- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний конспект лекцій)
- •Переплетення тканин
- •Саржа 1/3
- •Характеристики переплетень
- •Заправні рисунки тканин
- •Задачі на побудову заправного рисунка
- •Види проборок ниток в галева реміз
- •Кромки тканини
- •Кромки човникових верстатів
- •Кромки безчовникових верстатів
- •Переплетення тканин
- •Особливості побудови, заправлення і виготовлення тканин головних переплетень
- •Тканини полотняного переплетення
- •Тканини саржевого переплетення
- •Асортимент:
- •Тканини сатинового переплетення
- •Асортимент
- •Похідні полотняного переплетення
- •Особливості виготовлення тканин, похідних полотняного переплетення
- •Похідні саржевого переплетення
- •Особливості виготовлення саржі ламаної
- •Особливості виготовлення
- •Особливості виготовлення
- •Особливості виготовлення
- •Особливості виготовлення
- •Похідні сатинового переплетення
- •Комбіновані переплетення
- •Крепові переплетення
- •Орнаментні переплетення
- •Тканини в подовжню смужку з різних переплетень
- •Тканини в поперечну смужку з різних переплетень
- •Тканини в клітинку
- •Розробка узорів для тканин в суміжну клітинку методом мотивного патронування
- •Рельєфні переплетення
- •Канвові або тканини з просвітчастим переплетенням (несправжній ажур)
- •Вафельні переплетення
- •Тканини із закріпленим настилом
- •Несправжнє піке на базі основних репсів
- •Тканини з кольоровим узором
Комбіновані переплетення
Відмітною особливістю тканин цієї групи є наявність на лицьовій поверхні тканини рисунків у вигляді дрібних геометричних фігур (смужки, квадратики, зірочки, і т. ін.). Всі комбіновані переплетення діляться на три групи:
крепові;
орнаментні;
рельєфні.
Ці тканини обов'язково виготовляються з розшуком разу.
Крепові переплетення
Характерний признак – дрібно зерниста поверхня, яка імітує ефект натурального крепдешина.
Сировина – бавовна, штучний шовк, і шерсть.
Ці тканини відносяться до групи костюмно-сукняного асортименту, шерстяні – до верхнього одягу.
Існує шість основних методів побудови крепових переплетень:
метод негативу
метод обертання
метод поєднання
метод накладення
метод перестановки
метод розміщення.
Метод негативу
Базою для побудови крепів служать переплетення, які мають квадратні матриці з рапортом рівним 3,4,5, у яких межа між основними і утоковими перекриттями йде по діагоналі. Побудова ведеться в чотирьох четвертях.
3 |
|
|
|
2 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Параметри:
Rо = Rу = 2·Rб
К = Rо (приборка рядова, іноді скорочена по рисунку).
Правило побудови: в першій чверті – будуємо базу; в другій – методом негативу новий елемент; в третій – негатив другої четверті; в четвертій – негатив третьої четверті.
Приклад
ПЗТР крепового переплетення методом негативу з базою
3 |
|
|
|
2 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
6 |
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
5 |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
Х |
|
|
|
|
|
3 |
Х |
Х |
|
Х |
|
|
|
|
2 |
|
Х |
Х |
|
|
Х |
|
|
1 |
|
|
Х |
|
Х |
Х |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Метод обертання
Базою є елемент з квадратною матрицею, рапорт якої дорівнює 3,4,5, в яких основні перекриття розташовані таким чином щоб можна було виділити орієнтовні напрямки. Побудова ведеться в чотирьох четвертях.
4 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
3 |
|
|
|
2 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
Параметри:
Rо = Rу = 2 · Rб
Базовий елемент будується в першій четверті, а потім методом повороту за годинниковою стрілкою на 90 будуються елементи в 2й, 3й, 4й, четвертях. Проборка рядова або по рисунку.
6 |
Х |
|
|
|
|
|
5 |
|
Х |
Х |
|
|
|
4 |
Х |
|
|
|
|
|
3 |
|
Х |
|
|
|
Х |
2 |
|
Х |
|
Х |
Х |
|
1 |
Х |
|
Х |
|
|
Х |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Метод поєднання
(полотняного переплетення з будь-якою іншою базою).
В якості другої бази можна використовувати головні і похідні від головних переплетень (Rб2 – рапорт другої бази).
Параметри:
Rо = 2 · Rоб2
Rу = 2 · Rбу2
Проборка по рисунку
Спочатку на рапорт заправного рисунку наноситься полотняне переплетення. Окремо будується друга база, в якій рапорт нумерується певним чином, а саме – нитки основи непарними цифрами, а нитки утоку – парними, (або навпаки). І згідно нумерації друга база наноситься на заправний русунок.
Приклад
ПЗРТ крепу методом поєднання полотняного переплетення і сатину 5/3.
Для сатину Rб2 = 5. Параметри Rо = 2 · Rоб2 = 10 ; Rу = 2 · Rбу2 = 10
Проборка скорочена по рисунку.
10 |
|
|
|
Х |
|
8 |
|
Х |
|
|
|
6 |
|
|
|
|
Х |
4 |
|
|
Х |
|
|
2 |
Х |
|
|
|
|
|
1 |
3 |
5 |
7 |
9 |
10 |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
9 |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
8 |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
7 |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
6 |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
5 |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
4 |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
3 |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
2 |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
1 |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Метод накладання.
