- •Тема: Методи фінансування інвестиційних програм і проектів фірми
- •Інформаційне обслуговування підприємництва
- •Історичні аспекти та значення бізнес-культури для розвитку підприємства
- •Оцінювання важливості цінностей для розвитку суспільства
- •Міжнародні кодекси та стандарти корпоративної поведінки за класифікацією п. Мазуркевича
- •Характеристика моделей крос-культурної поведінки в бізнесі за напрямком зосередження уваги в бізнес-комунікаціях
- •Характеристика моделей крос-культурної поведінки в бізнесі за рівнем формалізації бізнес-культури
- •Характеристика моделей крос-культурної поведінки в бізнесі за способом використання часового ресурсу
- •Характеристика моделей крос-культурної поведінки в бізнесі за проявом емоцій
Оцінювання важливості цінностей для розвитку суспільства
Цінності |
Рівень важливості |
||||
низький |
|
|
|
високий |
|
1. Національно-культурні |
2 |
6 |
24 |
41 |
27 |
2. Патріотизм |
3 |
10 |
20 |
35 |
32 |
3. Інтернаціоналізм |
15 |
24 |
36 |
19 |
6 |
4. Глобалізм |
10 |
33 |
39 |
13 |
5 |
5. Комуністичні або соціалістичні |
26 |
46 |
21 |
6 |
1 |
6. Соціал-демократичні |
13 |
34 |
37 |
14 |
2 |
7. Капіталістичні |
12 |
39 |
31 |
16 |
2 |
В. Гуманізм |
4 |
10 |
33 |
32 |
21 |
9. Мир та злагода |
3 |
5 |
24 |
34 |
34 |
10. Свобода |
1 |
9 |
20 |
39 |
31 |
11. Родинні |
2 |
8 |
19 |
34 |
37 |
12. Духовність |
2 |
9 |
16 |
26 |
47 |
13. Релігійність |
8 |
15 |
29 |
30 |
18 |
14. Християнські |
6 |
12 |
38 |
25 |
19 |
15. Матеріальні |
6 |
15 |
29 |
35 |
15 |
16. Європейські |
8 |
16 |
33 |
33 |
10 |
17. Американські |
17 |
34 |
42 |
5 |
2 |
18. Слов'янські |
9 |
15 |
30 |
28 |
18 |
Як видно з табл. 11.2, найвищу оцінку отримують такі цінності, як: духовність — 73 %, сімейні цінності — 71 %, свобода — 70 %, мир і злагода — 68 %, національно-культурні цінності — 68 %, патріотизм — 67 %. Цінностями другого рівня є: гуманізм — 53 %, матеріальні цінності — 50 %, релігійність — 48 %, християнські цінності — 44 %, європейські цінності ■— 43 %. Не отримують підтримку українців комуністичні й соціалістичні цінності — 72 % низької підтримки, капіталістичні — 51 %, американські — 51 %, соціал-демократичні — 47 %. Ціннісну картину сучасного українського суспільства в її перевагах можна розглядати в рамках тенденції зсуву від цінностей тоталітарної колективності до пріоритетів цінності людини, її свідомості в системі рушійних сил саморозвитку суспільства.
У дослідженнях соціологів цінності вишикувалася у такий ряд (рис. 11.1).
Ці дані підтверджують орієнтацію наших бізнесменів на західні цінності, серед яких головною виявилася «незалежність». Однак розуміють її по-різному. Якщо на Заході вона пов'язана з успіхом справи, то в нас граничить з абсолютною свободою. Між- особистісні стосунки відіграють важливу роль: контакти за духом, а не суто ділові відносини і, звичайно ж, прагнення до матеріального благополуччя, а також до самореалізацїї. У цілому можна сказати, що особисті інтереси переважають, суспільні важливі лише для 16,2 % підприємців.
У результаті досліджень Г. Родіонової серед інших цінностей домінуючими виявилися три життєві позиції: самореалізац (можливість реалізувати свої здібності); матеріальний успіх; благополуччя рідних і можливість зайняти гідне положення в суспільстві.
Ці дані також свідчать про перевагу особистісних цінностей над суспільними. Крім того, д^я усіх респондентів характерна відсутність зацікавленості проблемами соціокультурного середовища.
70,00% 60,00% 50,00% 40,00% 30,00% 20,00% 10,00% 0,00%'
10 11
Рис. 11.1. Ранжирування цінностей
бути незалежним
мати близьких за духом співробітників
заробити гарні гроші, мати високий рівень життя
реалізувати свої особисті якості
працювати з висококваліфікаваними колегами
створити собі високу ділову репутацію
реалізувати свої професійні якості
реалізувати організаторські здібності
працювати над складними, цікавими проблемами
розв'язувати важливі для суспільства проблеми
працювати без перевантажень
посісти престижну посаду.
