1. Типи даних та їх характеристики

Дані - низка суджень, що відображають реальність. Велику групу практично важливих суджень складають вимірювання та спостереження за змінними. Ці судження охоплюють числа, слова та зображення. Дані отримуються в результаті якоїсь дії (наприклад, вимірювання, обчислення).

Дані є інформацією лише тоді, коли вони несутність значення у заданому контексті. Наприклад: кодом міжнародного телефонного зв'язку є набір знаків +38, тобто це дані; про інформацію ми можемо говорити лише за наявності відомості про назву країни, що відповідає цьому коду.

Дані поділяють на:

• структуровані (наприклад: база даних, XML-документ),

• неструктуровані (наприклад: текстовий документ),

• тимчасові.

Структуровані дані відносно легко піддаються машинній обробці, на відміну від них автоматична обробка неструктурованих даних не завжди можлива або можлива лише неточна.

Важливими проблемами у інформатиці, особливо у розподілених системах, є синхронізація даних, а в керуванні даними — значне зростання кількості даних.

Структурування — це введення угод про способи подання даних.

Неструктурованими називають дані, записані, наприклад, у текстовому файлі.

Тип даних — характеристика, яку явно чи неявно присвоєно об'єкту (наприклад, змінній, функції, полю запису, константі, масиву). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.

Машинні типи даних

У всіх комп'ютерах, основаних на цифровій електроніці, інформація на найнижчому рівні подаються у вигляді бітів (із значенням 0 або 1). Найменша адресована одиниця інформації називається байт (зазвичай як октет, який містить 8 бітів). Одиниця інформації, яка оброблюється інструкціями машинного коду, називається словом (станом на 2008 рік, по 32 або 64 біти). Більшість інструкцій сприймають слово як двійкове число, щоб 32-бітне слово могло бути подане беззнаковим цілим числом від 0 до 232 − 1, або знакове ціле від 231 до 231 − 1. Через наявність доповнюючого коду, компютеру не потрібно розрізняти знакове та беззнакове числа для більшості випадків.

Прості типи даних

Мови програмування представляють деякі прості типи даних, як базові блоки для програм та більш спеціалізованих складних типів даних. Зазвичай прості типи даних містять цілі та дійсні числа та рядки.

Складні типи даних

Вони можуть містити:

Цілі числа

Дійсні числа

Рядки — нечисловий тип даних, використовуються для збереження букв та слів. Усі рядки складаються з символів, заключених у подвійні лапки. Рядки можуть містити цифри та числа, але все одно будуть оброблятися як текст.

Основні поняття БД

Будь-який медико-біологічний об'єкт характеризується набором параметрів. Будучи кібернетичною системою, медико-біологічний об'єкт не статичний в часі. Взаємодія з навколишнім середовищем і адаптивні реакції приводять до безперервної взаємозв'язаної динаміки параметрів системи, яку можна розглядувати в даному контексті як атрибут життя.

Уявлення про медико-біологічну систему, що вивчається, тим повніше, чим ширший спектр параметрів і точнішу ми знаємо їх динаміку . Будь-яка інформація, що характеризує стан (або динаміку станів) будь-якої медико-біологічної системи, називається медико-біологічною інформацією.

Збір (отримання) медико-біологічної інформації вимагає спеціальних методик. У медицині використовуються методи дослідження людського організму. Серед них найбільш важливими є:

1. анамнестичні (ретроспективні)

2.вербальні (словесні)

З. лабораторні (біохімічні, цитологічні і інші)

4.фізикальні (перкусія, пальпація, аускультація і так далі)

З. клінічно-інструментальні.

Вивчення динаміки отриманих показників можливе лише у тому випадку, коли поточні параметри порівнюються із значеннями, що вже мали місце у минулому. Для забезпечення такого порівняння необхідне зберігання медико-біологічної інформації. Традиційним способом такого зберігання є записи в історії хвороби (для одного пацієнта) і статистичні звіти (для груп пацієнтів). З введенням електронних технологій ці способи збереглися, розширивши при цьому свої функціональні можливості.

Інформаційна система – це сукупність програмно-апаратних засобів, способів і людей, які забезпечують збір, зберігання, обробку і видачу інформації для вирішення поставлених завдань. На ранніх стадіях використання інформаційних систем застосовувалася файлова модель обробки. Надалі в інформаційних системах почали застосовуватися бази даних. Бази даних є сучасною формою організації, зберігання і доступу до інформації.