- •2. Поняття представництва.
- •4. Способи захисту цивільних прав
- •3 Воля учасника правочину та її юридичне значення. Правочини з недоліками волі та наслідки їх вчинення.
- •6.Класифікація цивільно-правових договорів. Юридичне значення поділу договорів на консенсуальні та реальні
- •1.Поняття та види обмеження цивільної дієздатності фізичних осіб. Обмеження цивільної дієздатності
- •3.Характеристика форм та видів власності в Україні.
- •5. Поняття та види договорів купівлі-продажу. Характеристика договору купівлі-продажу
- •6.Поняття договору та його значення в цивільному обороті
- •Екзаменаційний білет № 13
- •1.Поняття та юридичне значення терміну «дрібний побутовий правочин».
- •4. Завдаток та притримання як способи забезпечення виконання зобов’язання.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •158.Гарантія
- •6. Поняття та види застави. Порівняння іпотеки та закладу
- •2.Поняття цивільно-правової відповідальності та її особливості як виду юридичної відповідальності.
- •3. Характеристика права державної власності.
- •5.Договір ренти: поняття, форма, предмет, відмінності від договорів купівлі продажу, дарування та найму.
- •6,Договір підряду та договір з надання послуг(порівняльна характеристика)
6. Поняття та види застави. Порівняння іпотеки та закладу
Особа, яка надає майно в заставу, є заставодавцем. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). При заставі майна заставодавцем може бути як власник майна, так і особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на нього. Особу, яка отримує майно в заставу, називають заставодержателем.
Застава виникає на підставі договору, закону чи рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно, крім того, що за законодавством не може бути відчужене заставодавцем і на яке не може бути звернене стягнення. В заставу можна передавати і очікуване майно, наприклад, майбутній урожай, приплід худоби, плоди та інші прибутки, якщо це передбачено договором.
основні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Якщо річ перебуває у спільній власності, заставити її можна лише за згодою всіх співвласників. Тому бажання чоловіка заставити свою частку однокімнатної квартири без згоди дружини замало. Майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути самостійним предметом застави лише за умови виділення його в натурі.
Договір застави має укладатися у письмовій формі. У договорі необхідно зазначити: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін; суть забезпеченої заставою вимоги, розмір і строк виконання
У договорі застави визначається суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та подається опис предмета застави.
Застава припиняється у разі:
припинення забезпеченого заставою зобов'язання;
загибелі або втрати майна застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
примусової реалізації предмета застави;
закінчення терміну дії права, що становить предмет застави;
• набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Залежно від предмета застави розрізняють такі її види:
іпотека;
заклад;
застава товарів в обігу або переробці;
застава цінних паперів;
застава майнових прав.
Іпотека – позик грошей під заставу нерухомого майна, що залишається у володінні та користуванні власника. У разі невиконання основного зобов’язання (неповернення зайнятих грошей), на нерухоме майно звертається стягнення, майно на продаж, а отримані грошові кошти від його реалізації спрямовуються на погашення основного зобов’язання. Заклад-застава рухомого майна,при якій майно,що складає предмет застави,передається заставодавцем у володіння заставодержателя.За угодою заставодержателя зі заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця за замком та печаткою заставодержателя(тверда застава).Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладанням знаків,які засвідчують заставу.
Екзаменаційний білет № 15
1.Поняття, види актів цивільного стану та їх значення в цивільному праві. 1.Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
2.Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
3.Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
4.Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку ( 1064-2007-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.