Розділ II Розміщення на ринку та розповсюдження безпечної продукції

Стаття 2. Безпечна продукція

Безпечна продукція - будь-які товари, які за звичайних умов використання або споживання не становлять небезпеки шкідливого впливу на життя і здоров'я споживачів, їх майно та довкілля, вважаються прийнятними для компетентного та відповідального вибору і такими, що відповідають вимогам захисту життя та здоров'я споживачів.

Звичайні, а також обґрунтовані умови використання або споживання будь - яких товарів можуть визначатися з урахуванням, зокрема:

• правил використання або споживання продукції, передбачених виробником відповідної продукції або звичайних для такої продукції;

• тривалості використання або строку придатності чи зберігання, передбачених виробником відповідної продукції або звичайних для такої продукції;

• правил монтажу, встановлення, налагодження або інших подібних операцій, експлуатації та обслуговування, зокрема профілактичного, періодичного та будь - якого іншого виду обслуговування, - у тих випадках, коли такі правила є обов'язковими, а також коли необхідність їх застосування та/або вимоги таких правил можуть бути обґрунтовані.

Можливість отримати промисловим способом безпечнішу для використання або споживання продукцію з урахуванням рівня розвитку науки і техніки на момент її розміщення на ринку виробником не може бути підставою для визнання такої продукції небезпечною.

Стаття 3. Підтвердження безпеки продукції

1. Виробник і розповсюджувач зобов'язані розміщувати на ринку та розповсюджувати лише безпечну продукцію.

2. У законодавчо регульованій сфері продукція вважається безпечною, якщо її безпеку підтверджено відповідно до вимог, встановлених законодавством.

3. У законодавчо не регульованій сфері продукція вважається безпечною, якщо не доведено інше.

4. При визначенні того, чи є відповідна продукція безпечною, до уваги беруться зокрема:

   1. характеристики продукції та її складових елементів, матеріалів, використаних для її виготовлення, а у відповідних випадках технологія виробництва продукції та її складових елементів або використаних для виготовлення продукції матеріалів, упаковка такої продукції, включаючи спосіб упакування, а також у відповідних випадках правила монтажу або експлуатації;

   2. характер та ступінь негативного впливу, який продукція здійснює на іншу продукцію;

   3. розповсюдження продукції на ринку, її маркування, будь - які застереження щодо можливих способів та умов використання продукції, правила використання або експлуатації, споживання та зберігання продукції, а також будь - які інші вказівки чи інформацію в доступній для сприймання формі, надані виробником або розповсюджувачем продукції;

   4. категорії осіб, що є найбільш уразливими стосовно небезпеки під час використання або споживання продукції, зокрема діти, особи похилого віку, хворі люди, інваліди.

5. Визначення безпеки продукції в законодавчо не регульованій сфері здійснюється відповідно до:

   1. положень національних стандартів, прийнятих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, а також положень стандартів, прийнятих іншими суб'єктами стандартизації, застосування яких здійснюється на добровільних засадах та санітарно - епідеміологічних і гігієнічних нормативів відповідно до законодавства;

   2. положень кодексів усталеної практики, прийнятих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, а також положень кодексів установленої практики, застосування яких здійснюється на добровільних засадах іншими суб'єктами стандартизації та державних санітарних норм і правил, гігієнічних та протиепідемічних правил відповідно до законодавства;

   3. рівня науки і техніки, який об'єктивно існував на час розміщення продукції на ринку або її розповсюдження;

   4. обґрунтованих очікувань споживачів щодо безпеки відповідної продукції.

6. Виробник або розповсюджувач може застосувати інші засоби (способи) підтвердження або спростування безпеки продукції, які не суперечать законодавству.

Стаття 4. Обов'язки виробників і розповсюджувачів продукції

1. Кожен виробник, розміщуючи свою продукцію на ринку, зобов'язаний супроводжувати її інформацією, що дає змогу споживачу оцінити небезпеку, яка може виникнути під час її використання з дотриманням встановлених правил протягом строку придатності цієї продукції, якщо така небезпека не є очевидною без належного попередження, та на підставі якої можна вжити застережних заходів для усунення або зменшення небезпеки, пов'язаної з використанням або споживанням відповідної продукції.

Інформація про небезпеку продукції може розміщуватися безпосередньо на самій продукції, її упаковці та/або в документах, які передаються разом з такою продукцією споживачу.

