Тема 9. Розподіл витрат на постійну та змінну складові
9.1. Функція поведінки витрат
У короткому періоді часу всі витрати є або постійними, або змінними. Проте в тривалому періоді часу витрати мають тенденцію до зміни. Вивчення поведінки витрат дозволяє здійснити оцінку витрат і побудувати її функцію.
Оцінка витрат – процес визначення поведінки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами і різними чинниками на підставі дослідження діяльності підприємства.
Функція витрат – математичний опис взаємозв'язку витрат і їх чинника. У загальному вигляді функція витрат може бути представлена наступним чином:
,
(9.1)
де Y – сукупні витрати;
а – загальні постійні витрати;
b – змінні витрати на одиницю діяльності;
х – значення чинника витрат (, обсяг виробництва продукції, машино-години, людино-години, людино-день і т.д.)
На практиці витрати мають декілька чинників витрат, але для побудови рівняння залежності, як правило використовують один, два чинники, що впливають на зміну витрат.
Функція витрат полегшує передбачення витрат. Передбачення – прогнозування майбутніх витрат для різних умов діяльності.
Залежно від завдання, яке розв'язується підприємством, можуть використовуватися різні методи встановлення величини постійних і змінних витрат.
9.2. Методи розподілу витрат на постійну й змінну складові
Виділяють наступні методи, що найбільш часто використовуються, розподілу витрат на постійну і змінну складові:
Метод вищої і низчої точки
Спрощений статистичний метод
Метод кореляції
Метод якнайменших квадратів
Метод вищої і низчої точки. Даний метод передбачає визначення функції витрат на основі допущення, що змінні витрати – різниця між сукупними витратами при вищому і нижчому рівнях діяльності.
Таблиця 9.1 - Початкові дані для визначення функції витрат
-
Тиждень
Машино-години
Витрати на обслуговування, грн.
1
102
17850
2
132
18165
3
93
1560
4
108
13755
5
90
11550
6
144
21840
7
117
17700
8
69
10650
9
123
19740
10
141
15480
11
102
11280
12
72
14445
На підставі даних, представлених в табл.9.1, можна зробити висновок про те, що вищий рівень діяльності підприємства складає 144 машино-годин, а нижчий – 69 машино-годин.
Дані про витрати при вищому і нижчому рівнях діяльності підприємства, а так само різниця між цими витратами подані в табл..9.2.
Таблиця 9.2 - Значення витрат при вищому і нижчому рівнях діяльності підприємства
Результати наглядів |
Чинник витрат, маш.-год. |
Витрати на обслуговування устаткування, грн. |
Вище значення чинника діяльності Найменше значення чинника діяльності Різниця |
144
69
75 |
21 840
10 650
11 190 |
Таким чином, при зростанні обсягу діяльності на 75 маш.-год. загальні витрати зросли на 11190 грн. (див. табл..9.2).
Згідно з допущенням, що має місце в даному методі, про те, що змінні витрати є різницею між загальними витратами при вищому і нижчому рівнях діяльності, змінні витрати на одну машино-годину складуть 149,2 грн (11 190/ 75).