58. Який, на Вашу думку, метод вимірювання інтенсивності праці є найбільш точним? Відповідь обґрунтуйте.

59. Наведіть характеристику підходів у визначенні сутності та рівня якості праці.

У визначенні якості праці можна виокремити три головних підходи:

1) технократичний, згідно з яким якість праці визначається через продуктив-

ність, інтенсивність праці, економію матеріальних ресурсів;

2) організаційний, за якого показниками якості праці є здатність до праці,

умови праці, технічні та економічні фактори процесу праці;

3) макроекономічний, за якого показниками праці вважаються рівень відпо-

відності затрат живої та уречевленої праці у процесі діяльності, рівень складно-

сті, значущість праці в масштабах національної економіки2.

Методологічний принцип системного аналізу якості праці дозволяє виділити

якість праці в широкому розумінні як якість процесу праці, а якість праці у вузькому розумінні як якість споживання послуги праці3. Якість процесу праці визначається властивостями його окремих складових — доцільної діяльності людини, предметів праці, засобів праці, технології та організації діяльності, взаємодія котрих забезпечує за однакових затрат різний ефект. Під якістю послуг праці слід розуміти стійку сукупність властивостей фізичних та інтелектуальних здібностей працівників, що характеризують рівень їхньої професійної компетентності, необхідної для виконання роботи визначених виду та рівня складності.

Якість праці — багатоплановий комплексний показник, що характеризується

різними ознаками, властивостями, критеріями, факторами, умовами.

Перевага такого методичного підходу полягає ще й у тому, що вибір парамет-

рів якості праці здійснюється залежно від конкретних управлінських завдань,

розв’язуваних на різних рівнях. Наявність фактологічної та статистичної бази

створює можливість прогнозування показників якості праці як передумови для

вдосконалення механізму управління працею.

63Розмежуйте складові якості процесу та результату праці. Які з них найчас­тіше визначаються на практиці?

65Розкрийте концептуальні підходи та методичні аспекти визначення ефек­тивності праці.

Для того щоб визначити поняття та рівень ефективності праці, виок-

ремимо три основні концептуальні підходи:

І концептуальний підхід. Ефективність праці — соціально-економічна ка-

тегорія, яка визначає рівень досягнення певної мети, співвіднесений з рівнем

раціональності витрачання використаних при цьому ресурсів. З кількісного бо-

ку ефективність визначається співвідношенням одержаного результату та зумо-

влених ним витрат; з якісного — співвідношенням між результативністю та

економічністю здійснених витрат1.

З-поміж категорій, що характеризують ефективність праці, найбільшого по-

ширення набула продуктивність праці, яка на практиці визначається як відно-

шення результатів виробничої діяльності до затрат робочого часу або чисельно-

сті працівників. Натуральний, трудовий та вартісний методи визначення

продуктивності праці, базуючись відповідно на реальних даних та нормативних

значеннях про обсяги виробництва, є достатньо об’єктивними та адаптивними.

Якість праці як складова ефективності має розглядатись за двома критеріями:

результативності праці та економічності витрат. При цьому результативн праці

означає міру досягнення встановленої мети, зокрема забезпечення конкуренто-

спроможності продукції та високої якості виконаних робіт (наданих послуг) за су-

купністю споживних властивостей..

ІІ концептуальний підхід. У доповнення до наведеного І концептуального

підходу висвітлюється поняття ефективності за Парето, що характеризує такий

розподіл ресурсів, коли результат за будь-яким напрямом не може бути поліп-

шеним без погіршення за іншим напрямом1.

Оскільки результати економічної діяльності найчастіше виражаються обся-

гами продукції (послуг) та прибутку, то показниками ефективності праці є про-

дуктивність та рентабельність. Продуктивність визначається як стосовно до за-

трат окремих видів ресурсів (праці, матеріалів, енергії, обладнання тощо), так і

щодо сумарних затрат ресурсів.

Методологічний підхід визначення продуктивності загалом передбачає зі-

ставлення результатів як виходу системи та затрат як входу системи (Input).

Для визначення продуктивності за видами ресурсів використов формули:

де Pt — продуктивність праці; Pk — продуктивність капіталу;

О — обсяг продукції (послуг) за певний період у натуральному, трудовому

або вартісному виразі; Т — затрати праці (робочого часу); K — витрати капіталу.

Співвідношення прибутку від певного виду діяльності та відповідних затрат

праці називають рентабельністю праці. По суті, це рентабельність витрат на

оплату праці або рентабельність сумарних витрат на персонал:

де ri — рентабельність праці і-го виду; Di — додана вартість від діяльності персоналу і-ї групи; Zi — витрати на персонал і-ї групи.

Даний концептуальний підхід, як і попередній, більшою мірою орієнтований на аналіз та оцінку результатів діяльності суб’єктів господарювання, тому для розв’язання управлінських завдань у сфері праці його не достатньо.

ІІІ концептуальний підхід. Подібним за значенням, проте, ширшим за зміс-

том визнається поняття ефективності праці як обсяг продукту праці (продукції,

послуг, робіт) з урахуванням якості праці в розрахунку на одиницю затрат пра-

ці. Принциповою відмінністю ефективності праці від продуктивності праці є

відображення економії затрат праці та врахування якісної складової результату

праці. Затрати праці (чисельність працівників, заробітну плату) доцільно роз-

глядати в одиницю часу з урахуванням її структури, оскільки для власника та

керівництва підприємства важливим є не тільки обсяг виконаної роботи в оди-

ницю часу, а й те, якими затратами праці було досягнуто цей результат1.

Звідси випливає, що ефективність праці характеризує рівень використання

ресурсу праці з урахув обсягу, якості роботи та затрат праці щодо 1праців.

У рамках даного концептуального підходу методики обчислення показника

ефективності праці немає, проте його прихильники вважають за потрібне, зістав-

ляючи обсяги роботи із затратами праці, ураховувати показник якості праці та

використовувати часткові показники ефективності праці: продуктивність праці

та її динаміку, частку зміни обсягу роботи за рахунок продуктивності праці,

економію коштів на заробітну плату тощо2.

Слід визнати, що третій концептуальний підхід порівняно з першим та дру-

гим дає змогу певною мірою враховувати управлінський аспект, оскільки через

якість праці можна регулювати рівень її ефективності. Утім немає практичних

рекомендац та методик щодо оцінки якості праці з використ кількіс індикаторів.

В оцінці ефективності праці використовується також концептуально-мето-

дичний підхід, який дозволяє співвідношення результату та затрат праці коре-

гувати на показник якості праці: де Епр — показник ефективності праці,

Kпр.інт — інтегральний показник якості праці.