ОСНОВНІ ОРІЄНТИРИ

ДЛЯ ДЕБАТУВАННЯ

ЗА

БРИТАНСЬКИМ ФОРМАТОМ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ДЕБАТІВ

ЗМІСТ

РЕЗОЛЮЦІЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

КЕЙС ПЕРШОГО УРЯДУ

СТРАТЕГІЇ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ОПОЗИЦІЙ

ДРУГИЙ УРЯД ТА „ПОЗИТИВНЕ РОЗШИРЕННЯ”

ОБОВ’ЯЗКИ ГРАВЦІВ У БРИТАНСЬКОМУ ФОРМАТІ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ДЕБАТІВ

РЕЗОЛЮЦІЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Резолюція (тема) – теза, що оголошується за 15 хв. до початку раунду, та є „містком” до дебатів

Роль резолюції:

Висловлюючись мовою космонавтики, резолюція в Британському форматі парламентських дебатів резолюція (БФПД) виконує роль „ракетоносія”. Її функція полягає в тому, щоб надати поштовх дебатам, задати напрямок обговорення. Однак, цим роль резолюції в БФПД вичерпується. 1 Уряд інтерпретує резолюцію, і надалі предметом дебатування стає інтерпретація (даний принцип не стосується закритої резолюції, яка, по суті, не вимагає інтерпретування). Необхідно звернути увагу на те, що часто команди (особливо команди Опозиції) забувають про функцію, яку виконує резолюція в БФПД, та починають обговорювати її, хоча вона не є предметом дебатування. Подібні ситуації слід розцінювати як технічну помилку команди.

Типи резолюцій.

1. відкриті („Ця палата повинна вкрутити лампочку”);

2. напівзакриті („Ця палата повинна реформувати енергетичну сферу в Україні”);

3. закриті („Ця палата повинна заборонити рекламу алкоголю на українському ТБ”);

Резолюції у БФПД традиційно поділяються на закриті, відкриті та напівзакриті. Необхідно чітко розуміти призначення такого поділу. Він виконує роль „підказки” для команд. Позначення тієї або іншої резолюції як відкритої чи напівзакритої встановлює рамки інтерпретування резолюції та „ідеологію” раунду. Розглянемо це на наступному прикладі. Резолюції з одним і тим самим формулюванням можна відносити відразу до кількох типів. У даному випадку має місце не суперечність, а фокусування уваги на різних аспектах майбутньої гри. Наприклад, резолюцію „ЦП повинна реформувати енергетику України” можна розглядати і як напівзакриту, і як закриту. Позначення даної резолюції як напівзакритої означає, що 1 Уряду надається простір для маневру, він спонукається до пошуку практичної площини, в якій мають відбуватися дебати. 1 Уряд має можливість створити специфічну пропозицію по реформуванню енергетики України, яка (пропозиція) може стосуватися окремих її галузей та елементів. Окрім того, за 1 Урядом залишається можливість доводити доцільність реформування всієї енергетики в цілому. Позначення цієї ж резолюції як закритої означає, що творчий простір 1 Уряду значно обмежується. 1 Уряд може лише надати тлумачення (дефініцію) окремих понять резолюції, однак створювати специфічну пропозицію він не повинен. Його завдання полягає в доведенні доцільності реформування української енергетики як такої, без пропонування конкретних кроків. У рамках закритої резолюції резолюція, по суті, виконує роль інтерпретації.

Підсумовуючи слід зазначити таке: якщо відкрита резолюція, фактично, дозволяє 1 Уряду самостійно обрати напрямок дебатів (у резолюції „ЦП вважає, що стакан напівпорожній” можна угледіти багато смислів), то напівзакрита резолюція чітко визначає напрямок дебатів, дозволяючи 1 Уряду самостійно створити за допомогою специфічної пропозиції (моделі, механізму) площину для дебатування в межах даного напрямку (хоча 1 Уряд може вчинити простіше – дебатувати напівзакриту резолюцію як закриту), а закрита резолюція, у свою чергу, чітко та авторитарно визначає завдання 1 Уряду під час раунду.

