Роль праці в розвитку людини та суспільства. Сутність гуманізації праці.

Праця — це, як уже зазначалось, складне і багатоаспектне явище, яке

відіграє в житті кожної окремої людини й усього суспільства настільки важливу

роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невіддільним від людського

життя. Праця — це першооснова і необхідна умова життя людей і функціону-

вання суспільства. Потреба працювати як найважливіша умова існування закла-

дена в самій людській природі.

Тож багатство країни ґрунтується на трудовому внеску людей, які

безпосередньо виконують роботу. Тобто праця — головне джерело багатства.

Роль праці в розвитку людини і суспільства виявляється в тому, що в процесі

праці створюються не тільки матеріальні і духовні цінності, призначені для за-

доволення потреб людей, але й розвиваються самі працівники, набуваючи нави-

чок, розкриваючи свої здібності, поповнюючи та розширюючи знання.

Значення праці в житті людини і суспільства виявляється в таких її функціях:

П є основним, природним, суспільно визнаним, моральним способом задовол всіх матер і багатьох духовних потреб як 1 людини, так і всього людства.

П створює суспільне багатство, пристосовує природні умови для зручності людей, опосередковує, регулює, контролює одержання людиною природних благ.

П створює спільноти людей, суспільство загалом і визначає суспільний прогрес.

Праця та підготовка до неї стає основною рушійною силою розвитку лю-

дини. Створюючи та вдосконалюючи матеріальні й духовні блага, людина на-

буває знань, трудових навичок, умінь ефективної взаємодії з іншими людьми.

У середині ХХ ст. активно зросла значущість праці та роль людини як

суб’єкта трудової діяльності. У всьому світі з початку 1970-х років дедалі біль-

ше утверджується ідея гуманізації економіки, сутність якої зводиться до поси-

лення акценту на людських ресурсах. Основою гуманізації є зміна змісту та

умов праці, пов’язана з удосконаленням техніки та технології внаслідок впливу

науково-технологічного розвитку. На практиці гуманізація праці забезпечується

законодавчими актами, спеціальними галузевими та регіональними програма-

ми, колективними договорами підприємств.

Класична програма гуманізації праці складається з таких головних еле-

ментів:

♦Поліпшення змістовності праці через суміщення функцій працівників ос-

новного та допоміжного виробництва, контролю за якістю продукції, окремих

організаційно-економічних функцій, згрупування різнорідних операцій.

♦Широке залучення працівників до управління виробництвом із застосу-

ванням таких форм, як участь працівників в управлінні працею та якістю про-

дукції на рівні дільниці чи цеху, створення робітничих рад при спільних коміте-

тах робітників та управлінців, залучення представників найманих працівників

до рад директорів корпорацій.

♦Раціоналізація режимів праці та відпочинку на основі переходу від індиві-

дуальних до колективних або групових форм організації праці, удосконалення

процесу праці, розширення горизонтального та вертикального комплексу обо-

в’язків, виробничої ротації, застосування систем зв’язку, персональних комп’ю-

терів, зміна форм та методів організації праці.