1.4. Вимоги до побудови податкової системи, вихідні принципи
Вимоги до побудови податкової системи відображені на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Вимоги до побудови податкової системи
Вимога системності полягає у тому, що всі податки мають бути взаємопов’язаними між собою, органічно доповнювати один одного, не суперечити один одному і системі в цілому.
Системний підхід означає, що мають реалізовуватись обидві функції податків. З огляду на фіскальну функцію податкова система повинна містити податки і збори з яскраво вираженою фіскальною спрямованістю, щоб забезпечити гарантовані і стабільні надходження доходів до бюджету. З огляду на регулюючу - кількість податків повинна відповідати тій меті, яка визначена податковою політикою держави (забезпечити державі можливість впливу на соціально-економічний розвиток суспільства).
Визначальною базою при побудові податкової системи є обсяг державних видатків. Видатки залежать від функцій держави. Податки в державі – не самоціль. Вони вторинні відносно видатків. Збалансування доходів і видатків є аксіомою фінансової науки. Відхід від неї призводить до більш тяжких наслідків, ніж високий рівень оподаткування.
Видатки, у свою чергу, залежать від функцій держави. Важливо, щоб держава виконувала суспільно-необхідні функції. Це ті функції держави, що їй делегує суспільство для реалізації спільних інтересів індивідів, тобто інтересів, які індивід не може реалізувати одноосібно, або реалізує з більшими витратами, ніж це спроможна зробити держава. Для того, щоб система функціонувала ефективно, важливо щоб держава виконувала ті функції, які відповідають інтересам індивідів. Якщо держава розширює свої функції за межі суспільно-необхідних, то оподаткування втрачає раціональність і податкові відносини набувають конфліктних форм. Це проявляється у зростаючому опорі платників фіскальній експансії держави.
Податкова система має бути побудована на певних принципах. При цьому слід чітко розрізняти принципи оподаткування і принципи побудови податкової системи. Принципи оподаткування відображають засади справляння податків, а принципи формування податкової системи визначають правила співвідношення різних видів податків та механізмів їх справляння (кожного окремо). Між ними існує певний взаємозв’язок: при побудові податкової системи мають бути реалізовані принципи оподаткування. Принципи оподаткування уперше були сформульовані А. Смітом.
Основу побудови сучасних податкових систем, поряд із принципами А. Сміта, визначають також принципи, розроблені німецьким економістом А. Вагнером (німецька історична школа, основний методологічний підхід – пріоритет інтересів держави).
А. Вагнер не лише визначив принципи оподаткування, але й систематизував їх в чотири окремі групи:
фінансові принципи, серед яких достатність та еластичність.
господарські принципи – належний вибір джерела обкладення, правильна комбінація різних податків у таку систему, яка б зважала на наслідки і умови їх перекладення (в різних країнах різні пріоритети: прямі або непрямі податки).
етичні принципи, принципи справедливості: загальність оподаткування та рівномірність.
сукупність адміністративно-технічних правил чи принципів податкового управління: визначеність обкладення, зручність сплати податку та максимальне зменшення витрат на стягнення.
Як видно з наведеної класифікації, принципи справедливості А. Вагнер ставив не на головне місце в запропонованій системі. Їх реалізація вважалась автором доцільною в межах, які надають фінансові принципи в їх сукупності. Тобто слід підкреслити важливість не лише достатності, але й рухомості (еластичності) оподаткування, що відображає здатність адаптуватися до державних потреб. З практичної точки зору це означало рухомість складу податкової системи, оскільки різні податки володіють неоднаковим рівнем еластичності.
Ідея, що податки не повинні перешкоджати розвитку виробництва, в процесі еволюції податкової системи була реалізована Ф. Нітті в окремий, самостійний принцип при її побудові. Він отримав широку підтримку у фінансовій науці. Особливо це проявилося в кінці ХХ ст., коли відбулося відчутне зіткнення фіскальних потреб держави з інтересами економічного розвитку. Наступ електрики, впровадження двигуна внутрішнього згорання, розробка нових методів виробництва сталі – все вимагало нових інвестицій. Пошук нових видів податків, які б не лише наповнювали бюджет, як це було при використанні непрямих податків, а одночасно і стимулювали виробництво, дав поштовх розвитку даного принципу в оподаткуванні, що, в свою чергу, викликало до життя прогресивне прибуткове оподаткування. Разом з тим, ще й сьогодні в багатьох країнах стоїть питання складності практичної реалізації цього принципу. Його розробленість безпосередньо стосується формування податкової політики кожної країни.
