- •Isbn 966-7827-27-25 «Новий Світ - 2000» удк 621.38 (075.8)
- •Isbn 966-8340-06-X «Магнолія плюс»
- •Передмова
- •Онтоелектронні елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •1.3. Польові транзистори
- •1. 4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Транзисторні електронні ключі
- •Тиристорні електронні кіючі
- •Імпульсні перетворювачі Ключові терміни ти поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •IIскеровані однофазні випростувані
- •Керовані однофазні випростувані
- •Трифазні випростувані
- •3.1. Некерован1 однофазні випростувачі
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувачі
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Пасивні згладжу вальні фільтри
- •А кишені згладжу вальні фільтри
- •4.1. Пасивні згладжувальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Параметричні стабіїізатори напруги
- •Компенсаційні стабіїізатори напруги
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •6.1. Структура підсилювачів
- •Однокаскадні підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •7.1. Функціональні можливості операційних підсилювачів
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •11.1 Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2 Перетворювачі з проміжною ланкою Ключові терміни та поняття:
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери ііІмітта
- •Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Подання числа в різних системах числення
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Перетворювачі інформації характеризуються:
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Ключові терміни та поняття:
- •Класифікація інтегральних схем
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •Типи та зміст операцій, які виконує алп
- •16.2. Формування команд
- •Приклади до розділу
- •Системи керування
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Алгоритми розрахунку пристроїв електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1. Розрахунок стабілізованого джерела живлення
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •Формувачі керуючих сигналів для тиристорних ек
- •Додатки
- •Графічні та літерні позначення напівпровідникових елементів і пристроїв
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Основні параметри стабілітронів
- •Транзистори середньої потужності
- •Транзистори потужності
- •Параметри тиристорів
- •Параметри операційних підсилювачів
- •Шкала номінальних величин ×10 п
3.2. Керовані однофазні випростувачі
У керованих однофазних випростувачах використовуються керовані напівпровідникові елементи — тиристори. Як уже відзначалось, у них є керувальний електрод, а перехід від закритого до відкритого стану здійснюється за умови додатного потенціалу на аноді та наявності імпульсу керування на електроді керування. Схеми керованих випростувачів такі ж самі, як і в некерованих. Для формування імпульсів керування, зміни моменту їх подання використовуються відповідні системи керування (СК). В більшості СК імпульси керування формуються відносно анодної напруги випростувача.
Часові діаграми (рис. 26) ілюструють роботу керованих випростувачів на прикладі двопівперіодної схеми. Імпульси керування ukl, uk2 подаються па відповідні електроди керування тиристорів із зсувом за фазою на кут α відносно переходу через нуль додатної півсинусоїди напруги між анодом і катодом кожного з тиристорів. Цей кут α називають кутом керування тиристора. Після подання імпульсу керування на тиристор він переходить у відкритий стан і закривається тільки тоді, коли струм через нього стає менший, ніж струм утримання тиристора (практично, коли струм тиристора дорівнює нулеві). Вимоги до імпульсів керування такі: достатня для надійного відкривання тиристора амплітуда напруги і струму імпульсу (Uкер - 10÷20 В, Iкер = 20÷2000 мА); крутий передній фронт імпульсу (105 А/с); певна ширина імпульсу (10°÷15°). Зміною кута керування тиристора α регулюють середнє значення випростаної напруги Ud керованого випростувача.
Важливою характеристикою керованих випростувачів є їх регулювальна характеристика Ud =f(α). Для зображеної двопівперіодної схеми випростувача ця залежність визначається як Udα = U d0 * 1+cons α / 2, де Ud0 — середнє значення випростаної напруги при а = 0 .
3.3. Трифазні випростувачі
Трифазні випростувачі використовуються як джерела постійної напруги живлення середньої та великої потужності. Особливість їх роботи визначається тим, що робочим діодом (відкритий стан) є той, у якого в цей момент є більший потенціал на аноді. Це забезпечує тривалість відкритого стану діода протягом 60 град, ел., внаслідок чого значно зменшуються пульсації випростаної напруги.
Переважно використовуються дві схеми трифазних випростувачів: трифазна з нульовим виводом (схема Міткевича) і трифазна мостова (схема Ларіонова).
Рис. 27. Схема трифазного випростувача з нульовим виводом (а) і часові діаграми (б)
Трифазний випростувач з нульовим виводом (рис. 27,а) складається з трифазного трансформатора, фази вторинної обвитка якого з'єднані зіркою, та трьох діодів, увімкнених в кожну фазу. Роботу випростувача зручно аналізувати за допомогою часових діаграм (рис. 27,6). В період часу t1 ÷ t2 найбільший додатний потенціал прикладено до анода VD1, тому він знаходиться у відкритому стані. Струм проходить через діод (обвитку фази «а» — VD1—Rd) протягом π/3, тобто до моменту часу t2, коли у відкритий стан переходить VD2, оскільки в цей момент часу до його анода прикладено найбільший додатний потенціал фази «b». Через VD2 струм проходить в проміжок часу від t2 до tз. Відповідно через VD3 струм проходить в період часу tз÷t4 .
