Хід роботи

Завдання 1

1. Запустіть Linux.

2. Укладіть довідник для вище наведених команд (російською мовою), розписавши які параметри для чого потрібні.

3. Попрацюйте із цими командами.

4. Що потрібно вміти: - міняти каталог - міняти групу користувача для каталогу або файлу - міняти рівень доступу для каталогу або файлу - міняти користувача для каталогу або файлу - копіювати файли - виводити список файлів і каталогів поточної директорії, розуміючи виведену інформацію - показувати тип зазначеного файлу - шукати файли - створювати посилання - створювати каталог - переміщати файл або каталог - виводити ім'я поточного каталогу - видаляти файл - видаляти каталог - виводити зведення використання дискового простору - зливати й виводити файли

Завдання 2

1. Запустіть Windows

2. Укладіть довідник для вище наведених команд (російською мовою), розписавши які параметри для чого потрібні.

3. Попрацюйте із цими командами.

4. Що потрібно вміти: - переглядати, установлювати або знімати атрибути файлу або каталогу - виводити ім'я поточного каталогу й переходити в іншу папку - копіювати файли - видаляти файли - виводити список файлів і підкаталогів каталогу - порівнювати файли - шукати задані рядки тексту у файлах - виводити й редагувати зв'язку між типом файлу і його розширенням - створювати папки - переміщати файли - змінювати імена файлів - заміняти файли в одному каталозі файлами з тими ж іменами з іншого каталогу - видаляти каталог - виводити графічно дерево каталогів заданого шляху - копіювати файли й каталоги, включаючи підкаталоги

Лабораторна робота 4 Файлові системи й диски

Мета роботи: одержання практичних навичок роботи з файловими системами, дисками й самостійною роботою з документацією команд.

Теоретичні відомості

Апаратна частина дисків

Магнітні диски

Основні поняття:

Головка (Head) - електромагніт, що сковзає над поверхнею диска, для кожної поверхні використовується своя головка. Нумерація починається з 0.

Доріжка (Track) - концентрична окружність, що може прочитати головка в одній позиції. Нумерація доріжок починається із зовнішньої (перша має номер - 0).

Циліндр (Cylinder) - сукупність всіх доріжок з однаковим номером на всіх дисках, тому що дисків може бути багато й на кожному диску запис може бути із двох сторін.

Маркер - від нього починається нумерація доріжок, є на кожному диску.

Сектор - на сектори розбивається кожна доріжка, сектор містить мінімальний блок інформації. Нумерація секторів починається від маркера.

Геометрія жорсткого диска - набір параметрів диска, кількість головок, кількість циліндрів і кількість секторів.

У сучасних жорстких дисків контролер убудований у сам пристрій, і бере на себе більшу частину роботи, що не бачить ОС.

Наприклад, приховують фізичну геометрію диска, надаючи віртуальну геометрії.

Рис. 19 Фізична й віртуальна геометрія диска

На зовнішніх доріжках число секторів роблять більше, а на внутрішні менше. На реальних дисках таких зон може бути кілька десятків.

RAID (Redundant Array of Independent Disk - масив незалежних дисків з надмірністю)

Для збільшення продуктивності або надійності операцій уведення-виводу з диском був розроблений стандарт для розпаралелення або дублювання цих операцій

Основні шість рівнів RAID:

• RAID 0 - набір, що чергує, з'єднання декількох дисків в один великий логічний диск, але логічний диск розбитий так, що запис і читання відбувається відразу з кілька дисків. Наприклад, записуємо блок 1, 2, 3, 4, 5, кожний блок буде записуватися на свій диск. Переваги - зручність одного диска - збільшує швидкість запису й читання Недоліки - зменшує надійність (у випадку виходу одного диска, масив буде зруйнований), надмірність не передбачена.

• RAID 1 - дзеркальний набір, паралельний запис і читання на кілька дисків з дублюванням (надмірність). Переваги - дублювання записів - збільшує швидкість читання (але не запису) Недоліки - вимагає у два рази більше дискових накопичувачів

• RAID 2 - працює на рівні слів і навіть байт. Наприклад, береться півбайта (4 біти) і додається 3 битка парності (1, 2, 4 - розраховані по Хэммингу), утвориться 7-бітове слово. У випадку семи дисків слово записується побітно на кожний диск. Тому що слово пишеться відразу на всі диски, вони повинні бути синхронізовані. Переваги - надійність - збільшує швидкість запису й читання (при потоці, але при окремих запітах не збільшує) Недоліки - потрібна синхронізація дисків.