У сучасній фаховій та навчально-методичній літературі немає єдиного підходу до визначення принципів побудови податкової системи. Ми вважаємо, що переконливою є аргументація професора В. М. Опаріна. Він бгрунтовує три принципи побудови податкової системи:
Принцип рівнонапруженості означає такий розподіл податкового тягаря між суб’єктами оподаткування, який відображає усі аспекти їх діяльності, а саме:
рівень отриманих доходів, тобто внесок у створення ВВП (що вони дають суспільству);
споживання, тобто його участь у розподілі і використанні створеного ВВП;
майновий стан, що характеризує рівень доходів платників.
Реалізація цього принципу передбачає оптимізацію співвідношення між прямими і непрямими податками, між оподаткуванням доходів і майна, між податками з юридичних та фізичних осіб.
Принцип рівнонапруженості сформувався на основі поєднання принципів рівномірності і соціальної справедливості
Рівномірність означає, що всі платники мають однакові зобов’язання перед бюджетом за певними критеріями. Цей принцип передбачає або використання пропорційних ставок, або дуже помірної прогресії.
Принцип соціальної справедливості чітко не визначений. З одного боку є думка, що цей принцип передбачає застосування прогресії з достатньо високою крутизною. З іншого боку, особливо в країнах суспільного добробуту, ця ідея не підтримується.
Принцип урівноваженості інтересів – значить установити відповідність між функціями держави і уподобаннями платників, які розглядають ці функції як можливість отримати блага, які не можна придбати на приватному ринку. Про превалювання інтересів держави не може бути мови. Але повністю збалансувати інтереси неможливо.
Принцип фіскальної достатності – встановлені податки, збори та інші обов’язкові платежі, система їх адміністрування та контролю повинні забезпечувати доходи, достатні для фінансування видатків.
Принцип цілеспрямованого використання податків як фінансових регуляторів. Для цього треба чітко уявляти, як певна комбінація податків і механізми їх справляння впливатимуть на соціально-економічний розвиток загалом, окремих галузей та на добробут окремих категорій населення.
Оскільки податкову систему можна розглядати як сукупність нормативно-правових актів, то в законодавстві закріплюються правові принципи її функціонування. У демократичних державах організація системи оподаткування ґрунтується на таких правових принципах:
рівність всіх платників перед законом;
обов’язкове закріплення преференцій в податкових законах;
презумпція невинності платника в поєднанні з системою гнучкого впливу на порушників податкового законодавства;
однозначне трактування норм податкового законодавства;
заборона зворотної сили податкового закону;
антидискреційність рішень податкової адміністрації (неможливість вирішення нею питань на свій розсуд);
гарантованість стабільності та послідовності податкової політики.
Отже, наука і практика розробила багато принципів, але головне не лише їх правильно обрати, а й реалізовувати на практиці.
Питання для самоперевірки
Що таке податкова система?
Дайте визначення податкової системи:
- на абстрактно-теоретичному рівні;
- на рівні безпосереднього сприйняття податкових відносин;
- в організаційно - управлінському аспекті;
- у правовому аспекті.
3. Назвіть етапи періодизації оподаткування. Які види податків та інших обов’язкових платежів справлялися на кожному з них?
4. У чому полягають особливості оподаткування на кожному етапі розвитку?
5. На якому етапі розвитку оподаткування почала формуватися податкова система?
6. Сформулюйте умови набуття оподаткуванням системності.
7. Назвіть об’єктивні і суб’єктивні чинники становлення та розвитку податкової системи. Обґрунтуйте вплив кожного з них.
8. Назвіть вимоги до побудови податкової системи.
9. У чому полягає суть вимоги системності, чи дотримується ця вимога в Україні.
10. Що є визначальною базою при побудові податкової системи. Як дана вимога дотримується в Україні.
11. Назвіть принципи оподаткування і принципи побудови податкової системи. Чим вони відрізняються.
12. Розкрийте зміст принципу рівнонапруженості при побудові податкової системи.
13. У чому полягає суть принципу урівноваженості інтересів платника та держави при побудові податкової системи.
14. Як слід трактувати зміст принципу цілеспрямованого використання податків як фінансових регуляторів при побудові податкової системи.
15. Назвіть правові принципи побудови податкової системи, що застосовуються у демократичних державах. Чи мають вони економічний зміст?