ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….	4
1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ…………………………………………….	5
2. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………………..	6
3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА…………………………………….	14
4. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА…………………………………………….	20
5. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………	21
ДОДАТОК А……………………………………………………………	26
ДОДАТОК Б……………………………………………………………	28
ДОДАТОК В……………………………………………………………	29
ДОДАТОК Г……………………………………………………………	31

ВСТУП

Людина та її здоров’я – найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності.

Завдання охорони праці – забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань. Вирішальне значення в розв’язанні цих завдань має науково-технічний прогрес. Використання досягнень науки та техніки сприяє підвищенню рівня безпеки праці, культури та організації виробництва, дозволяє полегшити працю, підсилити ії привабливість.

Розділ „Охорона праці та техногенна безпека” у дипломних проектах є підсумковою перевіркою знань студентів із загальних питань промислової санітарії, техніки безпеки, електробезпеки, пожежної безпеки, а також із специфічних питань охорони праці в галузях.

Метою даних методичних вказівок є надання допомоги студентам у розробці розділу дипломного проекту „Охорона праці та техногенна безпека”, ознайомлення з основними питаннями, які повинні бути висвітлені в цьому розділі, пояснення його побудови і змісту.

1.Загальні вказівки

Розділ „Охорона праці та техногенна безпека” дипломного проекту складається з пояснювальної, розрахункової та графічної частин (остання – тільки по узгодженню з керівником дипломного проектування). Загальний об’єм розділу у залежності від об’єкту дипломування – 10...12 стор.

Перед тим як приступити до виконання розділу студент-дипломник повинен остаточно узгодити з керівником та відповідними консультантами завдання з загальної та спеціальної частин проекту. Після цього консультант з охорони праці видає завдання по розділу „Охорона праці та техногенна безпека”. Зміст завдання повинен відповідати основної темі дипломного проекту і бути її органічною складовою частиною.

Розділ „Охорона праці та техногенна безпека” обов’язково підписується консультантом з охорони праці і без його підпису він не може бути поданим до захисту. Консультант також підписує креслення з охорони праці (при наявності графічної частини).

Розділ „Охорона праці та техногенна безпека” дипломного проекту розробляють на підставі матеріалів, зібраних на переддипломній практиці (для студентів денної форми навчання), або на робочому місці (для студентів заочної форми навчання). Для цього студент повинен ознайомитися зі станом охорони праці на підприємстві (в організації, установі), приділив особливу увагу роботам, які проводяться з порушенням правил виробничої санітарії, техніки безпеки, електро - чи пожежної безпеки. Крім того, він зобов’язаний у службі охорони праці підприємства ознайомитися з документацією: заходами по запобіганню нещасних випадків, професійних захворювань, загальному поліпшенню умов праці; порядком проведення інструктажів з охорони праці та їх змістом; актами про нещасні випадки на виробництві за формами Н-1 та Н-5; статистичною звітністю. На підставі зібраного матеріалу студент дає свої пропозиції по розробці заходів з охорони праці у дипломному проекті.

2. Пояснювальна частина

В пояснювальній частині розділу дається опис стану охорони праці на об’єкті. Загальний об’єм цієї частини – 8...10 стор. Пояснювальна часина розбивається на пункти.

1. “Характеристика потенційних небезпечних та шкідливих виробничих факторів”. В цьому пункті наводяться небезпечні фактори, які можуть діяти на робітників: машини та механізми, що рухаються, деталі агрегатів, що рухаються чи обертаються, розтоплені матеріали, розжарені поверхні, відкрите полум’я, електричний струм, вибухонебезпечні речовини, робочі місця, розташовані на висоті, токсичні речовини, що можуть викликати гостре отруєння та ін. Даються нормативні значення небезпечних факторів (наприклад, припустима температура гарячих поверхонь). Вказуються збіги обставин, при яких нещасний випадок є імовірним. Згідно з Додатком А складається оцінка чинників виробничого і трудового процесу (табл. 1.1).

Далі наводяться шкідливі фактори, які мають місце на об’єкті: несприятливі умови мікроклімату, підвищена концентрація у повітрі робочої зони пилу, токсичних речовин (оксиду вуглецю, оксидів азоту, двооксиду сірки, бенз(а)пірену, оксидів важких металів тощо), підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку, низька освітленість, інтенсивне інфрачервоне випромінювання, висока напруженість електромагнітних полів, наявність іонізуючих випромінювань та ін. Вказуються припустимі норми шкідливих факторів (ГДК, ГДР, температура, вологість та швидкість руху повітря тощо), клас небезпечності шкідливих речовин. випромінювання, висока напруженість електромагнітних полів, наявність іонізуючих випромінювань та ін.

