- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний конспект лекцій)
- •Переплетення тканин
- •Саржа 1/3
- •Характеристики переплетень
- •Заправні рисунки тканин
- •Задачі на побудову заправного рисунка
- •Види проборок ниток в галева реміз
- •Кромки тканини
- •Кромки човникових верстатів
- •Кромки безчовникових верстатів
- •Переплетення тканин
- •Особливості побудови, заправлення і виготовлення тканин головних переплетень
- •Тканини полотняного переплетення
- •Тканини саржевого переплетення
- •Асортимент:
- •Тканини сатинового переплетення
- •Асортимент
- •Похідні полотняного переплетення
- •Особливості виготовлення тканин, похідних полотняного переплетення
- •Похідні саржевого переплетення
- •Особливості виготовлення саржі ламаної
- •Особливості виготовлення
- •Особливості виготовлення
- •Особливості виготовлення
- •Особливості виготовлення
- •Похідні сатинового переплетення
- •Комбіновані переплетення
- •Крепові переплетення
- •Орнаментні переплетення
- •Тканини в подовжню смужку з різних переплетень
- •Тканини в поперечну смужку з різних переплетень
- •Тканини в клітинку
- •Розробка узорів для тканин в суміжну клітинку методом мотивного патронування
- •Рельєфні переплетення
- •Канвові або тканини з просвітчастим переплетенням (несправжній ажур)
- •Вафельні переплетення
- •Тканини із закріпленим настилом
- •Несправжнє піке на базі основних репсів
- •Тканини з кольоровим узором
Асортимент
Бавовна – поширена підгрупа сукняних (набивні сатини), підкладкових, білизняних, тік-ластик, тік наволочний.
Льон – дуже мала група сукняних тканин.
Шовк натуральний – сукняна група, креп-сатин (основа шовк-сирець, а уток 4-х нитковий).
Шовк штучний – підкладкова тканина.
Вовна – тканини верхнього одягу (сатини з малим рапортом переплетення).
ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ, ЗАПРАВКИ І ВИГОТОВЛЕННЯ ТКАНИН, ПОХІДНИХ ВІД ГОЛОВНИХ ПЕРЕПЛЕТЕНЬ
Похідні від головних переплетень одержують методом посилення одиночних основних перекриттів, методом негативу або методом зміни величини або знака зсуву.
Похідні полотняного переплетення
Ці похідні отримують з використанням методу посилення одиночних основних перекриттів. До них відносяться:
основні репси і напіврепси
утокові репси і напіврепси
рогожки і напіврогожки
рогожка фасонна (застосовується метод повторень і негативів)
На лицьовій поверхні цих переплетень є поперечні або подовжні рубці (репси і полурепси), або квадрати і прямокутники (рогожка і полурогожка).
В бавовняній промисловості такими видами переплетень виготовляються костюмно-сукняні тканини, в шовковій - сукняні, в льняній – меблеві.
Основні репси і напіврепси.
Ці переплетення одержують шляхом посилення одиночних основних перекриттів полотняного переплетення уздовж ниток основи.
Позначаються дробом: в чисельнику – ступінь посилення першої основної нитки , в знаменнику – другої .
У основних репсів і напіврепсів посилення одиночного перекриття першої нитки направлено вниз, а другого вгору.
Для репсів , для напіврепсів
Параметри для основних репсів:
Rо=2; Rу =
К = 4 (іноді 6), проборка, як правило, амальгамна.
Приклад
Побудувати переплетення основного репсу 2/2
4 |
|
Х |
3 |
|
Х |
2 |
Х |
|
1 |
Х |
|
|
1 |
2 |
Приклад
ПЗРТ основного напіврепсу 2/3
Rо = 2; Rу = 2 + 3 = 5
4 |
|
|
|
О |
|
|
|
Х |
Х |
Х |
|
||||
3 |
|
О |
|
|
|
|
|
Х |
Х |
Х |
|
||||
2 |
|
|
О |
|
|
Х |
Х |
|
|
|
|
||||
1 |
О |
|
|
|
|
Х |
Х |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
||||
5 |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|||||
4 |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|||||
3 |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|||||
2 |
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1 |
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
Утокові репси і напіврепси
Утокові репси і напіврепси одержують шляхом посилення одиночних основних перекриттів у напрямі ниток утоку. Для першого перекриття – зправа наліво, для другого зліва направо.
