- •Тема 1. Поняття
- •1. Предмет римського приватного права
- •2. Рецепція римського права
- •3. Значення римського приватного права для сучасного правника
- •4. Поняття та види джерел права
- •5. Звичаєве право і закон
- •6. Едикти магістратів
- •Тема 2. Особи -учасники цивільних відносин
- •1. Поняття суб'єкта права і правоздатності
- •2. Правове становище римських громадян
- •6. Правове становище колонів
- •7. Юридичні особи в римському приватному праві
- •Тема 3. Сімейні правовідносини
- •1. Сім'я. Агнатська і когнатська сім'я
- •2. Шлюб та його види
- •3. Правові відносини подружжя
- •4. Правові відносини батьків і дітей
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Цивільний процес
- •1. Виникнення державного розгляду цивільних справ
- •3. Поняття та види позовів
- •4. Особливі засоби преторського захисту
- •5. Позовна давність
- •Тема 5. Речове право
- •1. Права речові і зобов'язальні
- •2. Поняття та види речей
- •3. Володіння
- •4. Права на чужі речі
- •Тема 6. Право власності
- •1. Право власності
- •3. Захист права власності
- •Тема 7. Зобов'язальне право
- •1. Поняття зобов'язання
- •4. Виконання зобов'язань
- •5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •6. Забезпечення зобов'язань
- •Тема 8. Договори
- •1. Поняття і види договорів
- •2. Умови дійсності договорів
- •3. Зміст договору
- •4. Укладення договору
- •5. Реальні контракти
- •6. Консенсуальні контракти
- •7. Безіменні контракти
- •8. Зобов'язання з ніби-договорів, з деліктів та з ніби-деліктів
- •Тема 9. Спадкове право
- •2. Спадкування за законом
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Прийняття спадщини
- •5. Легати і фщеікоміси
4. Виконання зобов'язань
Під виконанням зобов'язання розумілося виконання певною особою дії, яка власне складала зміст цього зобов'язання: передачі речі; надання речі у тимчасове користування; виконання певної роботи (дії). Без згоди кредитора заміна предмету зобов'язання не допускалася (наприклад, людина, яка позичила гроші, повинна була повернути саме гроші, а не якийсь інший предмет, навіть набагато цінніший, якщо тільки сам кредитор не погоджувався на таку заміну).
Вимоги до виконання зобов 'язань: - виконання зобов 'язання відбувається в інтересах кредитора, якщо
виконання прийняв сам кредитор.
55
зобов'язання виконує сам боржник, якщо на цьому наполягає кре дитор; .
місце виконання зобов 'язання має принципове значення (тут береть ся до уваги ризик транспортування, вартість перевезень тощо). Як що місце виконання в договорі не обумовлювалося, ним вважалося або місце проживання боржника (саме по місцю його проживання висувався позов), або місто Рим - за принципом: Рим - наша спіль на вітчизна;
має бути дотриманий час виконання (саме строками визначався нормальний ритм господарського життя). Час виконання встанов лювався договором, в позадоговірних зобов'язаннях (наприклад, деліктних) - законом. Якщо час не визначався, діяло правило, за яким борг наступав негайно. Боржник, який не дотримав встанов леного строку виконання, вважався в простроченні, тому нагаду вання кредитора за зобов'язанням, строк виконання якого настав, не вимагалося. Після того, як боржник прострочив, кредитор, крім виконання самого зобов'язання, отримував право: а) вимагати по криття усіх спричинених простроченням збитків (продукти зіпсува лися); б) ризик випадкової загибелі індивідуального предмета зобо в'язання переходив на боржника; в) кредитор мав право відмовити ся від виконання зобов'язання, якщо воно втратило для нього інте рес. Прострочення могло наступити і з вини кредитора, якщо він відмовлявся прийняти зобов'язання без поважних причин або не прибув на зустріч з боржником без поважних причин. В такому випадку кредитор мав компенсувати збитки боржника, ризик випа дкової загибелі речі покладався уже на нього;
виконання повинно строго відповідати змісту зобов 'язання, недо пустиме дострокове виконання зобов'язання, якщо тільки така мо жливість спеціально не передбачена у домовленості з кредитором, не допускається виконання зобов'язання по частинах. Заміна пред мета зобов'язання (наприклад, віддати золотий зливок замість гро шей) можлива тільки зі згоди кредитора.
5. Наслідки невиконання зобов'язань
З древніх часів сформувалась відповідальність за зазіхання на особистість та на майно у формі самоуправства. Стягнення зверталося безпосередньо на особистість боржника, як у кримінальної відповідальності. Зі спливом часу форми відповідальності були пом'якшені. Римське приватне право встановлювало однакові наслідки (санкції) невиконання або неналежного виконання зобов'язання. В обох випадках або наступала відповідальність боржника, або він звільнявся від
56
відповідальності. Відповідальність наступала у випадку поєднання двох умов - вини боржника та наявності шкоди інтересам кредитора. За відсутності, принаймні, однієї з умов відповідальність не наступала.
Під виною розумілося недотримання поведінки, яка вимагається нормами права. Юрист Павел стверджував: "Якщо особа дотримувалася усього, що вимагається... то вина відсутня". Римські юристи розрізняли дві форми вини: а) умисел (коли особа усвідомлює результати своєї поведінки і бажає їх настання та б) необережність, коли особа не передбачує можливі наслідки своєї поведінки, хоча мала б їх завбачити. Необережність була двох ступенів: груба та легка. Груба вина проявлялася у тому випадку, якщо боржник не виявляв тієї завбачливості, яку, як правило, виявляють звичайні люди Легка вина - боржник не виявив тієї завбачливості, яку повинен виявляти добрий турботливий господар. Інколи при визначенні ступеня необережності порівнювали, наскільки дбайливо боржник ставився до позиченої речі та до своєї власності. За умисел і за грубу вину боржник ніс однакову відповідальність в усіх без винятку випадках. Відповідальність за легку вину наступала лише у випадку, якщо договір був укладений в інтересах боржника. Якщо ж договір укладався в інтересах кредитора, відповідальність наступала тільки за грубу вину боржника.
Шкода - це наслідки неправомірної поведінки боржника, які складаються з порушених інтересів кредитора та певних збитків, які він поніс.
Збитки - це: 1) позитивний збиток (фактичні витрати, усяке зменшення наявного майна); 2) упущена вигода - недоотримання очікуваного прибутку.
Казус (неподолана сила, форс-мажор) — це випадок, збіг обставин, неможливість виконати зобов'язання без вини боржника, загибель речі чи інша не передбачена подія. Діяло правило — за випадок ніхто не відповідає. Боржник звільнявся від відповідальності у разі, якщо свого зобов'язання він не зміг виконати внаслідок дії випадку (казусу).