Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема4-4.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
455.17 Кб
Скачать

Тема 4. Необхідні і достатні умови екстремуму.

Метод найменших квадратів.

§1. Необхідна і достатня умова екстремуму.

Алгоритм знаходження екстремуму.

Мета оптимізації - це обчислення максимумів та мінімумів економічних функцій. Обмежимося випадком функції двох змінних.

Число М називають максимумом функції y = f(x1, x2) на множині Х, якщо існує така пара (а12) значень аргументу х1, х2 для якої: f(a1, a2) = M f(x1, x2) Точка (a1, a2) - називається точкою максимуму.

Аналогічно визначається мінімум функції ,число -m

f(a1, a2) = m< f(x1, x2)

Максимуми та мінімуми позначають відповідно символами: M =max f(x1 ,x2) ; m =min f(x1 ,x2) і називають одним терміном “екстремум”. Означені таким чином екстремуми локальні, бо мова йде про максимуми та мінімуми лише в достатньо малому околі точки М0(a1, a2).

Необхідна умова екстремуму.

Якщо диференційована функція f досягає екстремуму в точці М0, то в цій точці = 0; де k = 1, 2,  n.

Необхідну умову екстремуму можна перефразувати так:

В точці мінімуму або максимуму диференційованої функції градієнт дорівнює нулю.

Або

В точці екстремуму перетворюються в нуль похідні по всім напрямкам.

Рівність частинних похідних нулю виражає лише необхідну, але не достатню умову екстремуму функції багатьох змінних.

Наприклад, частинні похідні в “сідлових” точках М0 0; у0):

fx 0; у0) = 0; fy0; у0) = 0, але очевидно ніякого екстремуму в точці М0 0; у0) нема. Такі “сідлові” точки є двовимірними аналогами точок перегину функції однієї змінної. Задача полягає в тому, щоб відокремити їх від точок екстремуму. Іншими словами необхідно знати достатню умову екстремуму

.

z M(x0; y0)

у

0

x

Достатні умови екстремуму.

Нехай - стаціонарна точка функції , причому ця функція двічі диференційована в деякому околі точки і всі її другі частинні похідні неперервні в точці . Тоді:

а). Якщо як функція має сталий знак при будь яких наборах значень , не рівних одночасно нулю, то функція має в точці екстремум, а саме:

максимум при 0 і

мінімум при  0.

б). Якщо є знакозмінною функт

ією , тобто набуває як додатних так і від’ємних значень, то точка не є точкою екстремуму функції

в). Якщо  0

 0

причому існують такі набори значень не рівних одночасно нулю, для яких значення другого диференціала дорівнює нулеві, то функція в точці може мати екстремум, але може і не мати його.

У випадку функції двох змінних достатні умови екстремуму можна сформулювати по іншому.

Нехай - стаціонарна точка функції і ; ; ; , тоді

1). Якщо   0, то - точка екстремуму, причому

при  0 – точка максимуму

при  0 – точка мінімуму

2). Якщо   0, то в точці екстремуму нема.

У випадку = 0 функція f в стаціонарній точці екстремум може мати або ні. Необхідні додаткові дослідження.

Зауваження: Точки в яких = 0 називаються стаціонарними або критичними точками функції

Наприклад: Знайти стаціонарні точки

Розв’язання:

, то координатами стаціонарній точки будуть розв’язки системи

Алгоритм обчислення екстремумів функції двох змінних

1). Обчислимо стаціонарні точки, розв’язавши систему двох рівнянь з двома невідомими

Зауваження: Частіш за все для розвязання такої системи застосовують чисельні (наближені) методи.

2). Обчислимо значення частинних похідних другого порядку в знайдених стаціонарних точках

,

; ; ;

3). Визначимо “знак” виразу

Якщо   0 і  0,  0, то в стаціонарній точці (а; в) матимемо мінімум.

