Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ОТВЕТЫ по регион. эконом

.doc
Скачиваний:
929
Добавлен:
27.05.2015
Размер:
158.72 Кб
Скачать

Тести з дисципліни «Регіональна економіка».

Тесты по региональной экономике. Верные ответы выделены зеленым цветом.

1. Розкриває господарську діяльність окремих економічних суб’єктів — підприємств, фірм, домогосподарств, галузей тощо:

а) мікроекономіка;

б) макроекономіка;

в) міжнародна економіка;

г) всі відповіді вірні.

2. Розкриває господарську діяльність в межах держави в особі кабінету міністрів, центрального банку, центральних і місцевих органів влади:

а) мікроекономіка;

б) макроекономіка;

в) міжнародна економіка;

г) всі відповіді вірні.

3. Висвітлює взаємодію національних господарств, господарську діяльність наднаціональних органів:

а) мікроекономіка;

б) макроекономіка;

в) міжнародна економіка;

г) всі відповіді вірні.

4. Регіон – це економічний район, який виділяється:

а) спеціалізацією та структурою господарства;

б) природно – ресурсним та демографічним потенціалами;

в) соціально – економічними особливостями;

г) всі відповіді вірні.

5. Предмет регіональної економіки – це:

а) закони і закономірності виникнення, розвитку поселень і виробництва та їх пропорції по території;

б) територія, на якій розміщені населені пункти, виробничі об’єкти;

в) виявлення дії економічних законів і закономірностей формування, принципів і методів функціонування регіональної економіки;

г) всі відповіді вірні.

6. Об’єкт регіональної економіки – це:

а) закони і закономірності виникнення, розвитку поселень і виробництва та їх пропорції по території;

б) територія, на якій розміщені населені пункти, виробничі об’єкти;

в) виявлення дії економічних законів і закономірностей формування, принципів і методів функціонування регіональної економіки;

г) всі відповіді вірні.

7. Завдання регіональної економіки – це:

а) закони і закономірності виникнення, розвитку поселень і виробництва та їх пропорції по території;

б) територія, на якій розміщені населені пункти, виробничі об’єкти;

в) виявлення дії економічних законів і закономірностей формування, принципів і методів функціонування регіональної економіки;

г) всі відповіді вірні.

8. Складовими об’єкта регіональної економіки є:

а) виробництво;

б) розселення;

в) територія;

г) інфраструктура;

д) вірні відповіді а) і в);

є) всі відповіді вірні.

9. До показників загальноекономічної характеристики регіону слід віднести наступні:

а) чисельність населення;

б) рівень доходу населення;

в)  кількість і структура підприємств базових і соціальних виробництв;

г) вартість залученої праці;

д) валова додана вартість регіону;

є) всі відповіді вірні.

10. До показників рівня життя населення регіону слід віднести наступні:

а) чисельність населення;

б) рівень доходу населення;

в) кількість і структура підприємств базових і соціальних виробництв;

г) вартість залученої праці;

д) валова додана вартість регіону;

є) всі відповіді вірні.

11. До показників продуктивності та ефективності економічного потенціалу регіону слід віднести наступні:

а) чисельність населення;

б) рівень доходу населення;

в)  кількість і структура підприємств базових і соціальних виробництв;

г) вартість залученої праці;

д) валова додана вартість регіону;

є) всі відповіді вірні.

12. При формуванні в регіоні ціни споживача приймається до уваги:

а) грошова маса в регіоні;

б) коефіцієнт оборотності грошової маси;

в) собівартість одиниці продукції;

г) норма амортизації основного капіталу;

д) вірні відповіді а) і б).

13. При формуванні в регіоні ціни виробника приймається до уваги:

а) грошова маса в регіоні;

б) коефіцієнт оборотності грошової маси;

в) собівартість одиниці продукції;

г) норма амортизації основного капіталу;

д) вірні відповіді а) і б).

14. Енергетичні чинники розміщення продуктивних сил враховуються переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

15. Водний чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

16. Трудовий чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

17. Сировинний чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

18. Транспортний чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

19. Геополітичні фактори розвитку й розміщення продуктивних сил у регіоні враховують:

а) чисельність трудових ресурсів, їхній територіально-галузевий розподіл і якісні характеристики;

б) розташування регіону;

в) наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення;

г) стан навколишнього природного середовища й природоохоронну діяльність;

д) санітарно-гігієнічні умови праці.