• RAID 3 - спрощена версія RAID 2, для кожного слова вважається тільки один біт парності. Переваги - надійність - збільшує швидкість запису й читання (при потоці, але при окремих запітах не збільшує) Недоліки - потрібна синхронізація дисків.

• RAID 4 - аналогічний рівню RAID 0, але з додаванням диска парності. Якщо кожної з дисків вийде з ладу, його можна відновити за допомогою диска парності. Переваги - надійність - не потрібна синхронізація дисків Недоліки - не дає збільшення продуктивності, вузьким місцем стає диск парності при постійних перерахуваннях контрольних сум.

• RAID 5 - аналогічний рівню RAID 4, але біти парності рівномірно розподілені по дисках.

На практиці, як правило, використовують RAID 0, 1 і 5.

Рис. 20 Системи RAID рівнів від 0 до 5.

Компакт-диски

Запис на CD-ROM диски виробляються за допомогою штампування.

Спочатку CD-Диски використовувалися тільки для запису звуку, стандарт якого був описаний ISO 10149 ("Червона книга").

Піт - одиниця запису інформації (западина при штампуванні, темна пляма, пропалена в шарі фарби в CD-R, область фазового переходу)

Рис. 21 Запис на CD-ROM виробляється спірально

В 1984 році була опублікована "Жовта книга", у якій описаний наступний стандарт.

Для запису даних було необхідно підвищити надійність, для цього кожний байт (8 біт) стали кодувати в 14 розрядне число (по розмірі майже дублювання запису, але за рахунок кодування ефективність може бути, як при потрійному записі), щоб можна було відновити загублені біти.

Рис. 22 Логічне розташування даних на CD-ROM для режиму 1

Заголовок містить:

• Перші 12-ть байт заголовка містять 00FFFFFFFFFFFFFFFFFFFF00, щоб пристрій, що зчитує, міг розпізнати початок сектора.

• Наступні три байти містять номер сектора.

• Останній байт містить код режиму

ECC (Error Correction Code) - код виправлення помилок.

У режимі 2 поле даних об'єднано з полем ECC в 2336-байтне поле даних. Цей режим можна використовувати, якщо не потрібна корекція помилок, наприклад, відео й аудіо запис.

Корекція помилок здійснюється на трьох рівнях:

• усередині символу

• у кадрі

• в CD-ROM-Секторі

Тому 7203 байта містять тільки 2048 байта корисного навантаження, близько 28%.

В 1986 році була випущена "Зелена книга", до стандарту була додана графіка, і можливість сполучення в одному секторі аудіо, відео й даних.

Файлова система для CD-ROM називається High Sierra , що оформлена в стандарт ISO 9660.

Файлова система має три рівні:

• 1 рівень - файли мають імена формату, схожого з MS-DOS - 8 символів ім'я файлу плюс до трьох символів розширення, файли повинні бути безперервними. Глибина вкладеності каталогів обмежена вісьма. Цей рівень розуміють майже всі операційні системи.

• 2 рівень - імена файлів можуть бути до 32 символів, файли повинні бути безперервними.

• 3 рівень - дозволяє використовувати сегментовані файли.

Для цього стандарту існують розширення:

• Rock Ridge - дозволяє використовувати довгі файли, а також UID, GID і символічні посилання.

Компакт-диски з можливістю запису CD-R

Запис на CD-R диски виробляються за допомогою локального пропалювання нанесеного шару барвника.

Використовуються лазери із двома рівнями різної потужності, для запису 8-16 мвт, для читання 0.5 мВт.

В 1989 році була випущена "Жовтогаряча книга", це документ визначає формат CD-R, а також новий формат CD-ROM XA , що дозволяє посекторно дописувати інформацію на CD-R.

CD-R-Доріжка - послідовно записані за один раз сектори. Для кожної такої доріжки створюється свій VTOC (Volume Table of Contents - таблиця змісту тому), у якому перераховуються записані файли.

Кожний запис виробляється за одну безперервну операцію, тому якщо у вас буде занадто завантажений комп'ютер (мало пам'яті або повільний диск), те ви можете зіпсувати диск, тому що дані не будуть поспівати надходити на CD-ROM.

Багаторазово перезаписувані компакт-диски CD-RW

Запис на CD-RW диски виробляються локального перекладу шаруючи із кристалічного в аморфний стан.

