12. Висновки до модуля: питання до заліку

1. Об’єкт і предмет дослідження курсу «Людина і політика».

2. Погляди мислителів Стародавнього світу і середньовіччя на особу, її взаємовідносини з державою, місце і роль у політиці.

4. Філософсько-політична думка Нового часу про місце і роль особи в політиці.

5. Характеристика впливу політичних ідей і практики новітнього часу на місце і роль особи в суспільно-політичному житті.

6. Основні філософські підходи до проблеми політичної соціалізації особи.

4. Соціологічні та психологічні моделі політичної соціалізації.

5. Політологічні концепції політичної соціалізації особи: інституціональний та біхевіористський аналіз.

6. Марксистська концепція особистості.

7. Теорія ролей (Р. Лінтон, Я. Морено, Дж. Мід, Т. Парсонс).

8. Особа як сукупність соціально-прийнятих відповідей на сукупність соціальних стимулів у необіхевіористській концепції (В. Томас).

9. Сутність особи як політичного суб’єкта. Мотиви участі особи в політичному житті.

10. Форми політичної участі особи: автономна і мобілізаційна, активна і пасивна.

11. Класифікація типів політичної участі.

12. Основні типи політичної соціалізації, їх характеристика.

13. Проблеми взаємодії людини і влади.

14. Роль ідеології в залученні особи до політичної діяльності.

15. Вплив політичної інформації на політичну поведінку особи.

16. Характеристика політичної активності особи, її форми.

17. Сучасні теорії участі особи в політичному житі.

18. Основні підходи до оцінювання ролі особи в історії та політиці.

19. Основні соціально-історичні типи особистості.

20. Поняття історичної та видатної особистості.

21. Проблема співвідношення ролі особи і народних мас в історії та політиці.

13. Література

Основні джерела:

1. Андрущенко В. П., Міхальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К., 1996.

2. Арістотель. Політика. – К.: Основа, 2003.

3. Барулин В. Философско-социальная антропология. – М., 1994.

4. Баталов Э. Политическое – слишком человеческое // Полис, 1995, № 5.

5. Бебик В. М. Базові засади політології: Навч. посібник. – 2000.

6. Гаджиев К. Политическая философия. – М.: Экономика, 1999.

7. Гаєвський Б. Філософія політики. – К.: Вища школа, 2005.

8. Гобозов И. Философия политики. – М., 1998.

9. Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. – Ростов-на-Дону, 1996.

10. Головко Б. Філософська антропологія. – К, 1997.

11. Гончаров Д.В. Политическая мобилизация // Полис. – 1995. – № 6.

12. Гончаров Д.В. Теория политического участия. – М., 1997.

13. Гринстайн Фред И. Личность и политика // Социально-политические науки. – 1991. – № 10.

14. Дугин А.Г. Философия политики. – М.: Арктогея, 2004.

15. Ильин М.В., Коваль Б.И. Личность в политике: «Кто играет короля?» – Полис. – 1991. – № 6.

16. Ильин М., Мельвиль А. Власть // Полис, 1997, № 6.

17. Ильин М.В., История политических и правовых учений / Под общей ред. Нерсесянца. – М., 1997.

18. Панарин А. Философия политики / Учеб. пособие. – М.: Новая школа, 1996.

19. Політична філософія: Підручник / Є. Сулима, М. Шепєлєв та інш. – К.: Знання, 2006.

20. Політологічний енциклопедійний словник / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко,

В.Д. Бабкін. – К., 1997.

21. Політологія: Навч. посібник для вузів /Упоряд. Та ред.. М. Сазонова. – Х.:

Фоліо, 1998.

22. Руссо Ж.-Ж. Трактаты. – М., 1969.

23. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. Философия политики / Ред. В. Ильин и др. – М., 1994.

24. Філософія політики: Підручник / Авт.-упоряд.: В. Андрущенко (кер.) та інш. –

К.: Знання України, 2003.

25. Філософія політики: Короткий енцикл. словник. – К.: Знання, 2002.

26. Філософія політики: Хрестоматія: в 4-х т. – К.: Знання, 2003.

27. Юрій М., Павлюк В. Політична антропологія: Навч. посібник. – К.: Дакор, 2008.

Додаткові джерела:

1. Актон Д. История свободы в античности // Полис, 1993, № 3.

2. Акшин Г.К. Современные теории элиты: критич. очерк. – М., 1985.

3. Бекешкина И.Е. Структура личности: Методологический анализ. – К., 1996.

4. Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобъемлющему анализу. – М., 1992.

5. Гуторов В.А. Философия политики на рубеже тысячелетий: судьба классической традиции // Полис, 2001, № 1.

6. Коваль Б., Ильин М. Власть Versus политика // Полис, 1992, № 5.

7. Лебон Г. Психология масс. – М., 1999.

8. Макіавеллі Н. Флорентійські хроніки: Державець. – К.: Основи, 1998.

9. Назаров М.М. Политические ценности и политический протест. – М., 1995.

10. Почепцов Г. Информационные войны. – К., 2000.

11. Почепцов Г. Тоталитарный человек: Очерки тоталитарного символизма и мифологии. – К.: Глобус, 1994.

12. Ситник О.І. Політична активність особи: сутність і структура // Проблеми філософії. – 1992. – Вип. 1993.

13. Славный Б.Человек и власть // Полис, 1992, № 6.

14. Тард Г. Мнение и толпа. – М., 1999.

15. Хмелько В.Е. Социальные ориентиры личности. – К., 1998.

16. Человек, политика, культура: вигляд через призму политического участия. – М., 1994.

17. Шарден П. Феномен человека. – М., Наука, 1987.

18. Шестопал Е.Б. Личность и политика. – М., 1980.

19. Шестопал Е.Б. Психология политики. – М., 1989.

20. Шиллер Г. Манипуляторы сознания. – М., 1980.

28