20. Демографічні фактори розвитку й розміщення продуктивних сил у регіоні враховують:

а) чисельність трудових ресурсів, їхній територіально-галузевий розподіл і якісні характеристики;

б) розташування регіону;

в) наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення;

г) стан навколишнього природного середовища й природоохоронну діяльність;

д) санітарно-гігієнічні умови праці.

21. Соціально-економічні фактори розвитку й розміщення продуктивних сил у регіоні враховують:

а) чисельність трудових ресурсів, їхній територіально-галузевий розподіл і якісні характеристики;

б) розташування регіону;

в) наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення;

г) стан навколишнього природного середовища й природоохоронну діяльність;

д) санітарно-гігієнічні умови праці.

22. Серед якісних параметрів елементів територіальної структури економіки виділяють:

а) населення і розселення;

б) структуру населення за віком;

в) рівень народжуваності;

г) природні умови і ресурси;

д) інтенсивність показників природного руху груп населення зайнятості;

є) віддаленість населених пунктів.

23. Серед кількісних параметрів елементів територіальної структури економіки виділяють:

а) населення і розселення;

б) структуру населення за віком;

в) рівень народжуваності;

г) природні умови і ресурси;

д) інтенсивність показників природного руху груп населення зайнятості;

є) віддаленість населених пунктів.

24. Серед параметрів обширності елементів територіальної структури економіки виділяють:

а) населення і розселення;

б) структуру населення за віком;

в) рівень народжуваності;

г) природні умови і ресурси;

д) інтенсивність показників природного руху груп населення зайнятості;

є) віддаленість населених пунктів.

25. Районуванню притаманні такі ознаки, як:

а) диференціювання елементів територіальної господарської структури;

б) агломерування;

в) деполяризація;

г) всі відповіді вірні.

26. До постійних чинників районоутворення відносять:

а) рельєф, система підземних вод;

б) транспортна інфраструктура;

в) кількість промислових об’єктів;

г) всі відповіді вірні.

27.  До змінних чинників районоутворення відносять:

а) рельєф, система підземних вод;

б) транспортна інфраструктура;

в) кількість промислових об’єктів;

г) всі відповіді вірні.

28. Ареал – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

29. Зона – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

30. Басейн – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

31. Територіально-адміністративний район (регіон) – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

32. Населений пункт чисельністю до 1000 осіб, населення якого здебільшого зайнято обробкою землі, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г)  макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

33. Населений пункт чисельністю до 50 000 осіб, населення якого здебільшого зайнято в місцевій промисловості та закладах інфраструктури, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г)  макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

34. Населений пункт чисельністю до 500 тис. осіб, населення якого здебільшого зайняте у місцевій промисловості, транспорті, торгівлі, фінансових установах, тощо, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г)  макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

35. Населений пункт чисельністю 0,6-5 млн. осіб, який набуває ознак територіально-виробничого комплексу, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г)  макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

36. Населений пункт чисельністю 6 – 15 млн. осіб, якому властивий високий рівень містобудування з ефектом поглинання близько розміщених населених пунктів, які втрачають свої назви, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г)  макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

37. Одиничний поділ праці передбачає поділ праці:

а) за професіями;

б) за ознакою однорідності виробництва;

в) за ознакою суміжності галузей виробництва;

г) всі відповіді вірні.

38. Частковий поділ праці передбачає поділ праці:

а) за професіями;

б) за ознакою однорідності виробництва;

в) за ознакою суміжності галузей виробництва;

г) всі відповіді вірні.

39. Загальний поділ праці передбачає поділ праці:

а) за професіями;

б) за ознакою однорідності виробництва;

в) за ознакою суміжності галузей виробництва;

г) всі відповіді вірні.

40. Одиничний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів ( промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

41. Частковий поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів ( промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

42. Загальний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів ( промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

43. Територіально-національний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів ( промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

44. Територіально-міжнаціональний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів ( промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

45. Яка теорія чи концепція регіональної економіки заснована на побудові рівностороннього трикутників, у центрі якого розміститься підприємство:

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

46. Яка теорія чи концепція регіональної економіки щодо розміщення сільськогосподарського підприємства передбачає наявність шості поясів за видами господарств:

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

47. Яка теорія чи концепція регіональної економіки використовує поняття «матеріального індексу» та враховує як внутрішні так і зовнішні чинники, які впливають на витрати виробництва продукції:

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

48. Яка теорія чи концепція регіональної економіки виділяє можливі три випадки визначення зон впливу (економічної регіоналізації) центрів різного ієрархічного рівня (обсяги споживання і збуту, обсяги транспортних витрат, адміністративний контроль):

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

49. Районний мультиплікатор розраховується за формулою:

50. Якщо чисельність зайнятого населення у базових галузях становить 100 000 осіб, а у галузях району – 500 000 осіб, то районний мультиплікатор буде дорівнювати:

а) 5;

б) 0,5;

в) 0,25;

г) 1.