Використовуються лазери із трьома рівнями різної потужності.

Ці диски можна відворматувати (UDF), використовувати їх у місце дискет і дисків.

Універсальний цифровий диск DVD (Digital Versatile Disk)

Були зроблені наступні зміни:

• Розмір Піта зменшили у два рази (з 0.8 мкм до 0.4мкм)

• Більше туга спіраль (0.74 мкм між доріжками, замість 1.6 у компакт-дисків)

• Зменшення довжини хвилі лазера (0.65 замість 0.78)

Це дозволило збільшити обсяг з 650 Мбайт до 4.7 Гбайт.

Визначено чотири наступні формати:

1. Однобічний, однорівневий (4.7 Гбайт)

2. Однобічний, дворівневий (8.5 Гбайт), розміри Піта другого рівня доводиться робити більше, інакше не будуть лічені, тому що перший шар, що напіввідбиває, половину потоку відіб'є й частково розсіє.

3. Двосторонній, однорівневий (9.4 Гбайт)

4. Двосторонній, дворівневий (17 Гбайт)

Форматування дисків (програмна частина)

Низькорівневе форматування

Низькорівневе форматування - розбивка диска на сектори, виробляється виробниками дисків.

Кожний сектор складається з:

• Заголовка (Prefix portion) - по якому визначається початок (послідовність певних бітів) сектори і його номер, і номер циліндра.

• Область даних (як правило, 512 байт)

• Кінець сектора (Suffix portion) - містить контрольну суму ECC (Error Correction Code - код коректування помилок). Дозволяє виявити або навіть виправити помилки читання. Розмір залежить від виробника, і показує, як виробник ставиться до надійності роботи диска.

Рис. 23 Сектор диска

На диску можуть бути запасні сектори, які можуть бути використані для заміни секторів з дефектами (а вони майже завжди є). За рахунок цього забезпечується однакова ємність на виході.

При назькорівневому форматуванні частина корисного обсягу зменшується, приблизно до 80%.

Перекіс циліндрів

Перекіс циліндрів - зрушення 0-го сектора кожної наступної доріжки, щодо попередньої. служить для збільшення швидкості. Головка витрачає, яке той час на зміну доріжки, і якщо 0-й сектор буде починатися в тім же місці, що й попередній, то головка вже проскочить його, і буде чекати ціле коло.

Рис. 24 Перекіс циліндрів

Перекіс циліндрів роблять різним у залежності швидкостей обертання й переміщення головок.

Перекіс головок - доводиться застосовувати, тому що на перемикання з головки на головку витрачається час..

Чергування секторів

Якщо, наприклад, один сектор прочитаний, а для другого немає в буфері місця, поки дані копіюються з буфера на згадку, другий сектор уже проскочить головку.

Щоб цього не трапилося, застосовують чергування секторів.

рис. 25 Чергування секторів

Якщо копіювання дуже повільне, може застосовуватися дворазове чергування, або більше.

Розділи диска

Після низькорівневого форматування диск розбивається на розділи, ці розділи сприймаються ОС як окремі диски.

Для чого можна використовувати розділи:

• Відокремити системні файли від користувальницьких (наприклад, своп-файли)

• Більш ефективно використовувати простір (наприклад, для адміністрування).

• На різні розділи можна встановити різні ОС.

Основні розділи диска:

• Первинний (Primary partition) - деякі ОС можуть завантажуватися тільки з первинного розділу.

• Розширений (Extended partition) - безпосередньо дані не містить, служить для створення логічних дисків (створюється, що б обійти обмеження в 4-ре роздягнула).

• Логічний (Logical partition) - може бути будь-яка кількість.

Інформація про розділи записується в 0-м секторі 0-го циліндра, головка 0. І називається таблицею розділів.

Таблиця розділів (Partition Table) - містить інформацію про розділи, номер початкових секторів і розміри розділів. На Pentium-Комп'ютерах у таблиці є місце тільки для чотирьох записів, тобто може бути тільки 4 розділи (до логічних це не ставиться, їх може бути не обмежена кількість).

Цей сектор називається головним завантажувальним записом.

Головний завантажувальний запис MBR (Master Boot Record) - містить завантажувальну програму й таблицю розділів.

Активний розділ - розділ, з якого завантажується ОС, може бути й логічним. В одному сеансі завантаження може бути тільки один активний розділ.