Таблиця 1.1-Оцінка чинників виробничого і трудового процесу

№	Чинники виробничого середовища і трудового процесу	Норма-тивне значення	Фактич- не значення	III клас: шкідливі і небезпечні умови			Тривалість дії чин-ни­ків за зміну %
				І сту- пінь	II сту-пінь	III сту-пінь
1	Шкідливі хімічні речовини, мг/м3 1 клас небезпеки____ 2 клас небезпеки____ 3-4 класи небезпеки____
2	Пил, переважно фіброгенної дії. мг/м3
3	Вібрація (загальна і локальна), дБ
4	Шум, дБА
5	Інфразвук, дБ
6	Ультразвук, дБ
7	Неіонізуючі випромінювання: - радіочастотний діапазон, В/м - діапазон промислової частоти, кВ/м - оптичний діапазон (лазерне випромінювання), Вт/м2
8	Мікроклімат в приміщенні: - температура повітря, ºС - швидкість руху повітря, м/с - відносна вологість повітря % - інфрачервоне випромінювання, Вт/м2
9*	Категорія важкості і напруженість праці
10	Загальна оцінка умов праці

*Категорія важкості праці (легка, середньої важкості, важка). Категорія напруженості праці (мало-, помірно-, напружена, дуже напружена).

Вказуються припустимі норми шкідливих факторів (ГДК, ГДР, температура, вологість та швидкість руху повітря тощо), клас небезпечності шкідливих речовин.

Описується дія на організм людини шкідливих факторів, імовірні захворювання, до яких веде ця дія.

Дається опис джерел шкідливих факторів – агрегатів, машин, посудин, зовнішніх джерел. Зрівнюються нормативні показники з фактичними значеннями величин, що нормуються. Вказується, коли є можливість порушення норм – при нормальному режимі роботи обладнання, чи тільки у аварійних випадках. Робиться висновок щодо стану охорони праці на об’єкті.

2. “Виробнича санітарія”. Описується повітряне середовище робочої зони – температура та вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання. Обґрунтовується категорія робіт, які виконуються на об’єкті, за енерговитратами. Для цієї категорії вказуються норми (якщо норми мікроклімату були наведені у першому пункті, дається посилання на цей пункт).

Мікроклімат робочої зони визначається такими параметрами як температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, теплове випромінювання. Згідно категорії виконуваних робіт по важкості, характеристиці приміщень відповідно надлишок явного тепла, враховуючи періоди року (теплий, перехідний, холодний) дипломант встановлює їх значення базуючись на вимогах Санітарних норм (Додаток Б) і приводить в табл. 1.2.

Вказуються способи забезпечення нормованих параметрів мікроклімату: ізоляція джерел тепловиділення або вологовиділення, вентиляція, опалювання, кондиціонування, облаштування зон (приміщень) для охолоджування або зігрівання, захисні екрани, водяні і повітряні завіси, повітряне душування, засоби індивідуального захисту, режим праці і відпочинку.

Таблиця 1.2 - Нормовані величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень.

Період року	Категорія робіт	Температура, оС			Відносна вологість %		Швидкість руху, м/с
		О П Т И М А Л Ь Н А	Допустима		ОП Т И М АЛ Ь Н А	Допустима на робочих місцях, не більше	Оптимальна, не більше	Допустима на робочих місцях
			Верхня межа	Нижня межа
			П О С Т І Й Н А	П О С Т І Й Н А

Дається опис виробничої вентиляції. Мета обладнання приміщення системою вентиляції залежить від конкретних умов. Це можуть бути:

а) виведення теплонадлишків, тобто підтримання припустимої температури повітря;

б) виведення шкідливих речовин, тобто підтримання гранично припустимих концентрацій цих речовин у повітрі робочої зони;

в) виведення залишків вологи, тобто підтримання припустимої відносної вологості повітря.

Обґрунтовується необхідний тип вентиляції: за механізмом спонукання – природна чи механічна; за місцем дії – загальна чи локальна (місцева); за напрямом руху повітря – витяжна, припливна чи припливно-витяжна. Пояснюється механізм дії вентиляції – за допомогою вентиляторів або ежекторів, вітрового чи теплового напорів.

Обґрунтовується потреба у кондиціюванні повітря (якщо вона є). Наводяться типи кондиціонерів (центральні чи місцеві), режими роботи.

Визначається розряд зорових робіт у приміщеннях об’єкту. На цій підставі знаходиться коефіцієнт природної освітленості. Вказується, як здійснюється природне освітлення – через віконні прорізі (бокове освітлення), через світові ліхтарі на перекритті (верхнє освітлення), через віконні прорізі та світові ліхтарі (комбіноване освітлення). Зрівнюються нормативні та фактичні показники природного освітлення.