51. Якщо чисельність зайнятого населення у базових галузях становить 20 000 осіб, а у галузях району – 120 000 осіб, то районний мультиплікатор буде дорівнювати:

а) 0,167;

б) 6;

в) 24;

г) 0,833.

52. Галузь визначає виробничий профіль району якщо:

а) індекс локалізації галузі більше одинці;

б) індекс локалізації галузі менше одинці;

в) індекс локалізації галузі дорівнює одинці;

г) неможна зробити висновок.

53. Безінфляційні товарообмінні процеси на рівні регіону характеризуються виразом:

а) ;

б) ;

в) .

54. Безінфляційні товарообмінні процеси на рівні гуртового ринку характеризуються виразом:

а) ;

б) ;

в) .

55. Без інфляційні товарообмінні процеси на рівні споживчого ринку характеризуються виразом:

а) ;

б) ;

в) .

56. Якщо ефект від виробництва складатиме 120 000 грн., а витрати на його здійснення становитимуть 100 000 грн., то економічна ефективність виробництва буде дорівнювати:

а) 1,2 або 20%;

б) 1,2 або 120%;

в) 0,83 або 83%;

г) 0,2 або 20%.

57. Якщо ефект від виробництва складатиме 150 000 грн., а витрати на його здійснення становитимуть 200 000 грн., то економічна ефективність виробництва буде дорівнювати:

а) 0,75 або (-25%);

б) 0,75 або 75%;

в) 0,25 або 25%;

г) (-0,25) або (-25%).

58. Якщо ефект від виробництва складатиме 20 000 грн., а витрати на його здійснення становитимуть 18 000 грн., то економічна ефективність виробництва буде дорівнювати:

а) 1,11 або 11%;

б) 1,11 або 111%;

в) 0,11 або 11%;

г) (-0,11) або (-11%).

59. Принцип комплексного розміщення виробництва реалізується у:

а) комплексному використанні природних ресурсів;

б) раціональному використанні трудових ресурсів;

в) створенні єдиної інфраструктури;

г) всі відповіді вірні.

60. Принцип комплексності розміщення виробництва реалізується у:

а) комплексному використанні природних ресурсів;

б) раціональному використанні трудових ресурсів;

в) створенні єдиної інфраструктури;

г) визначенні найвигіднішої спеціалізації району з урахуванням територіального поділу праці;

д) всі відповіді вірні.

61. Принцип обмеженого централізму розміщення виробництва реалізується у:

а) комплексному використанні природних ресурсів;

б) раціональному використанні трудових ресурсів;

в) визначенні найвигіднішої спеціалізації району з урахуванням територіального поділу праці

г) органічному поєднанні стратегічних інтересів країни й інтересів регіонів, підприємців, населення

д) всі відповіді вірні.

62. Регіональна політика характеризується такими напрямами:

а) співвідношення й взаємодія рушійних сил регіонального розвитку в державному, кооперативному, приватному та інших секторах національної економіки;

б) співвідношення державного й регіонального аспектів розвитку, центрального й регіонального рівнів управління;

в) зближення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів;

г) всі відповіді вірні.

63. Точка, зв’язки якої з довколишньою територією функціональні, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

64. Група промислових підприємств, взаємопов’язаних спільними допоміжними виробництвами, а у низці випадків – спільністю технологічного процесу, що мають єдину систему розселення і обслуговуються спільною інфраструктурою, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

65. Територіальне сполучення об’єктів, що відіграють певну роль у розвитку даної території, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

66. Локальне виробничо-територіальне сполучення, де підприємства поєднуються тісними виробничими й виробничо-технологічними зв’язками, спільністю транспортно-географічного розміщення, загальними системами інфраструктури, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

67. Поєднання підприємств, об’єднаних виконанням єдиної господарської функції та взаємопов’язаних тісними виробничими стосунками таким чином, що вилучення якихось компонентів або порушення зв’язків знижує ефективність комплексу, обмежує або унеможливлює виконання господарських функцій, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

68. Взаємозумовлене поєднання підприємств на певній території, за якого ефект досягається завдяки вдалому добору підприємств згідно з природними та економічними умовами, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) район;

г) технополіс;

д) виробничий комплекс.

