для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття 5

1. Актуальність теми.

У охороні здоров'я і клінічній медицині використовуються різні статистичні концепції для прийняття рішень у питаннях встановлення клінічного діагнозу, прогнозуванні можливих результатів здійснення тих або інших заходів у конкретній групі населення, прогнозування перебігу захворювання у окремого хворого, вибір індивідуального лікування хворого і т.ін. Статистика знаходить повсякденне застосування в лабораторній практиці. Знання статистики стало важливим для розуміння і критичної оцінки повідомлень у медичних журналах. Отож, знання принципів статистики абсолютно необхідне для планування, проведення і аналізу досліджень, які присвячені оцінці різних ситуацій і тенденцій в охороні здоров'я, а також для виконання наукових досліджень у всіх ділянках медично-біологічних наук.

Термін "Статистика" має два значення:

1. Відноситься до повсякденного використання даних, чисельних спостережень і кількісної інформації.

Наприклад:

а.. маса тіла новонароджених;

б. вік (повних років) хворих, яких обстежено в амбулаторії за певний термін часу;

в. кількість креатиніну (міліграм/л) у добовій пробі сечі.

2. Означає дисципліну, яка охоплює статистичні методи, вивчення наукових методів збору, обробки, уявлення, аналізу і інтерпретації даних, а також формулювання статистичних виводів і висновків на підставі кількісних даних.

Застосування статистики у медицині необхідне як на рівні співтовариств медиків, так і на рівні окремих пацієнтів. У медицині діагностують і лікують безліч пацієнтів, які відрізняються один від одного за своїми характеристиками, такими як маса тіла, вік, зріст, артерійний тиск, рівень холестерину, імуноглобулінів і т.ін. Значення показників, на підставі яких людину можна вважати здоровою, змінюються від одної особи до іншої. Немає двох абсолютно однакових пацієнтів, або двох груп осіб, проте рішення, які стосуються окремих хворих або груп населення, доводиться приймати, виходячи із досвіду, накопиченого відносно інших хворих або груп популяцій з подібними біологічними і соціальними характеристиками. Зважаючи на існуючі відмінності ці рішення не можуть бути абсолютно точними - вони завжди зв'язані із деякою невизначеністю. У цьому і полягає імовірнісна природа медицини.

Варіація ознаки (або чинника, або результатів вимірювання) виникає, якщо їх значення міняються від індивідуума до індивідуума або для одного індивідуума в часі. Чи не всім характеристикам організму людини, будь то фізіологічні, біохімічні або імунологічні, властива варіабельність.

Складнощі виникають при спробах узагальнити характеристики в групі хворих або популяційній групі; вирішити яке значення тієї або іншої характеристики буде ідеальним, нормальним, середнім і т.п.; зіставити дві групи хворих або дві групи популяцій по конкретній характеристиці. Для вирішення цих питань застосовують статистичні методи обробки.

2. Конкретні цілі заняття:

інтерпретувати:

• типи даних і шкали вимірювання;

• етапи статистичного аналізу даних;

• види розподілів;

• етапи перевірки гіпотез;

застосовувати:

• критерії перевірки гіпотез;

• основи теорії кореляційного та регресійного аналізу;

демонструвати:

• навички використання статистичних методів обробки медико-біологічних даних.