Середнє значення випростаної напруги трифазного випростувача з нульовим виводом дорівнює
В період часу, коли діод закритий, до нього прикладається зворотна напруга, максимальне значення якої
Коефіцієнт пульсацій для такої схеми Кn= 0,25, що набагато менше порівняно з однофазними випростувачами.
Випростувач за такою схемою використовується для навантажень зі струмами понад 100 А. Вадою схеми є підмагнічування осердя трансформатора постійною складовою струму, що понижує ККД випростувача.
Трифазний мостовий випростувач (схема Ларіонова, рис. 28) містить дві групи діодів: анодну — VD1, VD3, VD5 і катодну — VD2, VD4, VD6. Робота випростувача, тобто почережність роботи діодів, визначається як додатними півсинусоїдами (анодна група), так і від'ємними (катодна група). Тривалість роботи кожного діода становить 60 град. ел. В інтервалі часу t1 – t2 струм проходить по шляху: обвитка фази «а»—VD1—Rd—VD4 — обвитка фази «b». В інтерва-іі часу t2—t3 відбувається комутація діодів VD4 і VD6 і шлях проходження струму є такий; обвитка фази «а»— VD1—Rd—VD6 — обвитка фази «с». Таким чином, через навантаження струм проходить завжди в одному напрямку, а можливість використання від'ємних півсинусоїд забезпечує в схемі випростувача коефіцієнт пульсацій Кп = 0,057, що забезпечує широке використання такої схеми.
Середнє значення випростаної напруги мостового випростувача
Вхідними величинами випростувача є напруга U2 і струм І2 вторинної обвитки трансформатора, а вихідними — Ud, Id.
Співвідношення між вхідними та вихідними величинами випростувача залежать від схеми та характеру навантаження. В табл. 4 подано основні співвідношення між цими величинами для некерованих випростувачів при резистивному навантаженні
Таблиця 4
Основні співвідношення параметрів схем випростувачів (резистивне навантаження) |
|||||||
№ схеми |
Назви схеми випростувача |
I2/Id |
U2/ Ud
|
Iv / Id |
Uзв.макс/ Ud |
St / Pd |
Kn |
І |
Однопівперіодна |
1.57 |
2,22 |
I |
3.14 |
3.5 |
1,57 |
2 |
Двопівперіодна з нульовим виводом |
0,785 |
1,11 |
0,5 |
3,14 |
1,48 |
0,667 |
3 |
Мостова |
1,11 |
1,11 |
^0.5 |
1,57 |
1.23 |
0,667 |
4 |
Трифазна з нульовим виводом (схема Міткевича) |
0,583 |
0,855 |
0,33 |
2,09 |
1.35 |
0.25 |
5 |
Трифазна мостова (схема Ларіонова) |
0.82 |
0,425 |
0.33 |
1,045 |
1,05 |
0,057 |
ПРИКЛАДИ ДО РОЗДІЛУ
Задача 3.1. Визначити коефіцієнт пульсацій випростаної напруги мостового випростувача, якщо ця напруга виражається таким рівнянням (Udm - 50 В)
Розв’язок:
Коефіцієнт пульсацій визначається за виразом максимальне значення основної гармоніки випростаної напруги; Ud - середнє значення випростаної напруги.
З рівняння випростаної напруги видно, що основою є друга гармоніка і її максимальне значення дорівнює З цього ж рівняння – середнє значення випростаної напруги
Тоді коефіцієнт пульсацій дорівнює
Задача 3.2. Визначити струм діода двопівперіодного випростувача з нульовим виводом, якщо потужність та напруга навантаження Р =1000Вт, UH = 100В.
Розв'язок: Для схеми двопівперіодного випростувача з нульовим виводом струм, який проходить через кожний діод дорівнює Iv = 0,5/d . За даними навантаження визначаємо значення випростаного струму ІЛ = Ін = Pн/UH = 10 А Отже, струм діода Iv =5A.
Задача 3.3. Визначити зворотну максимальну напругу, що прикладається до діода в схемі трифазного мостового випростувача, якщо напруга на навантаженні UН — 160 В.
Розв'язок; Для трифазного мостового випростувача зворотна максимальна напруга яка, може бути прикладена до діода дорівнює
U зк мак-с = 1,045Ud = 1,045 * 160 = 167,2 В.