Вибираються дві бази з головних або похідних від головних переплетень, при цьому бажано щоб їх рапорти були кратні або рівні один одному. Задається Rб1 і Rб2
Параметри:
Rо = НСК(Rоб1; Rоб2)
Rу = НСК(Rуб2; Rуб2)
Проборка по рисунку
При методі накладання на полі переплетення наноситься перша база, а потім (без зміни нумерації) механічно наносяться основні перекриття другої бази. При цьому вони можуть потрапляти як на основне так і на утокове перекриття першої бази.
Приклад
ПЗРТ крепу методом накладання сатину 5/3 на полотняне переплетення.
Rо = НСК(2; 5) = 10
10 |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
9 |
|
|
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
8 |
Х |
|
Х |
|
|
|
Х |
|
Х |
|
7 |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
Х |
6 5 |
|
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
Х |
|
|
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
4 |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
3 |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
2 |
Х |
|
|
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
1 |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
Х |
|
Х |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
5 |
|
|
|
Х |
|
4 |
|
Х |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
Х |
2 |
|
|
Х |
|
|
1 |
Х |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Метод перестановки
Він поділяється на два способи:
спосіб випадкових чисел;
спосіб по методу рішення зворотних задач.
1 спосіб. Спосіб випадкових чисел.
Задається перша база, базою служить складна саржа. Записується ряд випадкових чисел від 1 до Rб1. Спочатку будується базове переплетення, а потім на поле заправного рисунку переносяться нитки за законом ряду випадкових чисел.
Параметри.
1. Rо = Rу = Rб1
Приклад
ПЗРТ крепового переплетення методом перестановки за рядом випадкових чисел на базі саржі 2/2+1/2.
7 |
Х |
|
|
|
Х |
|
Х |
6 |
|
Х |
|
|
|
Х |
Х |
5 |
|
Х |
Х |
Х |
|
|
|
4 |
Х |
|
|
Х |
Х |
|
|
3 |
Х |
|
|
|
|
Х |
Х |
2 |
|
Х |
Х |
|
|
Х |
|
1 |
|
|
Х |
Х |
Х |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
3 |
5 |
1 |
4 |
7 |
2 |
6 |
7 |
|
|
Х |
|
|
Х |
Х |
6 |
|
Х |
|
|
Х |
Х |
|
5 |
Х |
|
|
Х |
Х |
|
|
4 |
|
|
Х |
Х |
|
|
Х |
3 |
|
Х |
Х |
|
|
Х |
|
2 |
Х |
Х |
|
|
Х |
|
|
1 |
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
3 |
5 |
1 |
4 |
7 |
2 |
6 |
2 спосіб. Спосіб по методу рішення зворотних задач.
Задаються дві бази які мають однаковий рапорт. Одна база – сатинове переплетення, друга – посилена або складна саржа. За законом сатинового переплетення будується проборка в ремізи, за законом саржі – картон і методом зворотної задачі будується крепове переплетення. Після побудови крепу треба наново зробити проборку і побудувати картон.
Приклад
ПЗРТ крепового переплетення методом перестановки за другим способом на базі сатину 7/3 і саржі 2/1+2/2.
7 |
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
6 |
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
О |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
|
4 |
|
О |
|
|
|
|
|
|
Х |
|
Х |
Х |
|
|
Х |
3 |
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
Х |
Х |
|
|
Х |
Х |
2 |
|
|
|
|
|
О |
|
|
Х |
Х |
|
|
Х |
Х |
|
1 |
О |
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
Х |
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
7 |
Х |
Х |
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Х |
|
|
|
Х |
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Х |
Х |
Х |
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
Х |
Х |
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Х |
Х |
|
|
|
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод розміщення
( ниток одного переплетення між нитками другого)
Задається декілька баз (як правило дві). Базами можуть бути будь-які головні або похідні від головних. Задається чергування ниток першої і другої бази.
Параметри:
Rо = (m+n) · НСК(Rоб1; Rоб2) m, n – сума чергувань.
Rу = НСК(Rуб1; Rуб2)
Проборка рядова або по рисунку.
Приклад
ПЗРТ крепового переплетення методом розміщення саржі 2/2 між нитками полотна, чергування m : n = 2 : 1
Rо = (2+1) · 4 = 10; Rу=4;
2 |
|
Х |
1 |
Х |
|
|
1 |
2 |
4 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
Х |
|
|
Х |
|
3 |
Х |
|
Х |
|
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
2 |
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
1 |
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Розміщення може бути як між нитками основи так і між нитками утоку.
При розміщенні між нитками утоку параметри міняються на протилежні, тобто
Rу = (m+n) · НСК(Rуб1; Rуб2)
Rо = НСК(Rоб1; Rоб2)
Особливості виготовлення крепових переплетень
Цим переплетенням виготовляють тканини середньої лінійної щільності, тому для їх виготовлення не треба особливих зусиль. Вони можуть виготовлятись на звичайних човникових і безчовникових верстатах. Проборка в зуб берда по 2-3 нитки. Кромка – основний репс, полотно, або нитки з фону вибираються так, щоб утворити двулицьове переплетення.