Рис. 26 Приклад структури розділів

В Windows розділи будуть називатися пристроями C:, D:, E: і т.д.

Високорівневе форматування

Високорівневе форматування (створення файлової системи) - проводиться для кожного розділу окремо, і виконує наступне:

• Створює завантажувальний сектор (Boot Sector)

• Створює список вільних блоків (для UNIX) або таблицю (ы) розміщення файлів (FAT - File Allocation Table) (для FAT або NTFS)

• Створює кореневий каталог

• Створює, порожню файлову систему

• Указує, яка файлова система

• Позначає дефектні кластери

Кластери й блоки - одиниця зберігання інформації у файлових системах, файли записуються на диск, розбитими на чи блоки кластери.

При завантаженні системи, відбувається наступне:

1. Запускається BIOS

2. BIOS зчитує головний завантажувальний запис, і передає їй керування

3. Завантажувальна програма визначає, який розділ активний

4. Із цього розділу зчитується й запускається завантажувальний сектор

5. Програма завантажувального сектора знаходить у кореневому каталозі певний файл (завантажувальний файл)

6. Цей файл завантажується на згадку й запускається (ОС починає завантаження)

Алгоритми планування переміщення головок

Фактори, що впливають на час зчитування або записи на диск:

• Час пошуку (час переміщення головки на потрібний циліндр)

• Час перемикання головок

• Затримка обертання (час, необхідний для повороту потрібного сектора під головку)

• Час передачі даних

Для більшості дисків найбільший, цей час пошуку. Тому, оптимізуючи час пошуку можна істотно підвищити швидкодія.

Алгоритми можуть бути реалізовані в контролері, у драйверах, у самої ОС.

Алгоритм "перший прийшов - першим обслужений" FCFS (First Come, First Served)

Розглянемо приклад. Нехай у нас на диску з 28 циліндрів (від 0 до 27) є наступна черга заПітів:

27, 2, 26, 3, 19, 0

і головки в початковий момент перебувають на 1 циліндрі. Тоді положення головок буде мінятися в такий спосіб:

Рис. 27 Алгоритм FCFS

Як видно алгоритм не дуже ефективний, але простій у реалізації.

Алгоритм короткий час пошуку першим (або найближчий циліндр першим) SSF (Shortest Seek First)

Для попереднього приклада алгоритм дасть наступну послідовність положень головок:

Рис. 28 Алгоритм SSF

Як бачимо, цей алгоритм більше ефективний. Але в нього є не статок, якщо будуть надходити постійно нові заПіти, то головка буде завжди перебувати в локальному місці, найімовірніше в середній частині диска, а крайні циліндри можуть бути не обслужені ніколи.

Алгоритми сканування (SCAN, C-SCAN, LOOK, C-LOOK)

SCAN – головки постійно переміщаються від одного краю диска до його іншого краю, по ходу справи обслуговуючи всі заПіти, що зустрічаються. Просто, але не завжди ефективно.

LOOK - якщо ми знаємо, що обслужили останній попутний заПіт у напрямку руху головок, то ми можемо не доходити до краю диска, а відразу змінити напрямок руху на зворотне

C-SCAN - циклічне сканування. Коли головка досягає одного із країв диска, вона без читання попутних заПітів переміщається на 0-й циліндр, звідки знову починає свій рух.

C-LOOK - за аналогією з попереднім.

Обробка помилок

Т.к. створити диск без дефектів складно, а вчасно використання з'являються нові дефекти.

Тому системі доводиться контролювати й виправляти помилки.

Помилки можуть бути виявлені на трьох рівнях:

• На рівні дефектного сектора ECC (використовуються запасні, робить сам виробник)

• Дефектні блоки або кластери можуть оброблятися контролером або самої ОС.

Блоки й кластери не повинні містити дефектні сектори, тому система повинна вміти позначати дефектні сектори.

Рис. 29 Способи заміни дефектних кластерів

Стабільний запам'ятовувальний пристрій

RAID можуть захистити від виходу з ладу сектора й навіть цілі диски, але вони не можуть захистити від збоїв під час запису (можуть бути записані не вірні дані, або не туди).

Стабільний запам'ятовувальний пристрій - система або коректно записує дані, або не записує нічого.

У розглянутій моделі враховується наступне:

• Запис блоку може бути перевірена при наступному читанні й вивченні ECC.

• Правильно записаний сектор може стати дефектним і не читатися (але це відбувається рідко).

• Допускається вихід з ладу центрального процесу.