Знаходяться нормативні значення штучного освітлення у залежності від розряду зорових робіт, характеристиці об’єкту розрізнювання, характеристиці фону та контрасту. Обґрунтовуються типи ламп і світильників. Зрівнюються нормативні та фактичні показники штучного освітлення.

Наводяться основні дані про систему опалювання виробничих приміщень: центральна чи місцева, водяна, парова, повітряна, електрична тощо.

Проводиться аналіз джерел шуму і вібрації, їх фактичні і нормовані параметри (Додатки В, Г), їх вплив на організм людини, виникнення професійних захворювань. Обґрунтовуються заходи і засоби, що приймаються дипломантом, їх ефективність.

3. “Електробезпека”. Цей пункт має місце, якщо у приміщеннях об’єкту розташовано багато електрообладнання, об’єкт є потужним споживачем електроенергії, або є реальна небезпека ураження електричним струмом. Якщо цих умов нема, відомості з електробезпеки можна умістити в першому та другому пунктах.

У пункті “Електробезпека” дається характеристика виробничого середовища приміщень об’єкту згідно Правил будови електроустановок (сухе, вологе, сире, особливо сире, жарке, пильне, з хімічно активним середовищем), вказується, як особливості виробничого середовища впливають на небезпеку та важкість ураження струмом.

Згідно Правил будови електроустановок виробничі приміщення розподіляються на три класи:

• з підвищеною небезпекою ураження струмом;

• особливо небезпечні;

• без підвищеної небезпеки ураження струмом.

Треба виявити ознаки підвищеної чи особливої небезпеки ураження струмом у приміщеннях об’єкту, і, ґрунтуючись на цих ознаках, або на їх відсутності, класифікувати приміщення згідно ПБУ.

Характеризуються основні споживачі електроенергії, електричні мережі для живлення силового обладнання, освітлення (загального, місцевого, переносного), рід струму, напруга, яка використовується.

Перелічуються та описуються електрозахисні заходи – технічні та організаційні. Обґрунтовуються засоби захисту від ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин: електроізоляція, недоступне розташування відкритих струмоведучих частин, блокування, електричний розподіл мережі, застосування малих напруг тощо. Наводяться засоби захисту від дотику до неструмоведучих частин обладнання, які випадково опинились під напругою: захисне заземлення, захисне занулення, захисне відключення.

4. “Пожежна безпека”. У цьому пункті визначаються ймовірні причини пожеж на об’єкті, джерела загоряння, вогненебезпечні речовини, що використовуються на виробництві. Наводяться пожежонебезпечні властивості твердих, рідких та газоподібних речовин (температури спалаху, запалення, самозапалення, тління, нижні та верхні концентраційні і температурні межі розповсюдження полум’я, швидкість розповсюдження полум’я, швидкість вигоряння, теоретична температура горіння, теплота згоряння, надлишковий тиск вибуху та ін.).

На підставі властивостей та кількості пожежонебезпечних речовин і матеріалів, що обертаються на об’єкті, обґрунтовуються категорії вибухопожежонебезпечності основних приміщень об’єкту, класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон за ПБЕ. Знаходиться ступінь вогнестійкості будинку (будівлі), наводяться межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій. Визначаються класи вірогідних пожеж, які можуть виникнути на об’єкті.

Обґрунтовується наявність пожежного водопроводу – внутрішнього та зовнішнього. Наводяться витрати води на гасіння пожежі, кількість пожежних кранів і гідрантів.

Робиться вибір засобів гасіння пожеж, наводяться типи та кількість вогнегасників, пожежних щитів, ящиків з піском тощо. Вирішується питання застосування пожежної сигналізації, обирається її тип. Якщо це потрібно, проектується автоматична система пожежогасіння – водяна (спринклерна чи дренчерна), парова, вуглекислотна, хладонова, порошкова, пінна.

Розробляються організаційні протипожежні заходи, перш за все евакуаційні. Наводяться вимоги до евакуаційних шляхів та виходів, зрівнюються з існуючими.

Обґрунтовується категорія і тип зони блискавкозахисту. Підбирається блискавковідвід – стрижньовий, тросовий, одинокий, подвійний чи багатократний, або блискавкоприймальна сітка. Якщо це відповідає нормам, блискавкоприймальником можуть бути прийняти металеві конструкції покрівлі.

5. “Засоби індивідуального захисту”. В останньому пункті описуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), що використовуються на об’єкті: спецодяг, спецвзуття, засоби захисту від підвищеної температури, шуму, вібрації, пилу, токсичних речовин, падіння з висоти, електрозахисні засоби тощо. Наводяться типи та марки ЗІЗ, принцип їх дії. Якщо робота на об’єкті не потребує використовування засобів індивідуального захисту, цей пункт не приводиться.