- •8.020403 "Міжнародне право"
- •Навчально–тематичний план
- •Навчально–тематичний план
- •Навчально–тематичний план
- •Навчально–тематичний план
- •Навчально–тематичний план
- •Навчально–тематичний план
- •Зміст лекційного курсу Модуль 1. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах Стародавнього Сходу.
- •Тема 1. Предмет і методологія історії вчень про державу і право
- •Тема 2. Вчення про державу і право в суспільствах Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Вчення про державу і право в Стародавній Греції
- •Тема 4. Вчення про державу і право Стародавньому Римі
- •Тема 5. Вчення про державу і право в Західній Європі в Середні сторіччя
- •Тема 6. Державні і правові вчення в Західній Європі в XV – XVII ст.
- •Модуль 2. Вчення про державу і право в середньовічному суспільстві. Виникнення і розвиток політичних і правових вчень в Україні й Росії.
- •Тема 7. Розвиток Української державної і правової думки в XI –XX ст.
- •Тема 8 Державно–правові вчення в Росії в XV – XIX ст.
- •Модуль 3. Розвиток вчень про державу і право в Західній Європі в XVIII – XX
- •Тема 9. Державні і правові вчення Європейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша.
- •Тема 10. Державні і правові вчення в Західній Європі кінця xviiі – початку XIX ст.
- •Тема 11 Державно–правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування
- •Тема 12 Основні державно–правові вчення Західної Європи другої половини XIX ст. – XX ст.
- •Плани семінарських занять Заняття 1 Предмет і методологія історії вчень про державу і право
- •Модуль 1. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах Стародавнього світу. Заняття 2 Вчення про державу і право в суспільствах Стародавнього Сходу
- •Заняття 3 Вчення про державу і право в Стародавній Греції
- •Заняття 4 Вчення про державу і право в Стародавньому Римі
- •Модуль 2. Вчення про державу і право в середньовічному суспільстві Заняття 5 Вчення про державу і право в Західній Європі в Середні сторіччя
- •Заняття 6 Державні і правові вчення в Західній Європі в XV – XVII сторіччі
- •Модуль 3. Розвиток вчень про державу і право в Західній Європі
- •Заняття 7 Державні і правові вчення Європейського просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша.
- •Заняття 8 Основні державно–правові вчення Західної Європи другої половини XIX ст. – XX ст.
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тематичні завдання для самостійного вивчення тем
- •Тема 1. Становлення та розвиток вчень про державу і право в Україні
- •Тема 2. Державно–правові вчення в Росії в XV – XIX ст.
- •Тема 3. Державно–правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування
- •Тема 4. Державні і правові вчення в Західній Європі кінця xviiі – початку XIX ст.
- •Контрольні питання з курсу “Історія вчень про державу і право”
- •Теми рефератів (контрольних робіт) з дисципліни
- •Методичні рекомендації до написання рефератів (виконання контрольних робіт з дисципліни
- •Система рейтингової оцінки знань
- •Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання знань
- •Рекомендована література.
Контрольні питання з курсу “Історія вчень про державу і право”
Предмет дисципліни "Історія вчень про державу і право" та її місце серед юридичних і гуманітарних наук.
Методологія історії вчень про державу і право.
Загальна характеристика релігійно–міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в ІІ –І тис. до н.е.
Державно–правова ідеологія Стародавньої Індії (брахманізм , ранній буддизм).
Державно–правова ідеологія в Стародавньому Китаї.
Загальна характеристика державно–правової ідеології в Стародавній Греції (закономірності виникнення державності, періодизація).
Вчення про державу і право в творчості „семи мудреців” (Фалес, Піттак, Періандр, Біант, Солон, Клеобул, Хілон).
Державно–правові погляди Піфагора, Гіпподама, Геракліта, Демокріта.
Державно–правові ідеї софістів (Протагор, Георгій, Гіппій, Антифонт, Лікофрон).
Раціоналістичне вчення Сократа.
Вчення про закони і проект ідеальної держави Платона.
Держава і право, порядок і закон, свобода і справедливість у поглядах Арістотеля.
Пропагування індивідуалізму в поглядах Епікура.
Державно–правові погляди грецьких стоїків. Полібій.
Загальна характеристика основних напрямків правової думки в Древньому Римі.
Вчення Цицерона про державу і право.
Державно–правові погляди римських стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій Антоній).
Державно–правові ідеї римських юристів (Гай, Папініан, Ульпіан, Павло).
Державно–правова ідеологія раннього християнства.
Державно–правові погляди Аврелія Августіна.
Державно–правове вчення Фоми Аквінського.
Середньовічні єресі.
Державно–правові вчення Марсілія Падуанського.
Середньовічна політична юридична думка (школа глосаторів, прибічники звичаевого права, представники канонічного права).
Державні і правові ідеї Київської Русі. (”Слово про закон і благодать” Іларіона Київського. “Повісті временних літ”. “Руська правда”. “Слово о полку Ігоровім”)
Політична і правова думка в Україні періоду входження до складу Литви та Польщі (Станіслав Оріховський–Роксолан, Іван Вишенський, Петро Могила).
Ідеї державності періоду Української гетьманської держави.
