- •6.051701 “Харчова технологія та інженерія”
- •Київ нухт 2012
- •Лабораторна робота №1 природні вуглеводи – носії солодкого смаку. Синтетичні підсолоджувачі
- •1.1. Визначення вмісту сахарину
- •1.2. Кількісне визначення сахарину
- •1.3. Поляриметричний метод визначення фруктози
- •1.4. Резорциновий метод визначення кетоз
- •Хід роботи
- •Хід визначення
- •Лабораторна робота №2 визначення природи барвника та вмісту речовин, що корегують колір у харчових продуктах.
- •2.1. Експрес-метод визначення природи барвника
- •2.2. Експрес-ідентифікацгя штучних барвників
- •2.3. Визначення сірчистої кислоти в кондитерських виробах (гост 26 811-86)
- •2.4. Визначення вмісту сірчистої кислоти в соках
- •2.5. Визначення вмісту нітриту натрію у ковбасних виробах
- •Лабораторна робота №3 консерванти у харчових технологіях
- •Прилади і матеріали
- •3.1. Визначення вмісту сірчистої кислоти в мармеладі, пастильних виробах, карамелі та цукерках з плодово-ягідними корпусами і начинками.
- •3.2. Визначення вмісту бензойної кислоти
- •3.3. Визначення наявності мінеральних кислот у рослинному маслі (маринаді консервів) Хід визначення
- •3.4 Визначення масової частки хлориду натрію у ковбасних виробах
- •Лабораторна робота №4 регулятори рН середовища харчових систем
- •5.1. Визначення вмісту оцтової кислоти при визначенні міцності препарату
- •Хід визначення
- •5.2. Визначення вмісту оцтової кислоти в маринованій рибі Прилади і матеріали
- •Хід визначення
- •5.3. Визначення вмісту лимонної та яблучної кислот у рослинній сировині.
- •5.4. Визначення молочної кислоти у хлібі або заквасці Прилади і матеріали
- •Хід визначення
- •Лабораторна робота № 5. Роль емульгаторів, піноутворювачів та стабілізаторів у виробництві продуктів харчування.
- •5.1. Вивчення властивостей основних поверхнево активних речовин у виготовленні харчових продуктів.
- •5.1.1. Визначення желюючої здатності желатини у залежності від рН середовища
- •5.1.2. Приготування мармеладу
- •5.2. Одержання харчової емульсії ( майонезу )
- •5.3. Одержання харчової піни (зефір )
- •Лабораторна робота №6 визначення кінетичних властивостей ферменту глюкооксидази
- •6.1. Визначення активності ферменту глюкооксидази експрес-методом
- •6.2. Визначення початкової швидкості реакції
- •6.3. Визначення константи Міхаеліса
- •6.4. Визначення типу інгібірування
- •8.5. Визначення оптимуму температури і рН
- •Лабораторна робота №7 кількісне визначення амінокислот
- •7.1. Кількісне та якісне визначення амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •7.1.1. Якісне визначення амінокислот
- •7.1.2. Кількісне визначення амінокислот
- •7.2. Метод формольного титрування
- •7.3. Визначення амінного азоту мідним способом
- •5.3. Визначення аміногрупи за реакцією з нінгідрином (метод Лі та Такахамі)
- •Лабораторна робота №8 білки. Отримання та аналіз білків тваринного і ролинного походження
- •8.1. Отримання кристалічного яєчного альбуміну
- •8.2. Виділення казеїну з молока і визначення його властивостей
- •8.4 Визначення розчинного білка за Лоурі та спектрофотометричний методом
5.3. Визначення аміногрупи за реакцією з нінгідрином (метод Лі та Такахамі)
Метод базується на кількісному визначенні аміногруп за реакцією з нінгідрином .
З досліджуваним розчином проводять реакцію з нінгідрином у присутності гліцерину, визначають оптичну густину фотоколориметрично та концентрацію амінокислот знаходять за калібрувальним графіком, побудованим за стандартним розчином гліцину.
Побудова калібрувального графіка
Початковий розчин готують розчиненням 20 мг гліцину в 50 мл поди (концентрація 400 мкг/мл). З початкового розчину готують робочі розчини розведенням за схемою:
1) 40 мкг/мл — 1 мл вихідного розчину + 9 мл води;
2) 20 мкг/мл — 5 мл розчину 1 + 5 мл води;
3) 10 мкг/мл — 5 мл розчину 2 + 5 мл води;
4) 5 мкг/мл — 5 мл розчину 3 + 5 мл води;
5) 2,5 мкг/мл — 5 мл розчину 3 + 5 мл води.