Задається дробом: в чисельнику - ступінь посилення першої нитки, в знаменнику - другої.
Параметри:
Rу = 2; Rо =
2. К = 4-6, проборка рядова.
Для човникових верстатів Rу = 2
Для безчовникових верстатів Rу подвоюють.
Приклад
ПЗРТ утокового репсу 2/2 з кромками, які виробляються на тих же ремізках що і фон, верстат безчовниковий, кількість реміз дорівнює чотирьом.
Rо = 4; Rу = 2 2 = 4; К = 4
4 |
|
|
|
|
|
О |
|
О |
|
|
Х |
|
Х |
3 |
|
О |
|
|
О |
|
|
|
|
|
Х |
|
Х |
2 |
|
|
|
О |
|
|
О |
|
|
Х |
|
Х |
|
1 |
О |
|
О |
|
|
|
|
|
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
|
Х |
|
|
Х |
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
3 |
Х |
|
Х |
Х |
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Х |
|
|
Х |
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
1 |
Х |
|
Х |
Х |
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
І |
ІІ |
1 |
2 |
3 |
4 |
І |
ІІ |
|
|
|
|
|
Приклад
Побудувати переплетення утокового напіврепсу 1/4
-
2
Х
Х
Х
Х
1
Х
1
2
3
4
5
Рогожки і напіврогожки
Рогожки і напіврогожки одержують шляхом посилення одиночних перекриттів, як уздовж нитки основи, так і уздовж нитки утоку одночасно.
Рогожка позначається дробом: в чисельнику – посилення першої нитки по основі і утоку, в знаменнику – другої нитки по основі і утоку.
4 |
|
|
Х |
Х |
3 |
|
|
Х |
Х |
2 |
Х |
Х |
|
|
1 |
Х |
Х |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Для рогожок У1 = У2
Для напіврогожок У1 У2
Приклад
ПЗРТ напіврогожки 2/4, верстат безчовниковий, кромки пробираються на фонові ремізи.
Ro = Rу = 2 + 4 = 6. Кромка виробляється основним репсом 2/4
6 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
Х |
|
Х |
|
Х |
5 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
Х |
|
Х |
|
Х |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
2 |
|
|
|
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
1 |
|
|
0 |
|
0 |
0 |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
6 |
|
Х |
|
Х |
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
Х |
|
Х |
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
Х |
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
|
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Х |
|
Х |
|
Х |
Х |
|
|
|
|
Х |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У1 |
У2 |
І |
ІІ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
І |
ІІ |
У1 |
У2 |
|
|
|
|
|
|
|
Фасонна рогожка
Базою для побудови фасонної рогожки є основні репси, напіврепси, і полотняне переплетення.
Фасонна рогожка задається складним дробом, в чисельнику – число основних перекриттів, в знаменнику – число утокових перекриттів.
Параметри: Rо = Rу =
Для побудови використовується метод негативів і повторень.
Приклад
ПЗРТ фасонної рогожки 1/1 + 1/2 + 2/1
4 |
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
3 |
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
2 |
|
|
О |
|
|
|
О |
|
|
О |
|
|
О |
|
|
|
1 |
|
|
|
О |
О |
О |
|
О |
О |
|
О |
О |
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
Х |
Х |
|
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
7 |
Х |
|
|
Х |
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
6 |
|
Х |
|
Х |
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
|
Х |
5 |
Х |
|
Х |
|
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
Х |
|
4 |
|
Х |
Х |
|
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
3 |
Х |
|
|
Х |
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
2 |
|
Х |
Х |
|
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
|
|
Х |
1 |
Х |
|
|
Х |
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
Х |
Х |
|
|
У1 |
У2 |
І |
ІІ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
І |
ІІ |
У1 |
У2 |