Етична поведінка підприємця
Етична поведінка — результат тривалої біологічної і соціальної еволюції людини. Завдяки тому, що етичні принципи були соціально корисні, укріплювали суспільні взаємостосунки люди- ни, поступово вони одержували все більше суспільне визнання. Дійсно, етика — це єдина надійна основа безпечного існування людини в колективі. Всі прояви соціального зла: війни, кримінальні злочини, соціальне пригноблення, нерівність, суперництво між окремими людьми й ін. — є результатом того, що в суспільстві недостатньо людей з етичною поведінкою. І навпаки: в колективі, де кожна людина діє на користь суспільству, кожний у той же час відчуває себе захищеним від негативних соціальних явищ. Етична еволюція людини ще не закінчилася, осіб з етичною поведінкою на планеті не так багато, але саме вони — сіль землі, найдорогоцінніше, що дала еволюція людині.
Методологія професійної підготовки обов'язково має базуватися на розвитку та стимулюванні не лише професійних, а й моральних цінностей. Безумовно, суспільним цінностям навчають родина, школа. Прищеплювати їх людині з чималим життєвим досвідом та усталеною поведінкою на сьогодні є справою проблематичною. Але не слід заперечувати і той факт, що більшість елементів інституційної етики опановується працівниками безпосередньо в процесі праці, досвід практичного застосування професійної етики набувається в трудовому колективі.
Чітке визначення етичних принципів як морально-етичних стандартів побудови і діяльності підприємств є умовою забезпечення єдності інтересів суспільства, організації й окремого її члена як суб'єкта професійної діяльності і стосунків. Усвідомлення соціальної значимості етичних принципів зумовлює потребу фірми в етичній інфраструктурі, елементами якої є етичний кодекс, система навчання з питань етики спілкування, діяльності та відносин; справедливий розподіл обов'язків і організаційне впорядкування стосунків; система заохочення працівників і колективу за етичну поведінку; створення на постійній основі структури для здійснення внутрішнього і зовнішнього контролю за дотриманням моральних принципів.
Незалежно від конкретного виду професійної діяльності в кодексах професійної етики містяться такі норми поведінки, як чесність, об'єктивність, правдивість, лояльність щодо працедавців та клієнтів, компетентність, добре ставлення до колег.
Етичну практику діяльності організації на подібних засадах, яка випливає із моральності цілей і способів діяльності та спілкування, зарубіжні автори називають «системою потрійної винагороди». Індивідуальна винагорода полягає у створенні можливостей для особистісного зростання, відчутті особистого внеску в досягнення загальних цілей.
Винагорода організації полягає в зростанні її ефективності й авторитету в суспільстві завдяки реальним результатам її праці на благо громадянина, суспільства.
Суспільство, у свою чергу, отримує винагороду у формі якісних послуг, які задовольняють потреби громадян і підвищують потенційні можливості їх розвитку, утверджують атмосферу довіри, співробітництва й прогресу.
Дуже важливою є професійна репутація підприємця. Таку репутацію важко набути. Втратити ж її можна миттєво, часто через дрібницю: не відповісти вчасно на дзвінок або лист, не послати факс, якого чекають, проявити невихованість. Для репутації важливі і культура мови, і манери, і одяг, і інтер'єр офісу, і багато що інше.
Бізнесмени, як відомо, передусім — керівники. Та обставина, що результати підприємницької діяльності в умовах ринку залежать насамперед від якості роботи бізнесмена з підлеглими зумовлює особливу значущість етичних чинників.
Сьогодні найефективніше таке управління, яке направлене на підвищення ролі трудового колективу і окремого працівника. Воно вважається етичним, оскільки базується на етичних засадах, на єдності інтересів, орієнтоване на розвиток людських стосунків, в основу яких покладено культуру, свободу й ініціативу.
У кожній компанії формується своя «філософія» управління, що відображає рівень управлінської етики і культури. Якщо сьогодні в центрі уваги перебуває людина, її особиста гідність, визнання заслуг, максимальне використання її потенціалу, то таке управління — найсучасніше, етичне, коректне.
У ринкових умовах, що склалися, бізнесмен, який прагне ефективно керувати людьми, повинен дотримуватись етичних вимог, грунтуючись на таких десяти чинниках:
здатність керувати собою;
чіткі особисті цілі;
натиск на постійне особисте зростання;
вміння розв'язувати проблеми;
винахідливість і здібність до інновацій;
висока здатність дії на оточуючих;
знання сучасних управлінських підходів;
здатність керувати персоналом;
уміння навчати і розвивати підлеглих;
10) здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.
