Лекція 2. Основи створення і функціонування інформаційних систем та інформаційної бази систем
План
1. Організаційно-методичні основи створення і функціонування інформаційних систем управління фінансами
2. Організація інформаційної бази систем оброблення економічної інформації
3. Автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР).
4. Автоматизація оброблення інформації у страховій сфері
1. Організаційно-методичні основи проектування і розробки інформаційних систем управління фінансами
Інформаційні системи, що автоматизують працю фінансистів створюються фахівцями з розробки програмного забезпечення. Сьогодні на ринку програмних продуктів для фінансових установ працює велика кількість фірм та підприємств, що надають послуги з розробки автоматизованих систем та програмних комплексів. Відповідно є накопичений досвід щодо основ створення програмного забезпечення та концепцій побудови автоматизованих інформаційних систем. Саме питання концептуальних підходів та принципів створення інформаційних систем, що відповідають певним стандартам, розглядаються в розділі.
У теорії та практиці створення інформаційних систем виділяють три підходи: локальний, глобальний та системний.
* Локальний підхід. Суть його полягає в тому, що інформаційна система створюється послідовним нарощуванням задач, що приводить до збільшення функціональних можливостей. До позитивних сторін цього підходу можна віднести: відносно швидку віддачу.
*Глобальний підхід. Його суть полягає у створенні проекту системи в повному обсязі, а потім здійснюється його розробка та впровадження. Як правило, цей підхід призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження.
* Системний підхід. При системному підходу об’єкт розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх i зовнішніх факторів.
Задачею системного підходу до створення інформаційної системи є розробка всієї сукупності методологічних i соціально — наукових засобів обстеження (опис, аналіз, синтез, реалізація ) систем різного типу.
Системний підхід заснован на принципах: кінцевої мети, єдності, зв’язності, модульності, ієрархії, функціональності, розвитку, децентралізації, невизначеності.
Характерними ознаками системного підходу є:
одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач;
максимальна типізація та стандартизація рішень;
багато аспектне уявлення про структуру інформаційної системи як про систему, що складається з кількох класів компонентів, та відносна автономна їх розробка;
ключова роль баз даних;
локальне впровадження та збільшення функціональних задач.
2. Організація інформаційної бази систем оброблення економічної інформації
Інформаційна база є сукупністю певним чином організованої, збереженої та контрольованої інформації, зафіксованої на різних носіях. Вона відображає стан і процеси, які відбуваються на об’єкті управління та його зовнішньому середовищі і включає дві частини:
позамашинну інформаційну базу;
машинну інформаційну базу.
Позамашинна інформаційна база — це перша (вхідна) частина інформаційної бази системи, яка являє собою сукупність організованої, збереженої та контрольованої достовірної i точної інформації (вона зафіксована на різних документах - носіях що безпосередньо сприймаються людиною).
Машинна інформаційна база — це друга частина інформаційної бази системи, що являє собою сукупність інформаційних масивів, сформованих на основі даних позамашинної інформаційної бази, які зберігаються на машинних (магнітних та ін.) носіях та в пам’яті ЕОМ.
Масив — це ідентифікована сукупність примірників (однорідних записів) логічно пов’язаних між собою даних, які містяться в зовнішній пам’яті (на магнітних та інших носіях чи в пам’яті ЕОМ) i є доступними для програми.
Автоматизований банк даних (АБД, або просто БД) —. це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних i технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку й видачі даних користувачам.
Основними перевагами організації автоматизованого банку даних щодо інших – наступні:
Багаторазовість використання даних — одні і ті ж самі дані можуть використовуватися для розв’язування різних взаємопов’язаних задач.
Скорочення витрат на створення та введення машинної інформаційної бази.
Зменшення надмірності даних.
Швидкість обробки непередбачених запитів.
Простота i зручність внесення змін за рахунок єдиної системи ведення бази даних.
Логічна та фізична незалежність даних від прикладних програм.
База даних — це відповідним чином пойменована, структурована сукупність взаємопов’язаних даних, що характеризують окрему предметну область i перебувають під управлінням СУБД.
Система управління базою даних (СУБД) забезпечує автоматичне виконання основних функцій бази даних i включає комплекс програмних i певних засобів загального та спеціального призначення, які необхідні для створення та управління базою даних, підтримки в актуальному стані, підтримки цілісності й захисту даних, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах чинної технології обробки даних.
В основі організації бази даних є модель логічного рівня. Найпоширенішими є такі моделі даних: ієрархічна, сіткова, реляційна.
Ієрархічна модель даних будується на основі принципу підпорядкованості елементів даних i є деревоподібною структурою, що складається з вузлів (сегментів) i дуг (гілок).
Сіткова модель даних являє собою орієнтований граф з пойменованими вершинами та дугами. Вершини графа — записи, що є пойменованою сукупністю логічних взаємопов’язаних елементів даних або агрегатів даних. Під агрегатом даних розуміють пойменовану сукупність елементів даних, які є в середині запису.
Реляційна модель даних являє собою набір двомірних таблиць, що складаються з рядків i стовпців.
Внутрішній рівень пов’язаний з фізичним розміщенням даних у пам’яті ЕОМ..
Від параметрів фізичної моделі залежать такі характеристики бази даних: обсяг пам’яті та час реакції системи. Фізичні параметри бази даних можна змінювати в процесі її експлуатації (не змінюючи при цьому опису інших рівнів) з метою підвищення ефективності функціонування системи.
Джерелами формування інформаційних масивів баз даних є:
дані про внутрішній стан i процеси, що відбуваються на даному об’єкті управління;
вибіркові дані про зовнішнє середовище, пов’язані з даним об’єктом.
В Україні використовуються також такі конкретні інформаційні джерела:
Комерційні телевiзiйнi i радіогазети.
Інформаційні центри з мережами.
Проспекти й буклети, газети, журнали що.
Торговельно-економiчна палата України. Вона має інформацію про всі акредитовані при ній фірми, товари тощо.
Торговельні, фінансові та інші біржі.
Розподілена база даних — це сукупність логічно пов’язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралеленi між кількома територіально розподіленими ПЕОМ i забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами чи їхніми частинами. Тож розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних засобах разом з організаційними, технічними i програмними засобами її створення та ведення.
За способом розміщення розподілені бази даних поділяють на зосереджені i розосереджені.
Зосереджені (або централізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в одному мисці.
Розосереджені (або децентралізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в різних місцях - вузлах обчислювальної мережі.
Локальна обчислювальна мережа забезпечує колективне користування загальними даними, дає змогу проводити різноманітні індивідуальні обчислення на ПЕОМ тощо.
Сіткова технологія завжди припускає використання СУБД як системний набір інструментальних засобів.