3. Відображення в обліку повернення об’єкту лізингу.

На практиці у підприємств виникають ситуації коли подальше виконання умов лізингової угоди є неможливим. Тому у договорі фінансової оренди має бути передбачено дострокове припинення його дії.

Згідно ст. 7 Закону України № 723/97-вр від 16.12.97 р. «Про фінансовий лізинг» (зі змінами та доповненнями) лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. У свою чергу, лізингоодержувач також має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. При цьому лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Розмір таких збитків визначається відповідно до умов договору фінансового лізингу, яким за взаємною угодою сторін розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, може бути визначений заздалегідь у фіксованій сумі або у вигляді відсоткової ставки від обсягів невиконаних зобов’язань або строків порушення зобов’язань.

Приклад 4.2.

В умовах прикладу 4.1 через 123 місяців після отримання автомобіля в лізинг у зв’язку з неможливістю виконання зобов’язань лізингоотримувач повернув автомобіль лізингодавцю зі сплатою неустойки у розмірі 10% несплаченої суми лізингових платежів, визначеної лізинговим договором.

Сума неустойки =

Окрім зобов'язань з компенсації збитків при достроковому поверненні об’єкту лізингу у лізингоотримувача виникають певні зобов’язання перед бюджетом. Повернення об’єкту фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об’єкта у власність прирівнюється з метою оподаткування податком на прибуток до зворотнього продажу (тобто продажу лізингоотримувачем об’єкту лізингу лізингодавцю). Крім того, згідно ст. 188 Податкового кодексу у разів постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об’єкта лізингу. Це ж стосується і зворотного продажів (повернення) об’єкта лізингу. У разі ж повернення об’єкта лізину у зв'язку з невиконанням умів договору лізингоотримувачем, який не зареєстрований як платник ПДВ, базою оподаткування є додатна різниця між ціною продажів та ціною придбання таких об’єктів.

Приклад 4.2.

Автомобіль, отриманий в рамках договору фінансового лізингу, використовувався лізингоодержувачем в адміністративних цілях. Лізингоотримувач нараховував амортизацію автомобіля прямолінійним методом за нормою 14,5% при його ліквідаційній вартості 4000 грн.

Через рік після отримання об’єкту лізингу залишок заборгованості лізингоотримувача по сплаті його вартості дорівнював 265 940 грн., у т. ч. ПДВ 44 323 грн. Залишкова вартість об’єкта фінансового лізингу при амортизації його вартості, нарахованої у сумі 42 900 грн. (3000 000 грн. * 14,5%), склала 257 100 грн. (300 000 грн. – 42 900 грн.).

Об’єкт фінансового лізингу повернуто лізингодавцю. При цьому його справедлива вартість дорівнює 257 100 грн.

У зв'язку з розірванням договору з причин невиконання обов’язків лізингоотримувача, ним сплачено неустойку в сумі 35 028 грн.