Для такої моделі можна створити стабільний запам'ятовувальний пристрій, з пари ідентичних дисків.

Для досягнення цієї мети визначені три операції:

1. Стабільна операція запису складається з наступних кроків: - запис блоку на диск 1 - зчитування цього запису для перевірки, якщо виявлено помилку, то повторюється запис (і так кілька разів), якщо запис не вдався, то використовується резервний блок. - усе теж повторюється для другого диска

2. Стабільна операція читання складається з наступних кроків: - зчитується блок з диска 1 - перевіряється на помилки, якщо виявлене зчитування повторюється, і так кілька разів. - якщо всі спроби з 1-м диском не вдалі, усе повторюється для другого

3. Відновлення від збоїв (наприклад, по живленню) складається з наступних кроків: - після збою програма відновлення сканує обидва диски й порівнює відповідні блоки - якщо в одного виявлена помилка, то на місце дефектного записується нормальний блок - якщо помилок ні, але блоки не збігаються, то блок з диска 1 пишеться поверх диска 2 (на диску 1 завжди більше свіжий блок)

Структура файлової системи

Рис. 30 Можлива структура файлової системи

Всі що до "Завантажувального блоку" і включаючи його однаково у всіх ОС. Далі починаються розходження.

Суперблок - містить ключові параметри файлової системи.

Реалізація файлів

Основна проблема - скільки, і які блоки диска належать тому або іншому файлу.

Безперервні файли

Виділяється кожному файлу послідовність сусідніх блоків.

Рис. 31 5 безперервних файлів на диску й стан після видалення двох файлів

Переваги такої системи:

• Простота - потрібно знати всього два числа, це номер першого блоку й число блоків.

• Висока продуктивність - потрібно тільки одна операція пошуку, і файл може бути прочитаний за одну операцію

Недоліки:

• Диск сильно фрагментируется

Зараз такий запис майже не використовується, тільки на CD-Дисках і магнітних стрічках.

Зв'язні списки

Файли зберігаються в різних не послідовних блоках, і за допомогою зв'язних списків можна зібрати послідовно файл.

Рис. 32 Розміщення файлу у вигляді зв'язного списку блоків диска

Номер наступного блоку зберігається в поточному блоці.

Переваги:

• Немає втрат дискового простору на фрагментацію

• Потрібно зберігати інформацію тільки про перший блок

Недоліки:

• Зменшення швидкодії - для того щоб одержати інформацію про всі блоки треба перебрати всі блоки.

• Зменшується розмір блоку через зберігання службової інформації

Зв'язні списки за допомогою таблиць у пам'яті

Щоб уникнути два попередні недоліки, сталі зберігати всю інформацію про блоки в спеціальній таблиці завантажується в пам'ять.

FAT (File Allocation Table) - таблиця розміщення файлів завантажується в пам'ять.

Розглянь попередній приклад, але у вигляді таблиці.

Рис. 33 Таблиця розміщення файлів

Тут теж треба збирати блоки по покажчиках, але працює швидше, тому що таблиця завантажена на згадку.

Основний не статок цього методу - всю таблицю треба зберігати в пам'яті. Наприклад, для 20Гбайт диска, із блоком 1Кбайт (20 млн. блоків), потрібна була б таблиця в 80 Мбайт (при записі в таблиці в 4 байти).

Такі таблиці використовуються в MS-DOS і Windows.

i - вузли

З кожним файлом зв'язується структура даних, називана i-вузлом (index-node- індекс вузол), що містять атрибути файлу й адреси всіх блоків файлу.

Рис. 34 Приклади i-вузла

Переваги:

• Швидкодія - маючи i-вузол можна одержати інформацію про всі блоки файлу, не треба збирати покажчики.

• Менший обсяг, займаний у пам'яті. На згадку потрібно завантажувати тільки ті вузли, файли яких використовуються.

Якщо кожному файлу виділяти фіксована кількість адрес на диску, то згодом цього може не вистачити, тому останній запис у вузлі є покажчиком на додатковий блок адрес і т.д..

Такі вузли використовуються в UNIX.

Продуктивність файлової системи

Тому що дискова пам'ять досить повільна. Доводиться використовувати методи підвищувальну продуктивність.

Кешування

Блоковий кеш (буферний кеш) - набір блоків зберігающихся в пам'яті, але логічно приналежному диску.

Перехоплюються всі заПіти читання до диска, і перевіряється наявність необхідних блоків у кеші.

