![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1. Поняття
- •1. Предмет римського приватного права
- •2. Рецепція римського права
- •3. Значення римського приватного права для сучасного правника
- •4. Поняття та види джерел права
- •5. Звичаєве право і закон
- •6. Едикти магістратів
- •Тема 2. Особи -учасники цивільних відносин
- •1. Поняття суб'єкта права і правоздатності
- •2. Правове становище римських громадян
- •6. Правове становище колонів
- •7. Юридичні особи в римському приватному праві
- •Тема 3. Сімейні правовідносини
- •1. Сім'я. Агнатська і когнатська сім'я
- •2. Шлюб та його види
- •3. Правові відносини подружжя
- •4. Правові відносини батьків і дітей
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Цивільний процес
- •1. Виникнення державного розгляду цивільних справ
- •3. Поняття та види позовів
- •4. Особливі засоби преторського захисту
- •5. Позовна давність
- •Тема 5. Речове право
- •1. Права речові і зобов'язальні
- •2. Поняття та види речей
- •3. Володіння
- •4. Права на чужі речі
- •Тема 6. Право власності
- •1. Право власності
- •3. Захист права власності
- •Тема 7. Зобов'язальне право
- •1. Поняття зобов'язання
- •4. Виконання зобов'язань
- •5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •6. Забезпечення зобов'язань
- •Тема 8. Договори
- •1. Поняття і види договорів
- •2. Умови дійсності договорів
- •3. Зміст договору
- •4. Укладення договору
- •5. Реальні контракти
- •6. Консенсуальні контракти
- •7. Безіменні контракти
- •8. Зобов'язання з ніби-договорів, з деліктів та з ніби-деліктів
- •Тема 9. Спадкове право
- •2. Спадкування за законом
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Прийняття спадщини
- •5. Легати і фщеікоміси
3. Зміст договору
Зміст договору - це зробити певну дію або утриматися від якоїсь дії. Важливе значення мали його окремі елементи. Вони, в свою чергу, поділялися на: а) істотні (необхідні), без яких договір не виникав (наприклад, договір купівлі-продажу завжди мав вміщувати визначення ціни); б) звичайні (ті, що, як правило, в договір включалися, але й без них договір був дійсним, наприклад, пункт про доставку товару від гуртового торгівця в крамницю замовника); в) випадкові (могли включатися в договір, але не були обов'язковими). До випадкових елементів договору відносяться умови та терміни.
Поняття "умови" розумілося в двох планах. По-перше, це фактор дійсності самого договору. По-друге, умова як випадковий елемент договору. Відкладальна умова - договір вступає у силу, але тільки після факту настання певної очікуваної події. Відміняюча (резолютивна) умова - дія договору продовжується до того часу, поки не відбудеться зазначена очікувана подія. Виконання договору може залежати від термінів. Відмінність між поняттям "умова" і "термін" полягає у тому, що умова ще може настати чи не настати, а термін обов'язково настає. Терміни можуть бути визначені або невизначені.
Наказ - покладення якого-небудь обов'язку на особу, якій надається безоплатна вигода, це випадковий елемент договору; невиконання якого робило договір недійсним. Чисті договори - ті, які не обтяжені наказами, умовами і термінами.
64
Договори можуть бути каузальними й абстрактними. Ближня очевидна мета договору називається каузою. Наприклад, при договорі купівлі-продажу наміри сторін очевидні: продавець хоче мати гроші, покупець - отримати право власності на відчужувану річ. Це договір каузальний. Інколи сторони, з тих чи інших причин, приховують від широкого загалу свої наміри. Наприклад, стипуляція укладалася у формі запитання-відповіді в присутності претора і свідків: "Обіцяєш дати сто?" - "Обіцяю дати сто". Абстрактні договори — в яких оточуючим невідома мета договору, відсутня кауза, чому виникло зобов'язання. Як правило, абстрактні договори виникають внаслідок новації, тобто обновлення, коли одне зобов'язання замінюється іншим без вказування на причину.
4. Укладення договору
Укладення договору розпочинається з оферти, або пропозиції, -оголошення сторони, яка має намір вступити у певні зобов'язально-правові відносини, про свої наміри. Воно може бути здійснене будь-яким способом: усно, реклама, виставка на ярмарку тощо. Для укладення договору вимагався акцепт — прийняття оферти контрагентом. В консенсуальних договорах акцептом було досягнення згоди і укладення відповідного договору заінтересованими сторонами, в інших видах договорів - ще й виконання певних формальностей (передачі самої речі чи її символу, наприклад, ключів від будинку). На момент акцепту визначається час переходу права на річ від одного власника іншому і, відповідно, перехід ризику випадкової загибелі речі чи настання інших юридичних наслідків (наприклад, деліктної відповідальності за шкоду, завдану третій особі).
У Стародавньому Римі існувало представництво в силу закону (батько сімейства) та представництво на підставі договору доручення - представництво за довіреністю. У випадку представництва представник діє від імені зацікавленої сторони та в її інтересах. Юридичні особи прирівнювалися до недієздатних, тому юридична особа могла набувати права та обов'язки тільки через представників.
Вербальні договори встановлювалися усним виголошенням певних юридичних формул, певних слів при суворому дотриманні інших визначених формальностей. У цю групу потрапили: а) стипуляція -майбутній кредитор у присутності свідків ставить відповідне запитання і отримує відповідь, що запевнює; б) клятвена обіцянка вільновідпущеника при звільненні; в) встановлення приданого.
Літеральні (письмові) контракти - зобов'язання, що виникали шляхом запису.
65