Ііі Організація контролю знань та вмінь студентів

3.1 Система контролю знань та вмінь студентів

Контроль знань та вмінь студентів, що навчаються за заочною формою навчання здійснюється за допомогою системи контролюючих заходів. Вони складаються з заходів поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль здійснюється на протязі усього навчального року (семестру) та включає заходи контролю самостійної роботи студента під час вивчення навчальної дисципліни поза межами університету та роботи студента на заняттях у період заліково-екзаменаційної сесії.

Підсумковий контроль здійснюється під час заліково-екзаменаційної сесії та має на меті установлення рівня знань та вмінь, які опанував студент після вивчення навчальної дисципліни. Форма підсумкового контролю – залік.

При вивченні дисципліни «Комп’ютерна схемотехніка» використовується накопичувальна система оцінювання. Її головними рисами є:

1. підсумкова оцінка знань студента складається як арифметична сума оцінки, яку накопичив студент, виконуючи заходи поточного контролю (захист лабораторних робіт, за які він може отримати 40 балів, та контрольна робота, яку студент повинен вчасно здати до деканату 30 балів), та оцінки, яку отримав студент на підсумковому контролі (залік);

2. підсумковий контроль здійснюється у формі заліку і для отримання відмітки «зараховано» студент повинен мати накопичену суму балів поточного контролю не менш 42 балів (тобто не менше 60% від максимально можливої суми в 70 балів) та отримати за залікову контрольну роботу не менше 18 балів (тобто не менше 60% від максимально можливої оцінки в 30 балів)

3. у будь-якому випадку, якщо студент має накопичену суму балів поточного контролю менше 42 балів (тобто менше 60% від максимально можливої суми) він не допускається до заходів підсумкового контролю.

0. Форми контролю знань та вмінь студентів

3.2.1 Поточний контроль здійснюється у формі:

0. Узагальнюючи інформацію, що викладена у підпунктах 2.1.2-2.1.4, можна навести повний перелік базових знань та вмінь з дисципліни «Комп’ютерна схемотехніка»:

1) Перша тема:

- поняття про системи числення (СЧ);

- позиційні і непозиційні СЧ;

- загальні методи переведення чисел з однієї системи числення в іншу ( переведення чисел із довільної СЧ в довільну з виконанням АО в новій h СЧ. Переведення чисел з виконанням операцій в старій СЧ);

- окремі методи переведення чисел з двійкової СЧ в вісімкову (шістьнадцяткову) та навпаки;

- переведення чисел з врахуванням точності;

2) Друга тема:

- кодування цифрової інформації;

- визначення прямого, зворотного і допоміжного кодів додатних та від'ємних чисел;

- алгебраїчні дії в зворотному і допоміжному кодах.

- правила алгебраїчного складення;.

- переповнення розрядної сітки суматора і методи його виявлення;

3) Третя тема:

- визначення, характеристика та способи представлення КС;

- перемикальні функції (ПФ) та їх змінні;

- способи завдання ПФ;

- суперпозиція перемикальних функцій;

- основні закони алгебри логіки;

- теорема Поста про функціональну повноту;

- диз'юнктивні й кон'юнктивні нормальні форми представлення перемикальних функцій;

- конституєнти одиниці й нуля;

- досконалі диз'юнктивні й кон’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій;

- одержання досконалих форм із таблиць істинності;

- перетворення довільної ДНФ (КНФ) у СДНФ (СКНФ);

- мінімізація перемикаючих функцій;

- діаграми Вейча;

4) Четверта тема:

- однорозрядний комбінаційний суматор (ОКС);

- спосіб організації утворення сум багаторозрядних слів;

- організація перенесення в паралельних суматорах;

- суматори з послідовним, паралельним і комбінованим перенесеннями;

- комбінаційна схема знаходження переповнення розрядної сітки суматора;

- комбінаційні схеми порівняння;

- порівняння слів з константами на рівність і більше-менше;

- порівняння слів на рівність;

- порівняння слів на більше-менше;

- повна схема порівняння слів;

- порівняння слів на суматорах;

- синтез КС порівняння слів;

- дешифратори;

- правила синтезу цифрових схем порівняння;

- порівняння слів з константами;

- порівняння слів.