2. Вміщення застережень або будь - якої іншої інформації про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, не звільняє її виробників і розповсюджувачів від обов'язку дотримання вимог щодо безпеки, передбачених цим Законом.

3. Розповсюджувачі продукції беруть участь у здійсненні на ринку контролю за її безпекою, у тому числі:

   • передають спеціально уповноваженим органам виконавчої влади та виробнику продукції інформацію про небезпеку, пов'язану з використанням або споживанням продукції, та співпрацюють з ними у здійсненні заходів, спрямованих на запобігання ризику;

   • зберігають та надають спеціально уповноваженим органам виконавчої влади документацію, яка дає змогу визначити виробника і розповсюджувача продукції.

Стаття 5. Надання спеціально уповноваженим органам виконавчої влади інформації про небезпечну продукцію

1. Якщо виробники або розповсюджувачі продукції знають або їм стало відомо, що продукція, розміщена ними на ринку, є небезпечною, вони повинні негайно повідомити відповідний спеціально уповноважений орган виконавчої влади про таку продукцію та пов'язану з нею небезпеку.

2. Повідомлення про небезпечну продукцію здійснюється за формою, встановленою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, і повинне включати:

   • інформацію, яка дає можливість здійснити точну ідентифікацію продукції або її партії;

   • застереження про небезпеку, яку становить продукція;

   • інформацію про виробника і розповсюджувача такої продукції;

   • інформацію щодо простежуваності небезпечної продукції;

   • перелік заходів, ужитих з метою запобігання небезпеці для споживачів.

3. Виробники і розповсюджувачі продукції зобов'язані співпрацювати із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади на їх вимогу щодо запобігання небезпеці, яку становить продукція, розміщення або розповсюдження якої вони здійснюють у встановленому цими органами порядку.

Стаття 6. Вилучення та відкликання продукції

1. У разі розміщення на ринку небезпечної продукції виробник зобов'язаний вжити заходів для запобігання небезпеці, яку становить така продукція, зокрема у разі необхідності відкликати продукцію або вилучити небезпечну продукцію.

2. Відкликання небезпечної продукції або її вилучення застосовується як виключний засіб у разі, коли:

   • вжиті заходи, спрямовані на усунення причин, через наявність яких відповідну продукцію було класифіковано як небезпечну, не дали бажаного результату;

   • вжиття будь - яких інших заходів не може забезпечити усунення причин, через наявність яких відповідну продукцію було класифіковано як небезпечну.

3. Порядок відкликання виробником продукції, а також вилучення небезпечної продукції визначається відповідним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції відповідно до компетенції за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.

4. Утилізація, знищення або подальше використання небезпечної продукції здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Стаття 7. Компенсація у разі відкликання або вилучення продукції

1. У разі коли відкликання продукції або вилучення небезпечної продукції може мати своїм наслідком позбавлення відповідної особи права власності на таку продукцію, виробник, який здійснює відкликання або вилучення такої продукції, зобов'язаний відшкодувати її власнику повну вартість продукції, що відкликається або вилучається.

2. Вартість продукції, що підлягає відшкодуванню у разі її відкликання або вилучення, визначається виходячи з ціни такої продукції на час відкликання або вилучення, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості продукції на час її купівлі.

3. Відшкодування вартості продукції, що відкликається або вилучається, здійснюється виробником до моменту чи у момент фактичного відкликання або вилучення такої продукції.

Стаття 8. Звернення щодо перевірки безпеки продукції

1. Будь - який споживач, включаючи нерезидентів, який придбав продукцію, але має сумніви щодо її безпеки, має право звернутися до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з проханням про перевірку її безпеки.

Перевірка безпеки продукції проводиться у порядку, встановленому відповідним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції відповідно до компетенції.

2. Звернення щодо перевірки безпеки продукції може бути подано як окремою особою, так і групою осіб у письмовій формі за підписом споживача або уповноваженої ним особи чи групи осіб.

До звернення повинні надаватися документи (за наявності), що підтверджують викладені у ньому факти.

3. У зверненні також зазначається найменування (прізвище, ім'я та по батькові) споживача, його місцезнаходження (місце проживання), а також адреса для зворотного зв'язку.

4. За результатами розгляду звернення спеціально уповноважений орган виконавчої влади у місячний строк після його отримання надає споживачу інформацію про перевірку безпеки продукції, зазначеної у зверненні.

Цей термін може бути подовжено спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері безпеки продукції у разі збільшення періоду перевірки безпеки продукції.