Універсал б. Хмельницького з повідомленням про мир і попередженням, щоб шляхта не пригноблювала селян та не чинила утисків православній вірі (1648, грудня (2) 12. Острог)

Богдан Хмельницький, гетьман, з його королівської м-ті Військом Запорізьким.

Всім взагалі і кожному зокрема, кому про це належить знати, покірно віддавши рицарські послуги на ласку в. м., на наших милостивих панів, доводимо до відома, що нас зустрів у дорозі посол його королівської м-ті його м-ть п. Гіжовський з листом його королівської м-ті, королевича Яна Казимира, якого господь бог всемогутній зволив поблагословити на панування. У цьому листі він пише, щоб ми, припинивши непотрібну війну і пролиття християнської крові, знову повернулися на свої і залишає нас у мирі та при давніх вільностях. Цим універсалом ми повідомлю про це в. м. панів і бажаємо, щоб в. м-ті також не йшли проти волі і наказу королівської м-ті і не мали ніякої злоби ні до своїх підданих, ні до руської релігії, а, навпаки, зберегли до нас свою ласку і залишили нас у спокої, щоб уже більше не тішився ворог. І не дай господи, щоб до нас дійшла звістка про те, що хтось впертий і злобливий знову почав проливати християнську кров і вбивати бідних людей, чим порушив би спокій і мир, встановлений його королівською м-тю, і напевно привів би до ще більшого знищення Речі Посполитої, бо ми цього не бажаємо. Цей універсал, прочитавши у Львові, просимо відіслати до Кам’янця-Подільеького, де, ми чули, зібралося також чимало шляхти, до якої вдруге віддаємося з найпокірнішими своїми послугами.

Даний з Острога, дня 12 грудня 1648 року.

Їх м-тей, милостивих панів у всьому покірний слуга Богдан Хмельницький, гетьман його королівської м-ті Війська Запорізького, власною рукою.

Документи Богдана Хмельницького (1648-1657) / Упорядники І. Крип’якевич та І. Бутич. – В-во АН УРСР. – К., 1961. – С. 86-87.

Універсал б. Хмельницького полковникам про покарання селян, які повстали проти шляхти (1650, вересня 20 (30). Ямпіль)

Богдан Хмельницкий, гетман з Войском єго королевской милости Запорозким.

Ознаймуєм сим писанем нашим, кому би о том ведати належало, так старшині і черні, товариству Войска єго королевской милости Запорозкого, яко теж мешчаном і селяном, подданим усим, в воеводстве киевским знайдуючимся. Дошла нас відомост, же некоториє своєвольниє под час теперешней, кгди войско наше до земли Волоскоє рушило, тиє меновите, коториє до подданства належат, не будучи паном своїм послушними і зичливими і овшем неприятелми, много шляхти панов своїх потопили, позабивали, і тепер не устаючи в передсевзятю своїм, на здоровє панскоє наступают і послушними бити не хотят, але бунти і своєволю вчинают. Прото сим универсалом нашим позволяєм, іж єсли би ешче таковиє своєволники знайдовалися, коториє би на здорове панов своїх наступовали і послушними бити паном своїм не хотіли, жеби сами панове, веспол с полковниками нашими белоцерковским або києвским сурово, би і на горле, карали; а тиє зас, коториє кров невинную пролили і покой нарушили, горлового караня не уйдут, яко же і тут за тоє не одного на горло скарали єсмо.

Дат в Ямполю, дня двадцатого сентебра року 1650.

Богдан Хмельницкий, рукою власною.

Документи Богдана Хмельницького (1648-1657) / Упорядники І. Крип’якевич та І. Бутич. – В-во АН УРСР. – К., 1961. – С. 189-190.