Контрольні питання для самоперевірки

1. Перелічити фактори, що визначають побудову тканини.

2. Чому необхідно розрізняти діаметр нитки на прядильному пакуванні і діаметр нитки в тканині?

3. Яким образом визначається коефіцієнт переплетення?

4. Що таке коефіцієнт пов’язаності ниток у тканині і для чого він визначається?

Лабораторна робота № 2

Тема: Побудова заправних рисунків тканин для човникових і безчовникових

верстатів.

Мета роботи:

• навчитися будувати заправні рисунки тканин по наявних елементах;

• робити вибір типу зівоутворюючого механізму, визначати оборотність і будувати профіль кулачків, будувати порядок зівоутворювань для кареток типу РК, СКН і СКР.

Теоретична частина:

1. Заправний рисунок і його елементи

Щоб можна було заправити тканину на ткацькому верстаті, попередньо складається заправний рисунок. Заправним рисунком називається характеристика технологічних умов вироблення тканини на верстаті, виражена в графічній формі.

Заправний рисунок складається з наступних елементів (рис.1):

1. Рисунок переплетення.

2. Проборка ниток у зуб берда.

3. Проборка ниток у галева ремізок.

4. Порядок зівоутворювань (картон).

У рисунку переплетення кожне вертикальне міжряддя – нитка основи, кожне горизонтальне – нитка утоку. Рапорт ниток по утоку визначає оборотність кулачка О_к зівоутворюючого механізму.

Проборка ниток у зуб берда разом з номером берда визначає число ниток основи на 10 см тканини.

У рисунку проборки кожне горизонтальне міжряддя – ремізка. Кожне вертикальне міжряддя – нитка основи. Проборка даної нитки в галево ремізки відзначається кружком. Рапорт проборки r визначається так само, як рапорт переплетення.

Рис. 1. Заправний рисунок тканини

У картоні (чи порядку зівоутворювань) кожне горизонтальне міжряддя зображує умовно ту ж ремізку. Кожне вертикальне міжряддя зображує окреме зівоутворення для внесення утокової нитки. Підйом ремізки у відповідному зіві позначається хрестом на перетинанні горизонтального (ремізки) і вертикального (уточини) міжрядь.

Кількість ремізок визначає кількість кулачків у зівоутворюючому механізмі, необхідних для виготовлення даної тканини на верстаті.

2. Правило побудови картону для кареток типу СКН і СКР

Для кареток типу СКН і СКР заправний рисунок тканини спочатку будується звичайним шляхом, тобто зображується переплетення, проборка основних ниток у галева ремізок і картон (рис.2).

4

Ο





б

О





Ο

Ο

а

О

3

Ο





б

О

О





а

2

Ο





б





а

О

О

1

Ο





б

О

Ο

Ο





а

О

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

кулачок, РК

СКН

СКР

4

3

2

1

1

2

3

4

Рис. 2. Заправний рисунок тканини для човникового верстата і кареток

Для каретки СКН на перфострічці намічаються дві доріжки а і б . Перше (і всі непарні) зівоутворення завжди насікаються на доріжці б. Друге (і всі парні) – на доріжці а . Отвори просікаються для підйому основної нитки.

Роботу каретки СКР забезпечує муфта, що контролює підйом і опускання ремізок. К.т.н. Блінов І.П. запропонував спрощений метод підготовки перфокарт: якщо нитка переплітається за законом полотняного переплетення (нитки 2 і 3 на рис.2.), то отвір на перфострічці не просікається; якщо нитка підряд декілька зівоутворювань вистоює угорі чи внизу, то отвори просікаються на першому підйомі (чи опусканні) і на останньому підйомі (чи опусканні).

3. Види проборок ниток основи в ремізки і область їхнього застосування

Аналіз проборок показав, що найбільш істотною ознакою, що характеризує ту чи іншу проборку, є співвідношення трьох величин: рапорта переплетення R_о , кількості реміз k , і рапорта проборки r.

У залежності від цього співвідношення усі види існуючих проборок можуть бути розділені на три групи:

1. R_o = k = r ;

2. R_o < k = r ;

3. R_o = r > k.

Перша група (R_o = k = r) . До неї відноситься рядова проборка (рис.3,а). При рядовій проборці нитки основи в межах рапорта пробираються послідовно в усі ремізки, після чого проборка повторюється.

Рядова проборка може застосовуватися у випадку, якщо R_о не перевищує кількості ремізок у приладі. Перевагою даної проборки є її простота в обслуговуванні ткацького верстата. Недоліком є те, що при великому рапорті проборки потрібна велика кількість ремізок.

