3. Місце географії та географів у сучасних маркетингових дослідженнях.

Маркетингові дослідження (до речі, як і соціологічні опитування громадської думки) стали одними з найпоширеніших видів науково-практичної діяльності західних вчених, а згодом-їх послідовників у інших країнах. У ринкових дослідженнях брали участь передусім економісти та соціологи, але не тільки вони. Ринок став невичерпним полем діяльності для спеціалістів інших професій, пов'язаних з вивченням суспільства. Неабияких успіхів у вивченні ринку досягли й західні географи. Притаманний географу комплексний підхід, що був помножений на своєрідне географічне (просторове) бачення об'єктів та схильність до картографічного моделювання, принесли корисні практичні плоди. Про це свідчить приклад діяльності визначного американського географа, професора Гарвардського університету Уільяма Епплбома, який своїми піонерними працями заклав підвалини нового окремого напрямку суспільно-географічних досліджень - маркетингової географії. Непересічне значення для появи цього наукового напрямку мали також дослідження його попередників- авторів теорії центральних місць Вальтера Кристаллера та Августа Льоша.

Як свідчать П. Джеймс та Дж. Мартін, у 1931 році У. Епплбом вивчав роль фактору розміщення в розвитку віддалених від торгового центру вузлових точок роздрібної торгівлі в Цинциннаті. Він дізнався, що компанія "Кrоger" відшукує найбільш вигідні місця для розміщення супермаркетів і запропонував свої послуги. Результати виявилися настільки корисними, що керівництво компанії зацікавилося методами Епплбома та запропонувало йому виконувати цю роботу на штатній основі. Цей приклад стали наслідувати й інші географи.

Один з друзів У. Епплбома професор Кентського університету Варт Епстейн виконав дослідження для розміщення супермаркетів "Stор & Shор" та "Gооdrich Тіrе Со". Теорія розміщення роздрібної торгівлі знайшла розвиток в дослідженнях канадських географів Кена Джонса та Джима Сіммонса, зокрема в їх спільній праці "Розміщення, розміщення, розміщення: аналіз роздрібного середовища".

Таким чином, у індустріально розвинених країнах з системою ринкових відносин виникнула і надалі стала підвищуватися потреба в професійних географах, що займаються маркетинговими дослідженнями.

У 1954 році в США вийшла фундаментальна праця "Американська географія: сучасний стан та перспективи", в якій зроблено спробу узагальнити, систематизувати та унаочнити надбання американських географів, а також визначити шляхи та перспективні напрямки застосування географічних ідей. Серед нових галузей економічної географії в ній відзначена маркетингова географія (в перекладі - географія збуту), розділ про яку написав У. Епплбом. Маркетингова географія трактувалася ним як дисципліна, що "займається встановленням меж та визначенням місткостей ринків, а також тими розподільчими каналами, якими товари рухаються від виробника до споживача".

У. Епплбом виокремив наступні групи проблем маркетингу, до яких можна ефективно застосувати ідеї та методи географії:

1. узагальнення даних про ринки і збутові операції;

2. оцінювання ринків;

3. визначення районів обслуговування та торговельних зон;

1. вибір каналів розподілу та місць для розташування оптових, роздрібних або обслуговуючих населення закладів.

Актуальність проблем маркетингової географії особливо посилилася після того, як панівною концепцією комерційної діяльності стала концепція маркетингу (у 1950-1960-ті роки). Про це може свідчити хоча б те, що в цей час відомий американський науковий часопис "Есоnоmіс Gеоgrарhу" один з номерів цілковито присвятив дослідженням географів у сфері маркетингу.

Американський географ Едвард Аккерман у своїй книзі "Географічна наука" ("GеоgrарhісаІ Sсіеnсе"), що видана 1965 року, даючи характеристику теорії розміщення, зазначав: "Важливий також ступінь застосовування цих методів у відроджені "прикладної географії, що безпосередньо стосується проблем міського і регіонального планування та, зокрема, аналізу маркетингу з урахуванням розміщення підприємств і магазинів".

У західних країнах географічні дисципліни, в тому числі маркетингова географія, почали викладатися в бізнес-школах, що готують фахівців для діяльності в діловій сфері. Випускники таких шкіл могли усвідомити практичну користь вивчення ринку фаховим географом, а тому, стаючи керівниками підприємств, запрошували географів до себе на роботу.

Великі фірми, зокрема "Дженерал фудз корпорейшн", "Уестерн електрік", "Алюмініум компані", "Дюпон де Немур", "Амерікен тобекко", "Юнайтед стіл" та інші, стали використовувати напрацювання географів для проведення маркетингових досліджень .

Зараз навіть університетські географи наймаються на роботу в приватні фірми як постійні або тимчасові консультанти, а маркетингові дослідження, у тому числі міжнародний маркетинг, як правило, - один з невід'ємних наукових напрямків, що розроблюються на базі географічних факультетів західних університетів.

Роблячи висновок, слід зазначити, що в індустріально розвинених країнах, передусім у США, в 30-50-тих роках нашого століття сформувалася і виділилася окрема галузь суспільно-географічного циклу наук, яка займається вивченням території.