Т

Людина – елемент космічної світобудови

акий підхід дає змогу Уайтхедові піднести на новий рівень принцип єдності природи. Він розуміє цей принцип як опозицію "біфуркації реальності" – дуалістичному підходові, що "виштовхує" людську суб'єктивність поза межі загальних закономірностей світобудови. Проблема полягає в тому, як людина має бути вписана в загальний порядок природи. Щоб витлумачити природу людини як елемент космічної світобудови, природничо–науковий матеріалізм, зазвичай, зводить "людський фактор" до нижчих структурних рівнів. Соціально–антропологічному редукціонізмові Уайтхед протиставляє прямо протилежний підхід: якщо людину можна розглядати з погляду закономірностей фізичного світу, то й фізичні сфери Всесвіту можна розглядати з позиції того, що відоме про людину. Ті особливості буття, які яскраво виявляються в людині, на вершині еволюційного шляху – є і в природі, хоча і не настільки яскраво. Тому, йдучи від вищого до нижчого, від людини до природи, можна віднайти у фізичній реальності такі характеристики, які без цієї ретроспекції просто неможливо вирізнити й зрозуміти через їх нерозвиненість, незрілість. Для цього слід пов'язати прагматично ефективні ідеї у вузьких галузях досліджень у цілісну картину дійсності, картину, яка би ввібрала в себе також систему людських вартостей (адже тільки вона здатна надати сенсу всім окремим цілям та результатам). Уайтхед об'єднує у "філософії процесу" поняття математичної фізики, біології, психології, соціології.

Найглибше взаємопроникнення категоріальних структур фізичного світу та антропології мислення виявляється в Уайтхеда, коли він проектує на космічну "реальність психологічне поняття "чуття". За допомогою цього поняття він інтерпретує кванти фізичної енергії як атоми емоційного зрощування, "сліпі прегнезії, тілесні та душевні, що становлять первинні цеглинки фізичного Всесвіту". Кожне "дійсне існування" є становлення певного "елементарного суб'єкта", а цілий процес еволюції як "творчості природи" передбачає наявність цілепокладання в природі, хоч би й у формі позасвідомій.

Мотив цілепокладання в природі досить популярний у сучасному природознавстві. Зокрема, упродовж останніх двох десятиріч у космології обговорюють так званий антропний принцип. Цей принцип – реакція на "принцип Коперника", згідно з яким людина не може ставити себе в привілейоване становище у Всесвіті. Однак точне дослідження фізико–хімічних параметрів Всесвіту показало, що вони саме такі, які потрібні, щоб виникло життя, а потім шляхом еволюції – людина. Тобто людина посідає привілейоване становище у Всесвіті, бо Всесвіт влаштований так, що людина може його пізнавати. Прихильники такого погляду у своїй аргументації покликаються на ідею Уайтхеда.

Література

1. Вернадський В. И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

2. Ленин В.И. Полное собрание сочинений. – Т. 18.

3. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 20.

4. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 23.

5. Спиркин А. Г. Основы философии. – М., 1988.

6. Тейяр де Шарден Пьер. Феномен человека. Преджизнь, жизнь, мысль, сверхжизнь. – М., 1987.

7. Философская энциклопедия. – М., 1983.

8. Hartmann N. Der Aufbau der realen Welt. – Berlin, 1940.

9. Hartmann N. Grundzuge einer Metaphisik der Еrkenntnis. 2. Aufl. Berlin – Leipzig, 1925.

10. Hartmann N. Moglichkeit und Wirklichkeit. – Meisenheim am Glan. 1938.

11. Hartmann N. Zur Grundlequng der Ontologie. – Berlin – Leipzig, 1935.

12. Heidegger M. Sein und Zeit. 8. Aufl. Tubingen, 1957.

13. Jaspers K. Filosophie. Bd. I–III. Aufl. Berlin, Goffingen. Heidelberg, 1956.

14. Sartre P. L’Etreet le Neanto. – Paris, 1960.

15. Sartre P. S’imagination. – Paris, 1936.

16. Whitehead A. N. Process and Reality. – New York, 1969.

Питання для самоконтролю

1. Який зміст має категорія “буття“ у філософії?

2. Як розуміє буття марксистська філософія? У чому суть «основного питання філософії»?

3. Як ви розумієте твердження, що Н. Гартман зрівняв онтологічну значущість матеріального та духовного?

4. Який зміст має поняття «Dasein” у філософії М. Гайдеґґера? Що М. Гайдеґґер та К. Ясперс мають на увазі під “екзистенцією”?

5. Розкрийте зміст поняття свободи в екзистенціалізмі.

6. Як ви розумієте вислів Ж.-П. Сартра: “Людина несе тягар буття на своїх плечах”?

7. Чим відрізняється підхід до наростаючої тоталізації буття людини в екзистенціоналізмі та християнському еволюціонізмі П. Тейяра де Шардена?

8. Як ви розумієте зміст поняття “наджиття”? Як розуміти твердження П. Тейяра де Шардена, що “щось у людині вислизає від ентропії”, “якась душа витворюється на вершині світу”?

9. Як розуміти твердження А. Уайтхеда, що становлення фундаментальніше від буття?

10. Який новий підхід пропонує А. Уайтхед до вічної проблеми: як людина має бути вписана в загальний порядок світобудови?

1 Спиркин А. Г. Основы философии. – М., 1988. – С. 105.

2 Ленин В. Полн. собр. соч. – Т. 18. – С. 13.

3 Философская энциклопедия. – М., 1983. – Т. 3. – С. 35.

4 Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 23. – С. 21.

5 Heidegger M. Sein und Zeit. – Tubingen, 1957. – C. 266.

6 Jaspers K. Philosophie. – Berlin, 1932. – Bd. 1. – C. 15.

7 Sartre J.-P. L’Etre et le Neánto. – Paris, 1960. – C. 188.

8 Sartre J.- P. S’ímgination. – Paris, 1936. – C. 639 – 640.

9 Тейяр де Шарден П. Феномен человека.– М., 1987. – С. 55.

10 Там само. – С. 56.

11 Там само. – С. 58.

12 Там само. – С. 149.

13 Тейяр де Шарден П. Цитов. праця. – С. 199.

14 Там само. – С. 204.

15 Тейяр де Шарден П. Цитов. праця. – С. 205.

16 Тейяр де Шарден П. Цитов праця. – С. 225.

17 Whitehead A. N. Process and Rеabity. – New York, 1969. – C. 23.

18 Whitehead A. N. Цитов. праця. – С. 184 – 185.

19 Whitehcad A. N. Цитов. праця. – С. 412.