Методичні рекомендації й вимоги щодо написання реферату з „Історії слов’янських народів”

Реферат (від лат. – referre – доповідати, повідомляти) – важливий вид самостійної роботи, одна з форм вивчення історії, що сприяє поглибленому засвоєнню проблем курсу, формуванню навичок науково-дослідної роботи студентів. Реферат виконується в письмовому виді. Він вимагає від студента теоретичного осмислення першоджерел, уміння застосовувати засвоєні знання в аналізі історичних подій минулого, одержання навичок роботи з літературою, грамотного викладу вивченої теми.

Робота з написання реферату складається з декількох етапів.

1. Вибір теми. Студентові надається право самостійно вибрати тему реферату з переліку, запропонованого викладачем. Головними факторами, що визначають вибір теми, є актуальність проблеми, особисті схильності студента з урахуванням його знань та інтересів, що виявилися в процесі навчання. Не рекомендується брати широку тему, тому що вона навряд чи може бути розкрита через обмеженість обсягу реферату (10-15 сторінок друкованого тексту).

2. Підбор джерел і літератури. До історичних джерел і літератури відносяться державні, урядові документи, збірники різних матеріалів, публікації в наукових періодичних виданнях, монографічна та мемуарна література.

3. Вивчення джерел і літератури. Роботу з науковою історичною літературою краще починати з основних, узагальнюючих праць, переходячи потім до монографічних досліджень. Особливу увагу треба звернути на нову літературу, що вийшла із друку після 1990 року.

Працюючи з історичною літературою, необхідно розглянути позиції кожного з обраних авторів. У випадку декількох точок зору потрібно вказати, яку з них розділяє студент. Якщо у автора реферату сформується своя позиція, то варто дати її обґрунтування.

4. Складання плану. У плані реферату визначаються структура й основний зміст. Він може бути простим і розгорнутим (з підпунктами). У план рекомендується включити не більше 3-4 питань.

5. Основний зміст реферату

У вступі необхідно розкрити актуальність, причини вибору даної теми, визначити мету й завдання реферату, дати короткий огляд використаних джерел і літератури.

Викладаючи текст головної частини реферативної роботи, треба дотримуватися плану, виділяти заголовками розділи. Необхідно переконливо розкрити історичні процеси й події, аргументуючи їх. Рекомендується уникати загальних положень, не підкріплених конкретними даними, описовості, захоплення фактологією. Заслуговують схвалення роботи студентів, де використаються цифровий аналіз, зіставлення даних і т.п. Не слід уникати постановки дискусійних питань.

Питання плану реферату повинні бути нерозривно зв’язані за змістом, мати строгу логічну послідовність.

Значну увагу варто приділити грамотності викладу тексту. Писати треба зрозуміло й логічно, чітко формулюючи висновки й узагальнення.

Реферат завершується висновком, у якому необхідно підвести підсумки міркувань, зробити основні висновки по темі. Вони повинні бути лаконічними й конкретними. Важливо показати зв’язок із сучасністю (якщо це можливо), викласти особисте відношення студента до проблеми. Список використаної літератури необхідно розмістити наприкінці реферату.

Виступаючи із рефератом на практичному занятті, краще розповідати, а не читати реферат. Для цього доцільно скласти розгорнутий план-конспект.