторона зобов'язана повернути цю ж саму річ у визначений термін у тій же цілісності та якості. Предметом договору є річ індивідуальна, повернути слід саме її. Користування річчю повинне бути безоплатне, інакше це уже буде договір найму. Оскільки користування річчю безоплатне, тим самим отримувач позички несе посилену відповідальність за її збереженість. Він відповідає не лише за умисел і тяжку необережність, але й за ненавмисну необережність, що зумовили втрату чи пошкодження взятої у позичку речі. Його звільняє від відповідальності за взяту у позичку річ казус (випадкова загибель речі) чи непереборна сила. Тут діє правило, що ризик випадкової загибелі речі лежить на власнику, а річ, передана в позичку, перебуває де-юре у власності отримувача позички.
66
Якщо у користування передана дефектна річ та кредитор знав про ці дефекти, він несе відповідальність за можливі збитки, що будуть завдані отримувачу позички або третім особам. Кредитор також не має права вимагати дострокового повернення речі, наданої у позичку.
Договір зберігання або поклажі. Поклажедавець передає зберіга-чеві на безоплатне зберігання будь-яку рухому річ (не тільки власну) з обов'язком її повернення на першу вимогу з усіма прибутками і вигодами (скажімо, корова під час перебування на зберіганні привела теля). Оскільки договір зберігання був безоплатний, укладався в інтересах поклажодавця, зберігач ніс відповідальність лише за умисел та грубу вину. Відповідальність за легку вину наступає для зберігача лише у випадку відмови видати віддану на зберігання річ на першу вимогу покладодавця. Не може зберігач поклажі відмовити у видачі переданої йому речі у зв'язку з правом притримання чи для зарахування зустрічного боргу.
Договір поклажі двосторонній, нерівний. Зберігач був зобов'язаний у більшій мірі - зберегти річ у належному стані, вчасно повернути. Поклажедавець має оплатити витрати, пов'язані зі зберіганням та з покриттям можливої шкоди, завданої внаслідок недоліків речі, переданої на зберігання. Зберігання родових речей з умовою їх повернення у тій же кількості і якості має суттєву відмінність від договору позики. Вона, на відміну від позики, укладається в інтересах поклажедавця. Отже, по-перше, неможливо вимагати відсотки, а по-друге, можна висунути позов проти зберігача у випадку, якщо він починає користуватися чужою річчю і отримувати від неї плоди.
Договір застави полягав у тому, що заставодавець передавав за-ставотримачу річ для забезпечення боргу на умовах, що ця заставлена річ буде повернена в момент сплати боргу чи припинення застави. Договір застави двосторонній. Заставотримач зобов'язаний дбайливо поводитися із заставленою річчю, а якщо вона дала плоди, то після виконання зобов'язання передати їх заставодавцю. Заставотримачу забороняється експлуатувати корисні якості речі для власних потреб. У разі несвоєчасного виконання зобов'язання заставодавцем заставотримач має право продати річ за середньоринковою ціною, стягнути з отриманої суми борг, а решту - зобов'язаний повернути заставодавцю.