Друга група (R_o < k = r). Такий вид проборки застосовується при великій щільності ниток по основі і малому рапорті по основі. Якщо взяти R_о = r, то на одній ремізці буде велика кількість галев, що веде до підвищення обривності основних ниток. Для усунення цього явища збільшують число ремізок застосовуючи особливий вид проборки, яку називають розсипна чи амальгамна, котра показана на рис. 3, б.

Правило побудови розсипної (амальгамної) проборки – кількість ремізок необхідно вибирати кратною рапорту ниток по основі. Число ремізок поділяється на групи, рівні рапорту ниток по основі. Проборка ниток основи здійснюється спочатку в перші ремізки кожної групи, потім у другі і т.д.

Третя група (R_o = r > k). Проборки цієї групи дуже різноманітні, але, власне кажучи, всі скорочені, тому що число ремізок менше за рапорт ниток по основі.

Зворотня проборка застосовується в симетричних (щодо подовжньої осі) рисунках переплетень. Проборка цього виду поділяється на просту зворотну і подвійну зворотну. Проста зворотня проборка показана на рис. 3, в.

Кількість ремізок дорівнює порядковому номеру тієї нитки, що є віссю симетрії.

Подвійна зворотня проборка застосовується в тому випадку, якщо віссю симетрії є не одна, а дві нитки. Приклад такої проборки приведений на рис.3, г.

Зведена проборка. При даній проборці всі ремізки поділяються на групи, які називають зводами. Кількість ремізок у кожнім зводі залежить від виду переплетення. Зведена проборка застосовується в тому випадку, якщо в тканині є декілька складових, що складаються з різних переплетень, причому ці переплетення в тканині можуть розташовуватися трьома способами:

1. тканини з подовжніми смужками, коли одне переплетення розташовується поруч з іншим (рис.3,д);

2. нитки одного переплетення розташовуються між нитками іншого переплетення (рис. 3, е);

3. багатошарові тканини, коли одне переплетення розташовується над іншим.

Зведена проборка буває двох видів – переривана і беззупинна.

Проборка зведена перервна показана на рис. 3, ж. У цьому випадку нитки основи пробираються в один звід, поки не скінчиться смужка, потім пробираються нитки в наступний звід. По рисунку переплетення роблять перехід від одного зводу до іншого поки не проберуть усі нитки. Рапорт перериваної проборки залежить від числа смужок у тканини і числа ниток у кожній смужці.

Проборка зведена безперервна застосовується в 2-ому і 3-ому випадках.

Проборка по рисунку показана на рис. 3, з. Дана проборка застосовується тоді, коли в рапорті переплетення є нитки, які однаково переплітаються . Правило проборки – всі нитки, які однаково переплітаються пробираються на одну ремізку.

Недоліки третьої групи проборок:

• нерівномірність навантаження на ремізки;

• складність проборки і складність в обслуговуванні ткацького верстата.

Рис. 3 Види проборок ниток у галева реміз

Експериментальна частина

Порядок виконання роботи

Робота виконується у вигляді рішення задач. По кожній задачі повинна бути дана повна вичерпна відповідь з поясненнями і побудовою заправних рисунків.

Рішення задач на побудову заправних рисунків.

1. Побудувати заправний рисунок тканини даного переплетення. Яке число ремізок необхідно для виготовлення тканини даного виду переплетення? Визначити оборотність і профіль кулачка при виготовленні тканини на безчовниковому верстаті

4													4
3													3
2													2
1													1
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10				1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

а ) б )

4															4
3															3
2															2
1															1
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12				1	2	3	4	5	6	7	8

в) г)

4
3
2
1
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16

д)

2. Побудувати заправний рисунок тканини для виготовлення її на верстаті СТБ із каретками СКН і СКР.

10								10								10
9								9								9
8								8								8
7								7								7
6								6								6
5								5								5
4								4								4
3								3								3
2								2								2
1								1								1
	1	2	3	4	5				1	2	3	4	5				1	2	3	4	5

а) б) в)

3. По даному рисунку проборки і картону побудувати переплетення тканини, визначити вид проборки і тип ткацького верстата.

































а)

























































1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

б)

















































































































1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

в)









































1

2

3

4

г)

4. По даному картону і рисунку переплетення побудувати проборку ниток у галева ремізок. Визначити вид проборок і тип ткацького верстата.

а )

б)

в) г)

Контрольні питання для самоперевірки

1. Дати визначення “заправного рисунка тканини”. Назвіть складові частини заправного рисунка?

2. Яке призначення картона у заправному рисунку?

3. Що таке оборотність кулачка і як її визначити? Як визначається профіль кулачка зівоутворювального механізму по рисунку переплетення?

4. Чим відрізняються методи побудови заправних рисунків для різних видів зівоутворювальних механізмів?

5. Які види проборки ви знаєте? Їх недоліки та переваги?