Характеристика моделей крос-культурної поведінки в бізнесі за способом використання часового ресурсу

Різновид моделі крос-культурної поведінки в бізнесі	Країни
Монохронна	Північна Європа, Німеччина, Північна Амери­ка, Японія
Помірно монохронна	Австралія, Нова Зеландія, Росія, більшість країн Східної та Центральної Європи, Південна Європа, Сінгапур, Гонконг, Тайвань, Китай, Південна Корея
Поліхронна («гумовий час»)	Арабський світ, Африка, Латиська Америка, Південна і Південно-Східна Азія

> За проявом емоцій:

• експресивна модель;

• стримана модель.

Емоція — душевне переживання, почуття, хвилювання. Свої емоції людина здатна передавати не тільки вербальними засоба­ми, а також паравербальними і невербальними. Якщо спілкуван­ня відбувається переважно за допомогою вербальних засобів ко­мунікації, то перед нами представники стриманої моделі поведін­ки. У разі збільшення кількості застосування паравербальних та невербальних засобів комунікації рівень емоційності спілкування підвищується і модель поведінки трансформується в бік експре­сивної її форми.

В таблиці 12.5. наведено поділ країн за цими моделями [22, с. 47—49].

Характеристика моделей крос-культурної поведінки в бізнесі за проявом емоцій

Різновид моделі крос-культурної поведінки в бізнесі	Країни
Сильно експресивна	регіон Середземноморья, Південна Європа, Латинська Америка
Варіативно-експресивна	США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Східна Європа, Південна Азія, Африка
Стримана	Східна та Південна Азія, Північна Європа, Німеччина

В аспекті міжнародних економічних відносин найважливіши­ми «китами» культури є матеріальна культура, культура вироб­ництва та культура ділового спілкування.

Культурна орієнтація в контексті матеріальної культури вияв­ляється в сприйнятті певних товарів та послуг на національних ринках різних країн: деякі товари та послуги користуються під­вищеним попитом, а інші навпаки — не мають жодних перспек­тив. Національні смаки щодо споживання товарів ґрунтуються на багатовікових традиціях, які сформувалися під впливом природ­них умов або релігійних догм. Найчастіше смакові розбіжності виявляються у сприйнятті харчової продукції. Наприклад, безпер­спективним є експортування свинини або алкогольних напоїв до країн арабо-мусульманського Сходу. Японці вживають м'ясо ду­же обмежено, тому експортні перспективи цього товару для ви­робників тут не дуже сприятливі, зате японський ринок морепро­дуктів необмежений.

У споживанні промислових товарів розбіжностей менше, але й тут необхідно враховувати національні смаки.

Культура виробництва проявляється у високій продуктивності праці, у ставленні до робочого процесу, самоорганізації праців­ників, рівні науково-технічного прогресу. Найвища культура ви­робництва спостерігається в США, Японії, Німеччині, Швейцарії тощо. Американський робітник, наприклад, забезпечує високу продуктивність праці за рахунок високого рівня своєї кваліфіка­ції та під впливом матеріального стимулювання, японський же працівник, не в останню чергу — за рахунок сумлінного ставлен­ня до праці. Національні особливості культури праці підприємець повинен враховувати тоді, коли він хоче перемістити виробництво в іншу країну, яка має своєрідний тип культури, що суттєво відрізняєть­ся від культури країни базування материнської фірми. Також цей фактор повинен враховуватись у разі залучення іноземних пра­цівників для роботи на своєму підприємстві, оскільки іноземці звикли до відповідної трудової культури і нелегко пристосову­ються до іншого ритму, вимог, правил.

Найважливішою складовою фактора культури в міжнародно­му бізнесі є культура спілкування. Незважаючи на те, що глобалі­зація суспільних процесів встановлює єдині норми і стандарти міжнародних економічних відносин, досі існують розбіжності в тому, що називають рисами національного характеру, які часто призводять до певних труднощів у діловому спілкуванні і навіть до серйозних непорозумінь між партнерами по бізнесу. Щоб цьо­го уникнути, бізнесмен повинен мати уявлення про основні типи культури, що притаманні окремим регіонам і країнам.

Фактор культури є дієвою складовою умов, що впливають на процес міжнародних економічних відносин.

Ділові контакти з іноземними партнерами

Українським бізнесменам, які тільки-но виходять за національ­ні кордони, важливо знати всі особливості й тонкощі культури народів, з якими вони бажають мати ділові стосунки.

Ефективної комунікації не просто досягти, незважаючи на оп­тимальні умови. Міжкультурні фактори створюють додаткові комунікаційні проблеми.

Процес кодування і декодування повідомлень у символи базу­ється на культурному досвіді людини і відбувається в різних лю­дей неоднаково. Чим більше відрізняється культурний досвід відправника і одержувача повідомлення, тим більша відмінність у змісті, що приховується за конкретними словами і вчинками. Представники різних культур по-різному бачать, інтерпретують і оцінюють ті самі речі і події, що обумовлює різну реакцію на них.

Фахівці з міжнародних бізнес-комунікацій вказують: «Якщо ваш діловий партнер ...

... з арабського Сходу:

• будьте готові до того, що арабське привітання — це ціла це­ремонія, яка супроводжується розпитуванням про ваше здоров'я і стан справ. Не варто докладно відповідати. Це всього лиш зви­чайна арабська форма ввічливості;

• під час ділової зустрічі не вимагайте від другої сторони від­повісти «так» чи «ні»: арабський етикет забороняє бути катего­ричним. Араби віддають перевагу не прямолінійним відповідям, туманним виразам на кшталт: «Як буде завгодно Аллахові». Як­що араб відмовляється від угоди, то зробить це дуже дипломати­чно і завуальовано;

... з Японії:

• щоб зав'язати стосунки з японською компанією, не надси­лайте їй письмові пропозиції — вони залишаться без відповіді. Краще за все звернутися до посередника. Всі ділові листи супро­воджуйте детальною інформацією про вашу фірму японською мовою. Партнерам будуть необхідні дані про асортимент вашої продукції, історію фірми і навіть прізвища та посади провідних спеціалістів плюс біографія керівника;

• не надто радійте, коли японець щохвилини на ваші слова ка­же «хай» («так»). Це зовсім не означає, що він згоден з вами, а означає: «Я уважно вас слухаю, продовжуйте»;

• ніколи не тисніть і не погрожуйте — це далеко не найкращий засіб домогтися від них поступок;

• не вважайте, що справи залагоджено, якщо японець поведе вас у дорогий ресторан. Навіть якщо він не заінтересований у вашій пропозиції, все одно приділятиме вам багато уваги. Однак наступного дня одразу ж переключиться на роботу і всі вчорашні витрати спише на збитки виробництва;

... з Китаю:

• прискіпливо готуйтеся до переговорів: китайці дуже уважно ставляться до предмета обговорення і включають у склад своєї «делегації» значну кількість експертів;

• бажано, щоб на ваших візитках був китайський варіант текс­ту — так ви виявите свою повагу;

• будьте готові до того, що китайці обов'язково шукатимуть у вашій делегації «свого» — людину, схильну симпатизувати ки­тайській стороні, щоб пізніше через неї різноманітними засобами впливати на ваші позиції;

• будьте обережні з критикою — китайці не люблять її у присут­ності співвітчизників. Докір викажіть компаньйонові без свідків;

... з Європи:

• не витрачайте час, щоб умовити англійця зробити щось, як­що для цього потрібно буде порушити інструкцію. Жодні апеля­ції до здорового глузду, логіки ситуації вам не допоможуть;