
- •1.Теплофізичний розрахунок огороджувальних конструкцій
- •1.1Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
- •Кліматичні характеристики району будівництва
- •Склад курсового проекту
- •1.Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій.
- •1.2 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції.
- •2. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції
- •4. Розрахунок вологісного режиму стінової огороджувальної конструкції
- •4.1. Розрахунок стінової огороджувальної конструкції на можливу конденсацію водяної пари у її товщі
- •4.2 Розрахунок опору паропроникненню стінової огороджувальної конструкції виходячи з умов не накопичення вологи в огородженні за річний період
- •4.3 Розрахунок опору паропроникненню стінової огороджувальної конструкції виходячи з умов не накопичення вологи в огородженні за період з середньомісячними від'ємними температурами
- •Перелік літератури
2. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції
Розрахунок теплостійкості зовнішньої стіни виконується для самого теплого місяця року - липня.
Ціль
- визначити амплітуду коливання
температури на внутрішній поверхні
огородження
і порівняти її з необхідною амплітудою
коливання
.
Якщо
>
необхідно прийняти міри для зменшення
дійсної амплітуди коливання температури
на внутрішній поверхні стіни.
Послідовність розрахунку
Середньомісячна
температура липня за завданням
(VII)=17,4<21
Обчислюємо коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огородження для літніх умов
Вт/м
C
де w - мінімальна із середніх швидкостей вітру по румбах за липень (приймаємо за завданням, але не менше 1 м/с)
Визначаємо
величину розрахункової амплітуди
коливання температури зовнішнього
повітря
,
де
- максимальна амплітуда добових коливань
температури зовнішнього повітря в
липні,
,
за вихідними даними;
-
максимальне і середнє значення сумарної
сонячної радіації (прямої і розсіяної),
Вт/м
.
Розраховуємо коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньої поверхні окремих шарів огороджувальної конструкції, Y. Розрахунок починаємо з першого внутрішнього шару. Тому, що теплова інерція першого шару: D=0,117 < 1, коефіцієнт теплозасвоєння розраховуємо за формулою:
Вт/м
C
Коефіцієнт
теплозасвоєння зовнішньої поверхні
другого шару
,
Вт/м
C,
приймаємо залежно від величини
.
Теплова інерція другого шару
=1,49 > 1, коефіцієнт теплозасвоєння
,
Вт/м
.
Коефіцієнт
теплозасвоєння зовнішньої поверхні
третього шару
визначаємо аналогічно коефіцієнту
.
(
),
коефіцієнт теплозасвоєння
,
Вт/м
.
Коефіцієнт
теплозасвоєння зовнішньої поверхні
четвертого шару
:
=
1,59, коефіцієнт теплозасвоєння Y4=S4, Y4=8.48 Вт/м2 ·К
Визначаємо величину згасання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в чотиришаровому огородженні:
=
=
=
=219,6
де e - підстава натуральних логарифмів е = 2,718;
,
,
,
-
розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння
матеріалів окремих шарів конструкції;
D - теплова інерція конструкції.
Амплітуда коливання температури внутрішньої поверхні огородження:
де
- розрахункова амплітуда коливань
температури зовнішнього повітря;
- величина
згасання розрахункової амплітуди в
огороджувальній конструкції.
Тому, що > ; 2,5 > 0,19- немає необхідності підвищувати теплостійкість огородження.
3.
Розрахунок опору повітропроникненню
конструкцію, Па;
- нормативна повітропроникність, (
)
[3]. Для стін
= 0,5
.
Необхідний опір повітропроникненню стінової огороджувальної конс-трукцій визначається за формулою
де
- різниця тисків, що викликають рух
повітря крізь огороджувальну
Послідовність розрахунку
Визначаємо
питому вагу повітря
у залежності від температури для
внутрішнього і зовнішнього повітря
Визначаємо різницю тисків, що викликають рух повітря крізь огороджувальну конструкцію.
Різниця тиску буде дорівнювати:
Па,
де Н -
висота будинку від поверхні землі до
верху карниза;
- питома вага зовнішнього і внутрішнього
повітря;
- максимальна зі швидкостей вітру по
румбах за січень, повторюваність яких
складає 16% і більше за [4].
Обчислюємо необхідний опір повітропроникненню стіни
.
Визначаємо
опір повітропроникненню
для багатошарової конструкції
,
де - опір повітропроникненню окремих шарів огороджувальної конструкції, , [3].
Перший шар:
За СНиП:
штукатурка вапняно-піщана 15 мм - 142 (
)
[3]. За завданням: штукатурка вапняно-піщана
10 мм -
(
),
звідси визначаємо
=
95 (
);
Другий шар:
За СНиП: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині в півкирпича 120 мм – 2 ( ) [3]. За завданням: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині 120 мм - 2 ( ).
Третій шар:
За СНиП: пінополістирол 100 мм - 79 ( ) [3].
За завданням: пінополіуритан 100 мм – 79 ( ).
Четвертий шар:
За СНиП: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині в півкирпича 120 мм - 2 ( ) [3].
За
завданням: кладка з цегли на цементно-піщаному
розчині 120 мм -
=
2 ( ),
П'ятий шар:
За СНиП: штукатурка цементно-піщана 15 мм - 373 (м2·година·Па/кг)
За
завданням: цементно-піщаний розчин 10
мм –
=249
(м2·година·Па/кг)
Опір повітропроникненню визначаємо за формулою
95+2+79+2+249=427
.
Опір
повітропроникненню
=
427
більше необхідного
=
64,2
,
отже заходів щодо збільшення опору
повітропроникненню проводити не
потрібно.