69. Територія, що відрізняється від інших територій за сукупністю складових частин, які характеризуються єдністю, взаємозв’язком та цілісністю, котра є об’єктивною умовою, закономірністю раціонального розвитку даної території, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) район;

г) технополіс;

д) виробничий комплекс.

70. Науково-технічний центр, що забезпечує створення та впровадження нових розробок, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) район;

г) технополіс;

д) виробничий комплекс.

71. В основі територіального поділу праці лежать:

а) природні умови й ресурси;

б) різноманітність територій;

в) відмінності між народами, що там мешкають, та історично сформованими навичками праці;

г) всі відповіді вірні.

72. Внутрішньорайонний поділ праці у межах однієї країни передбачає:

а) спеціалізацію окремих виробництв усередині економічного району;

б) спеціалізацію районів та обмін товарами між ними;

в) спеціалізацію населення в окремих районах країни;

г) всі відповіді вірні.

73. Міжрайонний поділ праці у межах однієї країни передбачає:

а) спеціалізацію окремих виробництв усередині економічного району;

б) спеціалізацію районів та обмін товарами між ними;

в) спеціалізацію населення в окремих районах країни;

г) всі відповіді вірні.

74. Серед різновидів територіального поділу праці можна виділити:

а) фазовий й епізодичний;

б) генеральний та внутрішньорайонний;

в) строковий та сезонний;

г) всі відповіді вірні.

75. Товарно виробничі комплекси, які орієнтуються на випуск одного основного кінцевого виробу, є:

а) монопродуктові;

б) субпродуктові;

в) поліпродуктові;

г) немає вірної відповіді.

76. Товарно виробничі комплекси, у яких випуск головної продукції супроводжується виробництвом супутньої, є:

а) монопродуктові;

б) субпродуктові;

в) поліпродуктові;

г) немає вірної відповіді.

77. Товарно виробничі комплекси, які виробляють декілька самостійних різновидів продукції, є:

а) монопродуктові;

б) субпродуктові;

в) поліпродуктові;

г) немає вірної відповіді.

78. За умови, що продуктивність праці дорівнює 1,2, ефективність становитиме:

а) 0,2 або 20%;

б) 0,83 або 83%;

в) 0,8 або 80%;

г) 0,17 або 17%.

79. За умови, що продуктивність праці дорівнює 26,3, ефективність становитиме:

а) 25,3 або 2530%;

б) 0,038 або 3,8%;

в) 0,962 або 96,2%;

г) 2,53 або 253%.

80. За умови, що продуктивність праці дорівнює 5,6, ефективність становитиме:

а) 4,6 або 46%;

б) 0,1785 або 17,85%;

в) 4,6 або 460%;

г) 0,8214 або 82,14%.

81. Якщо плановий обсяг виробництва продукції у регіоні складає 200 000 одиниць, а планова продуктивність праці одного зайнятого становитиме 15 одиниць продукції, то потреба у кількості зайнятих становитиме:

а) 13 334 особи;

б) 3 000 000 осіб;

в) 15 000 осіб;

г) немає вірної відповіді.

82. Якщо плановий обсяг виробництва продукції у регіоні складає 100 000 одиниць, а планова продуктивність праці одного зайнятого становитиме  6 одиниць продукції, то потреба у кількості зайнятих становитиме:

а) 16 667 особи;

б) 17 000 осіб;

в) 600 000 осіб;

г) немає вірної відповіді.

83. На продуктивність праці в регіоні впливає позитивно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення   обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) збільшення кількості зайнятих в регіоні;

г) зменшення кількості зайнятих в регіоні.

84. На продуктивність праці в регіоні впливає негативно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення   обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) збільшення кількості зайнятих в регіоні;

г) зменшення кількості зайнятих в регіоні.

85. На трудомісткість одиниці продукції в регіоні впливає позитивно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) зменшення кількості зайнятих в регіоні;

г) збільшення кількості зайнятих в регіоні.

86. На трудомісткість одиниці продукції в регіоні впливає позитивно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) зменшення кількості зайнятих в регіоні;

г) збільшення кількості зайнятих в регіоні.

87. Позитивно на значення показнику індивідуальної (локальної) продуктивності праці вплине:

а) збільшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;

б) зменшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;

в) зменшення ціни продукції;

г) збільшення ціни продукції.

88. Позитивно на значення показнику індивідуальної (локальної) продуктивності праці вплине:

а) збільшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;

б) зменшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;