![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Isbn 966-7827-27-25 «Новий Світ - 2000» удк 621.38 (075.8)
- •Isbn 966-8340-06-X «Магнолія плюс»
- •Передмова
- •Онтоелектронні елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •1.3. Польові транзистори
- •1. 4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Транзисторні електронні ключі
- •Тиристорні електронні кіючі
- •Імпульсні перетворювачі Ключові терміни ти поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •IIскеровані однофазні випростувані
- •Керовані однофазні випростувані
- •Трифазні випростувані
- •3.1. Некерован1 однофазні випростувачі
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувачі
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Пасивні згладжу вальні фільтри
- •А кишені згладжу вальні фільтри
- •4.1. Пасивні згладжувальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Параметричні стабіїізатори напруги
- •Компенсаційні стабіїізатори напруги
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •6.1. Структура підсилювачів
- •Однокаскадні підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •7.1. Функціональні можливості операційних підсилювачів
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •11.1 Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2 Перетворювачі з проміжною ланкою Ключові терміни та поняття:
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери ііІмітта
- •Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Подання числа в різних системах числення
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Перетворювачі інформації характеризуються:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Класифікація інтегральних схем
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •Типи та зміст операцій, які виконує алп
- •16.2. Формування команд
- •Приклади до розділу
- •Системи керування
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Алгоритми розрахунку пристроїв електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1. Розрахунок стабілізованого джерела живлення
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •Формувачі керуючих сигналів для тиристорних ек
- •Додатки
- •Графічні та літерні позначення напівпровідникових елементів і пристроїв
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Основні параметри стабілітронів
- •Транзистори середньої потужності
- •Транзистори потужності
- •Параметри тиристорів
- •Параметри операційних підсилювачів
- •Шкала номінальних величин ×10 п
13.4. Тригер шмітта
Тригер Шмітта (рис. 78), або пороговий пристрій виконано на базі операційного підсилювача з додатним зворотним зв'язком й характеризується гістерезисною передатною характеристикою.
Перемикання схеми (зміна полярності вихідної напруги ОП) здійснюється за умови рівності вхідної напруги на інвертувальному вході та напруги спрацювання на неінвертувальному вході uвх = UСІІ, значення якої визначається
Рис.
78. Схема тригера Шмітта (а) та його
передатна характеристика (б)
При зменшенні напруги uвх до значення, що дорівнює UВ1Д, ОП по вертається у попередній стан июк = U-вих макс). Значення напруги відсіку Uвід визначається за виразом
Враховуючи, щоUвід < Uсп передатна характеристика такого ОП є гістерезоподібною, а перехід від додатного значення вихідної напруги до від'ємного є стрибкоподібним, то таку схему відносять до класу тригерів.
Приклади до розділу
Задача 13.1. Визначити етап прямого виходу Q асинхронного RS-тригера на елементах А БО-1 IE, якщо на вхід S подано сигнал логічного нуля, а на вхід R — сигнал логічної одиниці.
Розв'язок: Оскільки на вхід R асинхронного RS-тригери на елементах АБО-НЕ подано сигнал логічної одиниці, то на прямому виході Q матимемо сигнал логічного нуля. Як видно зі схеми асинхронного RS-тригера на елементах АБО—НЕ, вхід R є входом елемента АБО— НЕ, виходом якого є прямий вихід Q тригера. Тому, у випадку сигналу логічної одиниці на одному з входів елемента АБО-НЕ на виході цього елемента, завжди буде логічний нуль. Отже стан прямого виходу асинхронного RS-тригера відповідає логічному нулю.
Задача 13.2. Визначити етап прямого виходу синхронного D-mpuгера, якщо на вхід D подано сигнал логічного нуля, а на вхід С — сигнал логічної одиниці.
Розв'язок: Розглянемо цю задачу з використанням схемної реалізації D-тригера, поданої на рис. 76, а. У випадку заданої комбінації сигналів на виході логічного елемента І—НЕ (DD1) матимемо сигнал логічної одиниці, а на виході елемента І—НЕ (DD2) — сигнал логічного нуля. Далі ці сигнали подаються відповідно па входи S та R KS-тригера на елементах І—НЕ. Отож, па прямому виході цього елемента отримаємо сигнал логічного нуля.
Задача 13.3. Складіть таблицю станів для асинхронного RS-тригера на логічних елементах І—НЕ.
Розв'язок: Під час складання таблиці станів необхідно враховувати те, що у випадку сигналу логічної одиниці на одному з входів елемента І—НЕ, на виході цього елемента матимемо сигнал логічного нуля.
Таблиця станів для асинхронного RS –тригера на елементах І – НЕ:
Задача 13.4. Визначте напруги спрацювання та відсіку для тригера Шмітта, якщо його схема має такі параметри: R2 = 10кОм;
R3 = 2ОкОм; U+вихмакс = 11,5В; U-вих MaKC = -11,5В; Е0П = 5 А
Розв'язок: Напругу спрацювання тригера визначаємо з виразом
Запитання для самоперевірки
У чому полягає особливість тригерних схем?
Поясніть призначення логічних пристроїв керування.
Яка відмінність між асинхронними і синхронними тригерами?
Назвіть основні типи тригерів.
Як розуміти одиничний і нульовий вхід тригера?
Поясність відмінність між RS-тригером і JK- тригером.
На чому базується робота тригера Шмітта?
Чим визначається напруга перемикання в тригері Шмітта?
Чи можна змінювати величину напруг спрацювання та відсіку в тригері Шмітта?
10. Де використовують тригерні елементи?