Ситуація схожа зі сторінковою організацією пам'яті, можна застосовувати ті ж алгоритми.

Потрібно щоб змінені блоки періодично записувалися на диск.

В UNIX це виконує демон update (викликаючи системний виклик sync).

В MS-DOS модифіковані блоки відразу записуються на диск (наскрізне кешування).

Випереджальне читання блоку

Якщо файли зчитуються послідовно, і коли отриманий до-блок, можна вважати блок до+1 (якщо його немає в пам'яті). Що збільшує швидкодію.

Зниження часу переміщення блоку головок

Якщо записувати, найбільше часто заПітувані файли, поруч (сусідні сектори або доріжки), то переміщення головок буде менше

У випадку використання i-вузлів якщо вони розташовані на початку диска, то швидкодія буде зменшено, тому що спочатку головка вважає i-вузол (на початку диска), а потім буде зчитувати дані (десь на диску). Якщо розташовувати i-вузли ближче до даних, то можна збільшити швидкість доступу.

Команди POSIX для роботи із ФС і дисками (повинні бути у всіх операційних системах)

df - виводить інформацію про підмонтоані диски

Команди й конфігураційні файли в LINUX

fdformat - форматування гнучкого диска

mformat - створює файлову систему MS-DOS

fsck - перевірка файлової системи

mkfs - створення файлової системи (форматування)

mkswap - створення роздягнула підкачування

swapon - активізація роздягнула підкачування

fdisk - розбивка диска

mount - монтування файлових систем

umount - розмонтування файлових систем

df - виводить інформацію про підмонтовані диски

/etc/fstab - файл для опису файлових систем, що підключаються

Команди для роботи з Windows

Chkdsk - вивід на екран звіту про стан диска

Chkntfs - перегляд або завдання планування автоматичної перевірки системи для томів файлових систем FAT, FAT32 або NTFS при запуску комп'ютера.

Cipher - відображення або зміна шифрування папок і файлів на томах NTFS

Compact - вивід відомостей або зміна ущільнення файлів і каталогів у розділах NTFS

Convert - перетворення томів з файловою системою FAT і FAT32 у томи з файловою системою NTFS.

Defrag - пошук і об'єднання фрагментованих файлів

DiskPart - Програма DiskPart.exe - це працюючий у текстовому режимі командний інтерпретатор, що дозволяє управляти об'єктами (дисками, розділами або томами) за допомогою сценаріїв або команд, що вводяться з командного рядка.

Format - Форматування диска

Fsutil (підтримуються тільки з версії Windows 5.1) - є службовою програмою командного рядка, що використовується для виконання зв'язаних завдань файлових систем FAT і NTFS.

Підкоманди для неї: behavior - заПітує, змінює, включає або відключає настроювання для створення імен файлів з довжиною 8.3 символу, для можливості відображення розширених символів в імена файлів довжиною 8.3 символу в томах NTFS, для відновлення штампа часу останнього доступу до томів NTFS, частоти подій, записаних у системних журнал, і кількості місця на диску, зарезервованого зоною основної таблиці файлов. dirty - заПіт установки «брудного» біта тому. Задає «брудний» біт тому. Коли встановлений «брудний» біт тому, autochk автоматично перевірить тім на наявність помилок при наступному перезавантаженні комп'ютера. file - пошук файлу по ідентифікаторі безпеки, заПіт файлу в розміщених діапазонах, установка короткого ім'я файлу, припустимої довжини даних або нульових даних для файлу. fsinfo - перераховує всі диски, заПітує тип диска, відомості про том, спеціальні відомості про том NTFS або статистику файлової системи. hardlink - створює тверде посилання. objectid Звичайно використовується фахівцями з технічної підтримки. Управляє ідентифікаторами об'єктів, які використовуються Windows XP для відстеження об'єктів, таких як файли й каталоги. quota - управляє дисковими квотами в томах NTFS reparsepoint - робота із крапками монтування sparse - керування розрідженими файлами. usn - керування журналом зміни , у якому зберігається архів всіх змін файлів у томі. volume - размонтирование томи й відображення вільного місця на диску.

Label - служить для створення, зміни або видалення мітки тому (тобто ім'я) диска.

Mountvol - служить для створення, видалення й одержання списку точок підключення тому.

Subst - установлює відповідність шляху у файловій системі заданому диску.

Vol - відображає мітку тому диска й серійний номер, якщо вони існують