![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1. Поняття
- •1. Предмет римського приватного права
- •2. Рецепція римського права
- •3. Значення римського приватного права для сучасного правника
- •4. Поняття та види джерел права
- •5. Звичаєве право і закон
- •6. Едикти магістратів
- •Тема 2. Особи -учасники цивільних відносин
- •1. Поняття суб'єкта права і правоздатності
- •2. Правове становище римських громадян
- •6. Правове становище колонів
- •7. Юридичні особи в римському приватному праві
- •Тема 3. Сімейні правовідносини
- •1. Сім'я. Агнатська і когнатська сім'я
- •2. Шлюб та його види
- •3. Правові відносини подружжя
- •4. Правові відносини батьків і дітей
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Цивільний процес
- •1. Виникнення державного розгляду цивільних справ
- •3. Поняття та види позовів
- •4. Особливі засоби преторського захисту
- •5. Позовна давність
- •Тема 5. Речове право
- •1. Права речові і зобов'язальні
- •2. Поняття та види речей
- •3. Володіння
- •4. Права на чужі речі
- •Тема 6. Право власності
- •1. Право власності
- •3. Захист права власності
- •Тема 7. Зобов'язальне право
- •1. Поняття зобов'язання
- •4. Виконання зобов'язань
- •5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •6. Забезпечення зобов'язань
- •Тема 8. Договори
- •1. Поняття і види договорів
- •2. Умови дійсності договорів
- •3. Зміст договору
- •4. Укладення договору
- •5. Реальні контракти
- •6. Консенсуальні контракти
- •7. Безіменні контракти
- •8. Зобов'язання з ніби-договорів, з деліктів та з ніби-деліктів
- •Тема 9. Спадкове право
- •2. Спадкування за законом
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Прийняття спадщини
- •5. Легати і фщеікоміси
3. Поняття та види позовів
Позов (акціо) - це звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Претор у формулярному процесі міг підтримати позов або відмовити, застосовуючи норми справедливості, а не положення цивільного права. В своїх едиктах претори зазначали, у яких випадках будуть підтримувати позов.
Речовий позов подається проти будь-якої особи, яка буде порушувати право власності, сервітутне, заставне та ін. речові права. Відповідачем може бути кожний, у кого виявиться дана річ, або кожний, хто посягнув на цю річ. В момент подання позову власник (володілець) речі може і не знати конкретно усіх порушників свого права. Наприклад, власник виявив украдену річ у нового володільця. Абсолютний захист — це захист абсолютного речового права, яке абсолютно ніхто не має права порушувати.
Особистий позов подається проти порушень зобов'язань або договору. Порушник відомий заздалегідь, і відповідальність може бути покладена лише на нього. Наприклад, боржник не може повернути борг. Позов буде направлено конкретно проти нього (чи спадкоємця, що вступив у спадщину), і відповідальність нестиме сам боржник. Відносний захист — це захист відносного зобов'язального права, це захист відносно конкретної сторони у зобов'язанні.
Інший відомий поділ позовів - це поділ на позови строгого права та на позови, побудовані на принципі добросовісності. У першому випадку суддя зв'язаний буквою договору, з якого випливає позов, навіть якщо допущена відверта помилка, в другому позивач посилається на обман, насильство і т.п. з боку відповідача, на порушення духу договору, а не його букви.
Позови за аналогією застосовувалися у спірних випадках, коли відомий позов застосовується для подібного випадку. Наприклад, якщо тварина заморена голодом, наступала така самовідповідальність, якщо вона убита.
34
Позов з фікцією претор застосовував при виникненні нових майнових відносин, не захищених формально прийнятим законом. Претор у формулі пропонував судді допустити існування фактів, яких насправді не було, наприклад, уступка права вимоги формулювалася як право, отримане у спадок.
4. Особливі засоби преторського захисту
Це адміністративні засоби впливу на порушників права.
Інтердикти - це накази претора, якими заборонялося чинити певні протиправні дії спершу конкретним особам, а згодом - і усім громадянам взагалі. Інтердикти поділялися на ті, що захищали володіння від посягань третіх осіб, та на ті, якими надавалося володіння (зокрема, сервітути).
Стипуляція - накладення претором на третю особу зобов'язання дати юридично значиму обіцянку сплатити грошову суму, здійснити певні дії чи утриматися від якихось дій. Застосовувалася у випадку, якщо порушувалися ті інтереси громадян, які не були захищені буквою закону. Наприклад, забудовник починає рити котлован для майбутнього фундаменту. Сусід вважає, що це загрожує обвалом його будинку. Претор для запобігання конфлікту пропонує забудовнику зробити заяву про негайну виплату обумовленої суми у випадку, якщо такий обвал усе-таки трапиться.
Ввід у володіння - відбувався за наказом претора або для забезпечення збереженості певного майна, або для виконання визначених дій стосовно цього майна. Як правило, ввід у володіння здійснювався на прохання зацікавленої особи у зв'язку з можливими майбутніми збитками (спірний маєток з вини фактичного володільця не утримується в належному стані) чи неможливістю здійснити своє право (належна одному із спадкоємців частка майна під різними приводами утримується іншими спадкоємцями).
Реституція - це захист прав особи шляхом приведення сторін цивільної угоди у попередній стан. Наприклад, обман з боку продавця (проданий хворий раб).