Успішним може бути тільки підприємець з високим рівнем загальної і ділової культури. У зв'язку з цим важливо виробити критерії цивілізованого підприємця, що служили би орієнтирами і реалізовувалися б у практичній діяльності бізнесменів. Дослідники виділяють кілька критеріїв, згідно з якими цивілізованим може вважатися той, хто:
створює робочі місця для інших. З цього погляду не можна вважати цивілізованим будь-якого комерсанта, що робить човникові рейси за низькоякісними товарами широкого вжитку;
ставить заробітну плату своїх працівників у залежність від успіху фірми. Це сприяє поліпшенню мотивації діяльності, є гарним стимулом для відповідальної, сумлінної праці, підвищення якості своєї роботи;
стикаючись із труднощами, розділяє тяготи фірми разом із усіма, не розв'язує проблеми за рахунок працівників;
працює на насичення ринку товарами за доступними цінами. У нашій країні поки мало хто налагоджує своє виробництво, зменшуючи витрати і продаючи продукцію за нижчими цінами;
вкладає гроші у виробництво, у власні матеріальні цінності, в розвиток соціальної сфери.
Отже, цивілізованим можна вважати такого підприємця, який створює робочі місця для інших, піклується про благо своїх працівників і задоволенні запитів споживачів, прагне приносити користь своєю діяльністю не тільки собі, а й суспільству в цілому. Це людина, яка орієнтується на стратегічні напрями розвитку, а не на хвилинну вигоду. Формування такого підприємця передбачає створення нормативної бази цивілізованої діяльності, а також податкової системи, яка стимулює меценатство.
Етичні проблеми складні і суперечливі. Далеко не завжди людина, чи це підприємець-власник, чи менеджер, здатна одна самостійно їх розв'язати. Завжди існує потреба звернутися до когось за порадою. Нижче наведено ряд рекомендацій бізнесменам, які хочуть бути процвітаючими й етичними:
Пам'ятайте, що підприємець високого класу здатний перетворювати шкідливе (те явище, що заважає справі) в корисне (те що допомагає досягненню мети).
Виробіть звичку: все, з чим ви стикаєтесь, розглядати з погляду користі для вашої справи.
Виконуйте обіцянки в термін. Якщо не змогли виконати — не виправдовуйтеся, а визначте новий термін і дотримайтесь слова, нехай із запізненням.
Будьте уважні й об'єктивні до «безплідних» пропозицій.
Відхиляйте непотрібні пропозиції, але тактовно і чемно.
Будучи впевненим у собі, уникайте бути самовпевненими, самовпевненість — передумова використання не кращих прийомів і методів у роботі.
Не перекладайте відповідальність за ухвалення потрібного рішення на підлеглих, якщо це не входить у їхню компетенцію або вони не отримали від вас відповідного завдання чи рекомендації.
Пам'ятайте, що ніщо так не компроментує підприємця, як його розгубленість.
Щоб ефективно підкоряти, умійте самі підпорядковуватись, хоча б обставинам.
Виховуйте підлеглих ненав'язливо, але правильно, заохочуйте їхню плідну працю й ініціативу.
Ніколи не забувайте, що ваша думка чи позиція зовсім не завжди гарні, є й інші думки і позиції, аж ніяк не гірші.
Не залишайте без ретельного аналізу жоден випадок невдачі, збою, промаху.
Не забувайте, що знання особистих спонукальних мотивів людей — одна з найважливіших засад ефективної взаємодії з підлеглими.
Погоджувати мету підприємства з особистими цілями співробітників не менш важливо, ніж погоджувати особисті цілі співробітників з цілями підприємства.
У спілкуванні з людьми навчіться розуміти те, що не висловлено.
Керуйтеся в роботі трьома «не»: не дратуйтеся, не розгублюйтесь, не розпорошуйтеся.
Вища форма неповаги до партнерів і підлеглих — затримати початок роботи через своє запізнення або через непідготовленість заходу.
Будьте терпимі до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашому бізнесу.
Пам'ятайте, що людину можна образити не тільки словом; поза, жести, міміка часто не менш виразні.
Займайтеся тільки тими питаннями, у вирішенні яких ваша участь обов'язкова.
Будьте справедливі до ділових якостей людини, особливо якщо ваші стосунки з нею залишають бажати кращого. Цілком можливо, що не краще ставлення до вас — наслідок ваших недо- сконалостей.
Не бійтеся талановитих підлеглих.
Давайте співробітникам максимум свободи для досягнення цілей підприємства.
Хваліть на людях, сваріть віч-на-віч.
Пам'ятайте, що немає нічого гострішого і хворобливішого для людини, ніж приниження. Останнє ніколи не забувається і не прощається. Бійтеся бути несправедливими — це сильно зачіпає людей.
Співчуття часто цінніше грошей.
Умійте слухати, майте нескінченне терпіння.
СР№16
Міжнародні кодекси та стандарти
корпоративної поведінки
Розглянемо кодекси, що існують у світі, спираючись на класифікацію П. Мазуркевича, який пропонує їх та стандарти корпоративної поведінки поділяти за функціями, а саме на такі, які вказують, що має бути зроблено, такі, що визначають, як саме це
зробити і ті, що надають механізми вимірювання результатів діяльності (табл. 11.3).
Таблиця 11.3