Погляди Богдана Хмельницького на державу і право.
Загальна характеристика ліберальної політико–правової ідеології в Україні у XIX ст.(Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Георгій Андрузький).
Концепція ідеального суспільства Михайла Драгоманова.
Демократична політико–правова ідеологія Івана Франка.
Ідеї національної і політичної свободи в політико–правовій доктрині Лесі Українки.
Консервативна державницька концепція в Україні на п XX ст. (В’ячеслав Липинський, Стефан Томасівський, Василь Кучабський).
Націоналістична концепція державності в Україні на п XX ст.(Микола Міхновський, Дмитро Донців).
Національно–демократична модель української державності (Станіслав Дністрянський, Володимир Старосольський, Ольгерд Бочковський)
Соціал–демократична концепція української державності (Михайло Грушевський, Володимир Винниченко).
Загальна характеристика державно правової ідеології епохи Відродження і Реформації.
Політична доктрина Ніколло Маккіавеллі (Італія).
Вчення про державу Жана Бодена. Теорія державного суверенітету.
Державні і правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін(Швейцарія)).
Державно–правова ідеологія раннього європейського социалізму (Томас Мор (Англія), Томмазо Кампанелла (Італія)).
Загальна характеристика розвитку російської державно–правової думки.
Концепція „Москва – третій Рим” псковського ченця Філофея.
Ідеї нестяжателів про співвідношення світської та духовної влади (Ніл Сорський, Вассіан Патрикєєв).
Ідеї йосифлян про зверхність духовної влади над світською (Йосиф Волоцький, Андрій Курбський).
Ідеї централізованої монархії у політико–правовому вченні Івана Пересвєтова.
Державно–правова теорія Феофана Прокоповича.
Походження й сутність держави і права в політико–правовій концепції Василя Татищева.
Абсолютна монархія як суспільно–політичний ідеал Івана Посошкова.
Консервативно–аристократична ідеологія Михайла Щербатова.
Ідеї Просвітництва в політико–правовій думці Росії у другій половині XVIII ст. (Семен Десницький, Олександр Радищев).
Ліберальна політико–правова ідеологія Михайла Сперанського.
Ідеї природного права в політико–правовій доктрині декабристів (Павло Пестель, Микита Муравйов).
Теоретична концепція анархізму Михайла Бакуніна.
Російська політико–правова доктрина від к. XIX – п. XX ст.(Володимир Соловйов, Борис Чичерін, Павло Новгородцев).
Вчення Гуго Гроція про право і державу (формування юридичного світогляду, доктрина природнього права в нових історичних умовах, ідеї в області міжнародного права).
Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози (методологія обґрунтування доктрини природнього права, вчення про походження і сутність держави).
Державна правова доктрина Томаса Гоббса (особливості його теорії природного права і договірного походження держави, співвідношення особистості і держави)
Політико–правове вчення Джона Локка, формування доктрини лібералізму, концепція політичної влади, прав і свобод особистості, законності, розподілу влад.
Державно–правова концепція Девіда Юма.
Загальна характеристика державно–правової ідеології епохи Просвітництва.
Політико–правова ідеологія Вольтера.
Державно–правова концепція Ш. Монтеск’є.
Політичний радикалізм Ж.–Ж. Руссо.
Природно–правові вчення у Німеччині (Самуіл Пуфендорф, Вільгельм Гумбольдт).
Правова теорія Чезаре Беккаріа (Італія).
Загальна характеристика і основні напрямки американської державно–правової ідеології.
Державно–правова концепція республіканців (Томас Джефферсон, Томас Пейн, Бенджамін Франклін)
Конституційні погляди федералістів (Олександр Гамільтон, Джон Адамс, Джеймс Медісон).
Вчення Іммануїла Канта про державу і право.
Вчення Георга Гегеля про право і державу.
Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Савіньї, Георг Пухта).
Теорія утилітаризму Ієремія Бентама.
Французький лібералізм (Бенжамен Констант, Алексис де Токвіль).
Соціалістичні вчення: Шарль Фур’є, Анрі де Сен–Сімон, Роберт Оуен.
Філософський і юридичний позитивізм (Огюст Конт, Джон Остін).
Соціологічний напрямок (Рудольф Ієрінг, Георг Еллінек (Німеччина), Герберт Спенсер (Англія)).
Марксистське вчення про державу і право.
Аристократична концепція держави і права Ф. Ніцше.
Психологічна теорія права (Габріель Тард, Лев Петражицький).
Політико–правова ідеологія більшовизму.
Теорія солідаризму Леона Дюгі.
Неолібералістичне вчення про державу Фрідріха Хайєка.
Концепції плюралістичної демократії у вченнях Карла Поппера, Роберта Даля.
Концепції соціальної держави і політики загального благоденства у вченнях Гуннара Мюрдаля, Мішеля Крозьє.
Теорія еліт (Вільфредо Парето, Гаетано Моска).
Соціологічна юриспруденція (Євген Еріх, Макс Вебер, Роско Паунд).
Реалістична теорія права (Карл Ллевелін, Джером Френк).
„Чиста теорія права” Ганса Кельзена.
Сучасні концепції природного права (неокантіанство, неотомізм, персоналізм).