- •Завдання на курсовий проект
- •1. Кінематичне дослідження шарнірно-важільного механізму
- •1.1 Структурний аналіз механізму
- •1.2. Побудова планів положень механізму
- •1.3 Побудова діаграм переміщення, швидкості, прискорення повзуна
- •1.4 Побудова планів швидкостей механізму
- •1.5 Побудова планів прискорень механізму
- •2. Силове дослідження механізму
- •2.1 Визначення зовнішніх сил
- •2.2. Силовий розрахунок групи Ассура 5-6
- •2.3 Силовий розрахунок групи Ассура 3-4
- •2.4 Силове дослідження вихідного механізму
- •3. Синтез кулачкового механізму
- •3.1 Побудова діаграм змін руху вихідної ланки
- •3.2 Визначення мінімального радіуса кулачка
- •3.3 Побудова профілю кулачка
- •3.4 Побудова механізму, що замінює
- •3.5 Визначення швидкості механізму, що замінює
- •4. Визначення моменту інерції маховика
- •4.1 Визначення приведеного моменту сил корисного опору
- •4.2 Побудова діаграм робіт
- •4.3 Побудова діаграми зміни кінетичної енергії механізму
- •4.4 Визначення приведених моментів інерції машини без маховика
- •4.5 Визначення моменту інерції маховика
- •4.6 Визначення розмірів маховика
- •5.Розрахунок зубчастої передачі
- •5.1 Розрахунок геометричних параметрів евольвентної циліндричної передачі зовнішнього зачеплення
- •5.2 Перевірка геометричних умов існування передачі
- •Список літератури
1.5 Побудова планів прискорень механізму
Через те, що кривошип ОА (ланка 2) обертається з постійною кутовою швидкістю ( = const), то точка А кривошипа буде мати тільки нормальне прискорення, спрямоване уздовж осі ланки 2 до його центру.
Визначаємо прискорення точки А:
аА = ω2кр·lOA = 8,262∙0,12 = 8,18 м/с2
Приймемо довжину відрізка πа, який зображує прискорення т.А рівними 60 мм, тоді масштаб планів прискорень:
μа = аА / πа = 8,18/50 = 0,1636 м/с2/мм
Для двох положень 1 і 6 побудуємо плани прискорень.
Запишемо векторні рівняння для точки В, що належить ланкам 3 і 4
аВ = аА + апВА + аτВА
аВ = ас + апВС+ аτВС
Де апВА й апВС вектор нормальних прискорень т.В відносно т.А. і т.С
аτВА й аτВC дотичні складові прискорень.
Визначимо величини нормальних прискорень
апВА = V2BA/lab = 1,806/0,55 = 5,93 м/с2
апВC = V2В/lВC = 1,484/0,4 = 5,5 м/с2
Відрізки, що зображують нормальні прискорення визначимо по формулах
(an) = апВА/ μа = 5,93/0,1636 = 32 мм
(πп1) = апВC/ μа = 5,5/0,1636 = 33,5 мм
З довільної т.π, прийнятої за полюс плану присеорень, відкладаємо паралельно ланці ОА вектор аА. З отриманої точки а відкладаємо вектор нормального прискорення відрізок (ап) - паралельно ланці АВ від т.В до т.А й з т. π - (πп1) - паралельно ланці ВC від т.В до т.C. Тангенціальні складові прискорень т.В відносно т.А и т.С будуть перпендикулярні відрізкам (ап) і (πп1) і точка їх перетинання дасть шукану т.b плану прискорень. А відрізок (πb), прискорення т.В в масштабі μа. А відрізки (пв) і (п1в) тангенціальні складові прискорення т.В відносно т.А и т.С
аВ = (πb) μа. = 21,5∙0,1636 = 3,51 м/с2
аτВА =(пb) μа. = 29∙0,1636 = 4,74 м/с2
аτВC = (п1b) μа. = 12∙0,1636 = 4,74 м/с2
Визначимо кутові прискорення ланок 3 і 4
ε3 = аτВА /lАВ =4,74/0,55 = 8,61 з-2
ε4 = аτВС /lВС =1,96/0,4 = 5,72 з-2
Прискорення центрів мас ланок 3 і 4 визначимо також як і швидкості. Т.к. центри мас ланок 3 і 4 лежать на середині ланок, те й на плані прискорень вони будуть перебувати на середині відповідних відрізків: s3 на середині відрізка ав, а s4 на середині відрізка cb. Відрізки плану швидкостей (πs3) і (πs4) зображують у масштабі прискорення точок s3, s4
аs3 =(πs3) μа = 15 · 0,1636 = 2,245 м/с2
аs4 =(πs4) μа = 10,5 ·0,1636 = 1,718 м/с2
Для визначення прискорення т. D складемо рівняння
аD = аВ + апDВ+ аτ DВ
апDВ = V2DВ/lDВ = 0,0003136/1,5 = 0,002 м/с2
апDВ – нормальне прискорення т.D відносно т.В, спрямоване уздовж ланки DВ від т.D до т.В. Величину відрізка (bп2), що зображує апDВ на плані прискорень визначимо по формулі
(bп2) = апDВ/ μа = 0,002/0,1636 = 0,01 мм
Прискорення т.D, що належить повзуну 6 спрямоване уздовж напрямної – горизонтально.
З т.b плану прискорень відкладаємо відрізок (bп1) паралельно DВ, через отриману т.п2 перпендикулярно ланці DВ проводимо напрямок тангенціальної складової прискорення т.D відносно т.В, а паралельно напрямної з полюса плану прискорень т.π напрямок прискорення т.D. Точка перетинання цих ліній шукана т.d, а відрізки (πd) і (п2d) відповідно в масштабі зображують вектори прискорень аD і апDВ
аD = (πd) μа = 19,5∙0,1336 = 3,19 м/с2
аτDВ = (п2d) μа = 12∙0,1636 = 1,96 м/с2
Кутове прискорення ланки 5 визначимо по формулі
ε5 = аτDВ /lDВ =1,96/1,5 = 1,3 з-2
Прискорення центру мас ланки 5 визначимо також як і швидкість. Т.к. центр мас ланки 5 лежить на середині ланки, те й на плані прискорень він буде перебувати на середині відповідного відрізка: s5 на середині відрізка bd. Відрізок плану прискорень (πs5) зображує в масштабі прискорення точки s5
аs5 = (πs5) μа = 19∙0,1636 = 3,1 м/с2
Для 5-го положення: аВ = 12,1 м/с2; аτВА = 0,81 м/с2; аτВC = 10,6 м/с2; ε3 = 33,5 з-2; ε4 = 21,3 з-2; аs3 = 2,35 м/с2; аs4 = 5,1 м/с2; аD = 10,2 м/с2; аτDВ = 3,26 м/с2;
ε4 = 2,04з-2; аs5 = 10 м/с2