Що відносять до умовно-змінних витрат і до умовно-постійних витрат і як вони враховуються у визначенні ефективності?
До умовно-змінних витрат належать: заробітна плата (основна й додаткова),
витрати на матеріали й напівфабрикати, технологічну енергію й паливо, транс-
портування й переробку відходів виробництва, контроль якості продукції. У
розрахунку економічної ефективності передбачається, що величина цих витрат
змінюється пропорційно зміні обсягів виробництва продукції.
До умовно-постійних витрат належать амортизаційні й експлуатаційні витра-
ти, пов’язані з устаткуванням, будинками, спорудами, технологічним і організаційним обладнанням, витрати на освітлення, опалення, утримання адміністративно-технічного персоналу. Абсолютне значення цих витрат за певний період часу мож-на вважати незалежним від обсягу виробництва, а їхню величину, віднесену до одиниці продукції, — обернено пропорційною обсягу виробництва.
Як визначається річний економічний ефект з урахуванням розподілу собівартості продукції на умовно-змінні й умовно-постійні витрати?
Беручи до уваги розподіл собівартості продукції на умовно-змінні й умовно-
постійні витрати, річний економічний ефект розраховують за формулою
де а1 і а2 — умовно-змінні витрати на одиницю продукції (робіт) до і після
впровадження заходів, грн;
У — річна сума умовно-постійних витрат за базовий період, грн;
В1 і В2 — річний обсяг продукції (робіт) до й після впровадження заходів у
натуральному виразі.
Додатне значення Ер означає, що захід щодо вдосконалення організації праці
є економічно ефективним.
Одноразові витрати Вод, необхідні для здійснення заходів щодо вдосконалення
організації праці, можуть бути капітальними та витратами, які відбиваються в собівартості продукції й ураховуються в обчисленні річного економічного ефекту через нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності інвестицій.
Капітальні витрати охоплюють інвестиції в нові будинки, технологічне устат-
кування, технологічне обладнання тощо. Для розрахунку економічної ефектив-
ності визначаються додаткові капітальні внески як різниця між загальними ка-
пітальними витратами, необхідними для проектного К2 і базового К1 варіантів.
За незмінного випуску продукції в порівнюваних варіантах розрахунок здійс-
нюють за формулою
Кдод = К2 − К1 .
Якщо впровадження заходу забезпечує збільшення обсягу продукції, що ви-
пускається, то базовий варіант К1 корегується на величину збільшення обсягу
продукції, і формула матиме вигляд:
Кдод= К2- К1*В2/В1
Розрахунок додаткових капітальних внесків потрібен для визначення строку
окупності або коефіцієнта порівняльної економічної ефективності.
Охарактеризуйте відмінності між функціональним та процесним підходами.
Безперервне вдосконалення в межах загального управління якістю сприяє
формування конкуретних переваг організації на ринку через скорочення не-
продуктивних витрат, підвищення ступеня виконання вимог замовника та рів-
ня відповідальності кожного окремого учасника трудового процесу за ство-
рення кінцевої продукції. Безперервне вдосконалення як функція управління
інтегрує в собі поняття «раціоналізація» і являє собою комплекс організа-
ційно-технологічних заходів, які безперервно діють і спрямовані на створен-
ня конкурентних переваг, охоплюючи всі без винятку рівні підприємства —
від вищого керівництва до виконавців трудових процесів на робочих місцях.
Дія безперервного вдосконалення має бути спрямована на трудові процеси
мікрорівня та на такі елементи виробничих систем, як персонал, матеріали,
конструктивні елементи, засоби виробництва, механізовані засоби, матері-
альні потоки.
Реалізація описаної функції управління, яка відповідає за безперервне під-
вищення конкурентоспроможності підприємства, має відбуватися через раціо-
налізацію трудових процесів на основі процесного підходу.
Раціоналізація трудових процесів досягається встановленням раціональних
методів та прийомів праці, які характеризуються найменшими затратами часу,
фізичними та психічними (нервовими) зусиллями та затратами енергії. Резуль-
татом застосування таких методів та прийомів є підвищення працездатності
людей та продуктивності праці, якості праці, оптимальне використання облад-
нання, оснащення, матеріалів, енергії.__