Якщо   0 і  0,  0, то в стаціонарній точці (а; b) матимемо максимум.

Якщо   0, то в стаціонарній точці не буде ні максимуму ні мінімуму.

Інші випадки  = 0 потребують додаткових досліджень.

Зауваження: Для функції n змінних стаціонарні точки обчислюють з розвязку системи рівнянь.

Приклад 1. Знайти екстремум функції

Маємо

Скориставшись необхідною умовою екстремуму, знаходимо стаціонарну точку

або М0 (21;20)

Знайдемо значення других похідних у точці М0

, тоді

= =  0

Оскільки А  0, то в точці М0 (21; 20) функція має максимум

Приклад 2. Знайти екстремуми функції

Розв’язання:

; ;

(1; 1); (1; -1); (-1; 1); (-1; -1).

; ; , обчислимо їх значення в кожній критичній точці та перевіримо в ній виконання достатньої умови екстремуму.

Наприклад, в точці (1; 1): ; В= 0 ; С =-2 

 = (-2)2 - 0 = 4  0; А = -2  0  (1; 1) є точкою максимуму. Аналогічно (-1; -1) – точка мінімуму

для яких  0, екстремуму нема, тобто ці точки є сідловими.

Приклад 3. Невелика фірма виробляє два види товарів G1 і G2 та продає їх по цінам 1000 і 800 відповідно. Функція витрат має вигляд: C= 2Q12 + 2Q1 Q2 + Q22 де Q1 і Q2 позначають об’єми випуску відповідно товарів G1 і G2. Необхідно знайти такі значення Q1 і Q2 ,при яких прибуток фірми буде максимальним.

Розв’язання

В зв’язку з тим , що фірма невелика, вона не може монопольно встановлювати ціни і повинна орієнтуватись на ринкові ціни, які не залежать від об’ємів виробництва Q1 і Q2 ( ці об’єми занадто малі).Тому сумарний доход R від продажу товарі

R= 1000Q1 + 800Q2 Прибуток S являє собою різницю між доходом R і витратами C , тому :

S = R – C = (1000Q1 + 800Q2) - (2Q12 + 2Q1Q2 + Q22 ), або

S(Q1, Q2 ) = 1000Q1 + 800Q2 - 2Q12 - 2Q1 Q2 - Q22

Дослідимо отриману функцію на екстремуми по відповідному алгоритму

1). (Q1, Q2 ) = 1000 - 4Q1 - 2Q2

(Q1, Q2 ) = 800 - 2Q1 - 2Q2

200 = 2Q1 ; Q1 = 100 ; Q2 = 300 ; Таким чином стаціонарна точка має координати М0 =(Q1, Q2 )=(100; 300)

2). Залишається з’ясувати: матимемо ми в стаціонарній точці максимум , мінімум чи не матимемо ні того ні іншого. Для розв’язку обчислимо частинні похідні другого порядку

Складаємо вираз:

 0

окрім того :  0;  0,

тому в стаціонарній точці має місце максимум.

Підставляючи координати стаціонарної точки в функцію прибутку, отримаємо:

S(100; 300) = 1000100 + 800300 - 21002 - 2100300 - 3002 = 170000

Це і буде величина максимального прибутку, що досягається при об’ємах виробництва Q1 = 100 ,Q2 = 300

Приклад 4. Фірма реалізує частину товару на внутрiшньому ринку , а другу частину поставляє на експорт. Зв’язок ціни товару Q1 та його кількості Р1, проданого на внутрішньому ринку, описується кривою попиту з рівнянням Р1+ Q1 = 500. Аналогічно для експортних товарів їх ціна Q2 та кількість Р2 пов’язані залежністю 2 Р2 +3 Q2 =720

Сумарні витрати задаються виразом : С = 50 000 + 20(Q1+ Q2)

Необхідно розрахувати якої цінової політики повинна дотримуватись фірма, щоб її прибутки були максимальними .

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]