Хід визначення
Для аналізу в нейзильберовій чашці зважують 1,5 г меду. Переводять його 20 мл дистильованої води у мірну колбу об'ємом 100 см3, додають 3 см3 нейтрального ацетату свинцю і 5 см3 тіосульфату натрію, розчин у колбі перемішують, витримують 15 хв., доводять до мітки і фільтрують. Перші порції фільтрату відкидають. З фільтрату піпеткою відбирають 10 см3, поміщають у мірну колбу об'ємом 100 см3 і доводять до мітки дистильованою водою.
Для колориметричної реакції в градуйовану пробірку відбирають 0,5 см3 розбавленого фільтрату, вносять 2 см3 0,25%-ного розчину резорцину у 20%-ній соляній кислоті.
Наступні операції для проведення реакції утворення комплексону ведуть аналогічно реакціям при побудові калібрувального графіка.
За величиною оптичної густини на калібрувальному графіку знаходять вміст фруктози у сфері реакції. Перерахунок кількості фруктози у 100 г продукту ведуть за наступною формулою:
,
г; (1.3)
,
мг, (1.4)
де а-наважка досліджуваного продукту;
b-кількість фруктози у досліджуваній наважці, мг;
с-кількість фруктози за калібрувальним графіком;
0,5-об'єм фільтрату, який беруть для протікання реакції;
100-об'єм розведення;
10-об'єм наважки.
Запитання для самоперевірки
Література
Лабораторна робота №2 визначення природи барвника та вмісту речовин, що корегують колір у харчових продуктах.
Мета роботи: ознайомитись із класифікацією харчових барвників, правилами їх використання та основними методами визначення у сировині та готовій продукції.
Завдання 1: ознайомитись з методами ідентифікації окремих харчових барвників.
Завдання 2: ознайомитись з методами визначення речовин, що попереджають потемніння плодів та овочів (відбілювачі).
Завдання 3: ознайомитись з методами визначення харчових добавок, що корегують забарвлення харчових продуктів.
Прилади та реактиви: ваги лабораторні, водяна баня, порцелянові ступки, порцелянові чашки для випарювання, білі вовняні нитки, пробірки, паперові фільтри, мірні циліндри місткістю 20, 50, 100 см3, конічні колби місткістю 150, 200, 250 см3, піпетки місткістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 см3, ділильні лійки, бюретка місткістю 25 см3, мірна колба місткістю 250 см3, прозоре скло, 10 %- ний розчин аміаку чи 30…40 %- ний розчин NaOH, 1 %- ний розчин CuSO4, 0,5 %- ний розчин соди, 25 %-на НС1, дистильована вода, спирт етиловий 95 %-ний нейтралізований за фенолфталеїном, ефір, хлороформ, 10%- ний розчин сірчистокислого натрію, сірчана кислота концентрована, соляна кислота концентрована, азотна кислота концентрована, 10 %-на сірчана кислота, 10 %-ний розчин гідрооксиду натрію та калію, розчин гідроксиду натрію або калію концентраціями 1 моль/дм3 та 0,05 моль/дм3, розчин сірчаної кислоти (1:3 води за об'ємом), 1 %-ний розчин крохмалю, розчин йоду концентрацією 0,01 моль/дм3 та 0,02 моль/дм3, 6 моль/дм3 розчин НС1, 10 %-ний розчин НС1, 40 %-ний розчин формаліну, 1 %-ний спиртовий розчин фенолфталеїну, 25 %-на сірчана кислота, суміш рівних об'ємів сірчаного і петролейного ефірів, реактив Неслера, 5 %-ний розчин NaOH, 5 %-ного розчин перекису водню, оцтова кислота (4-5 %-ний розчин), 10 %--ний розчин азотної кислоти, розчин фарби концентрацією 0,1 % (метилвіолету або генцианвіолету), розчин КОН концентрацією 2 моль/дм3.
Порядок виконання роботи, заходи безпеки. Робота проводиться з дотриманням правил техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії. Звернути увагу на правила роботи зі скляним посудом, концентрованими розчинами лугів, кислот, вогненебезпечними рідинами — хлороформом та ефіром.
Підгрупа розділяється на бригади. Кожній бригаді викладачем видається завдання, виконання якого розподіляється між членами бригади.