Для побудови калібрувального графіка проводять реакцію з усіма робочими розчинами гліцину; 2,4 мл гліцерину змішують у пробірці зі шліфом з 2 мл 1 % -го розчину нінгідрину в буфері; струшують до зникнення опалесценції, потім додають 0,6 мл досліджуваного робочого розчину гліцину і знову струшують. Пробірки на шліфах закривають повітряним холодильником і ставлять на 12 хв. у киплячу водяну баню. По закінченню зазначеного часу проби поміщають у холодну воду на 10 хв. (проточна вода). У контрольну пробірку замість розчину гліцину поміщають 0,6 мл цитратного буфера.
Отримані забарвлені проби фотоколориметрують, використовуючи жовтий світлофільтр (А,=570-582 нм). За отриманими даними будують графік залежності оптичної густини від концентрації амінокислоти (0,6 мл розчину).
Хід роботи
З досліджуваними розчинами проводять реакцію з нінгідрином так, як для побудови калібрувальної кривої, тільки замість розчину гліцину додають по 0,6 мл досліджуваної проби. Після вимірювання оптичної густини на ФЕК концентрацію амінокислот у пробі в перерахунку на гліцин знаходять за калібрувальним графіком.
Реактиви
1. 0,5 М цитратний буфер. Готують розчин лимоннокислого нагрію (105,07 г лимонної кислоти поміщають у мірну колбу на 1 л і додають 200 мл 5 н розчину NaOH, після чого водою доводять до позначки. Для отримання буфера з рН=5,5 змішують 27,7 мл 0,5 н NaOH з 72,3 мл лимоннокислого натрію. Буфер зберігають у холодильнику).
2.1 % -й розчин нінгідрину в цитратному буфері. 1 г нінгідрину розчиняють у цитратному буфері рН=5,5. Для повного розчинення нінгідрину колбу поміщають у водяну баню з температурою не вище 70 °С, охолоджують і доводять об'єм до 100 мл буфером. Розчин зберігають у темній склянці не більше трьох днів.
3. Гліцерин.
4. Амінокислота гліцин.
Запитання для самоперевірки
Література
Лабораторна робота №8 білки. Отримання та аналіз білків тваринного і ролинного походження
Мета роботи:
Завдання 1:
Завдання 2:
Завдання 3:
8.1. Отримання кристалічного яєчного альбуміну
Мета роботи полягає в отриманні кристалічного яєчного альбуміну за допомогою висалювання.
Загальні положення
Метод базується на розділенні білків курячого яйця за їх розчинністю. Глобуліни висалюють з розчину при 50 % -му насиченні сульфатом амонію, а розчинений у воді альбумін при 70 %-му насиченні цією самою сіллю, найбільш повне осадження відбувається в ізоелектричній точці.
Хід роботи
Білок двох свіжих яєць відділяють від жовтків і поміщають у мірний циліндр на 100 мл з притертою пробкою. Доливають такий самий об'єм насиченого розчину сульфату амонію. Циліндр закривають пробкою і добре перемішують. При напівнасиченні розчину сульфату амонію в осад випадають глобуліни. Осад відфільтровують через складчастий фільтр або відділяють центрифугуванням. Отриманий прозорий фільтрат або фугат поміщають в інший мірний циліндр, вимірюють об'єм, додають добре розтертий порошок сульфату амонію з розрахунку 13,5 г на 100 мл розчину і добре перемішують скляною паличкою до повного розчинення кристалів. При цьому отримують 70 % -й розчин сульфату амонію, я якого випадає в осад альбумін, Останній відфільтровують на воронці Бюхнера під вакуумом. Осад знімають з фільтрату, переносять у хімічний стакан на 50 мл і розчиняють у мінімальній кількості води. До отриманого розчину додають по краплях при перемішуванні 4 %-й розчин оцтової кислоти, контролюючи рН отриманого розчину за універсальним індикаторним папером по досягненні рН 4,7 4,8 до розчину невеликими порціями приливають ннсичоний розчин сульфату амонію при постійному перемішуванні до тих нір, поки з'явиться незникаюча муть. Стаканчик накривають чи-І-тим склом і ставлять у холодильник. Через добу чи більше випадають кристали яєчного альбуміну.
Сировина та реактиви
1. Свіжі курячі яйця.
2. Сульфат амонію кристалічний.
3. Насичений розчин сульфату амонію (757 г солі розчиняють у мірній колбі на 1 л при слабкому нагріванні на водяній бані і після охолодження доводять до позначки водою).
4. 4 %-а оцтова кислота.