Аналітичні резолюції:

Вказівка на „аналітичність” резолюції виконує роль аналогічну до тієї, що й вказівка на „відкритість”/ ”закритість” резолюції. Це також „підказка” для команд. Хоча й підказка іншого характеру. Позначення резолюції як аналітичної означає, що її конкретний зміст (формулювання) є таким, що не передбачає висунення командою специфічної пропозиції (моделі, механізму). Аналітичні резолюції передбачають обговорення не певних змін існуючого стану речей, а обговорення (тестування) оцінки певного явища або взаємозв’язку між явищами. За американською дебатною термінологією, яка також є відомою в Україні, подібні резолюції називаються відповідно ціннісними та фактичними. Аналітичні резолюції так само можуть існувати в системі „відкрита-напівзакрита-закрита резолюції”. Наприклад, резолюцію „ЦП вважає, що національна безпека важливіша за громадянські права” може розглядатися і як напівзакрита, і як закрита. Якщо її розглядати як напівзакриту, то в такому випадку 1 Уряд одержує свободу виборі площини дебатування. Зокрема, 1 Уряд може інтерпретувати резолюція у такий спосіб: „Прослуховування телефонних розмов без дозволу суду для запобігання терактам важливіше за право на таємницю телефонних розмов”. Якщо ж дану резолюцію розглядати як закриту, то в такому випадку 1 Уряд повинен говорити не про прикладні аспекти співвідношення національної безпеки та громадянських прав, а вести дебатування на узагальненому рівні, тобто доводити, що національна безпека (безвідносно до її проявів) має більше значення ніж громадянські права (безвідносно до того, про яке право йдеться). Разом з тим, слід ще раз підкреслити, що якщо розглядувана резолюція позначається як напівзакрита, 1 Уряд має можливість дебатувати її як закриту, тобто замість пошуку практичної площини (прослуховування телефонних розмов, перлюстрація електронної пошти без дозволу суду) запропонувати дебат на узагальненому рівні.

Інтерпретація – ключова теза, яку упродовж гри захищає Уряд та спростовує Опозиція.

Правила побудови інтерпретації:

1. при побудові інтерпретації Перший Уряд повинен відштовхуватись від резолюції раунду, інтерпретація тлумачить, або тлумачить та конкретизує резолюцію.

2. за загальним правилом інтерпретація повинна бути сформульована у вигляді т.зв. „морального та практичного імперативу” – зобов’язання вчинити певну дію (специфічна пропозиція). Конкретним проявом „морального та практичного імперативу” є використання модальних слів ”повинен”, „має”, „зобов’язаний” (наприклад, „Передвиборча контрагітація повинна бути заборонена”, „Загальний військовий обов’язок має бути скасований” і т.п.). Однак, в окремих випадках, резолюція раунду може бути сформульована таким чином, що команда 1 Уряду може формулювати свою інтерпретацію не у вигляді „морального та практичного імперативу” (аналітична резолюція). Наприклад, резолюція може бути сформульована як констатація певного факту („ЦП вважає, що Конституційний Суд України потребує реформування”), співвідношення між певними фактами („ЦП вважає, що автовиробники відповідальні за глобальне потепління”), ствердження певної цінності („ЦП вважає смертну кару виправданою”), співвідношення між кількома цінностями („ЦП вважає, що національна безпека важливіша за міжнародний правопорядок”). У таких випадках Уряд може сформулювати свою інтерпретацію як у вигляді „морального та практичного імперативу”, так і без звернення до нього.

3. ступінь впливу резолюції на зміст інтерпретації різниться залежно від типу теми:

   1. при відкритій темі інтерпретація формулюється за допомогою асоціативних зв’язків, які виникають у гравців стосовно всієї резолюції чи окремих її слів (наприклад, рез. „Ця палата повинна споживати більше води” – можливі інт. „ООН має запровадити програму допомоги країнам, що страждають від нестачі питної води”; „Україна має активізувати дослідження моря”);

   2. при закритій резолюції, 1 Уряд може надати лише тлумачення окремих слів та словосполучень у межах резолюції;

   3. при напівзакритій темі інтерпретація здійснюється або за допомогою тлумачення окремих слів у рамках резолюції (якщо 1 Уряд хоче дебатувати напівзакриту резолюцію як закриту), або за допомогою і тлумачення окремих слів та словосполучень у поєднанні з конкретизацією резолюції (наприклад, при дебатуванні резолюції „ЦП повинна реформувати енергетику України” 1 Уряд може 1) лише розтлумачити, що таке реформування та що таке енергетика, і захищати тезу „Необхідно реформувати (у розумінні 1 Уряду) енергетику (у розумінні 1 Уряду) в Україні, 2) або ж зробивши зазначені тлумачення – обрати один з проявів „реформування” та один з проявів „енергетики” та захищати тезу на зразок „Необхідно збільшити кількість (прояв реформування) ядерних реакторів (прояв енергетики в Україні)”; у першій ситуації Уряд лише тлумачить резолюцію, а в другому – і тлумачить, і конкретизує);.

4. інтерпретація повинна бути сформульована максимально чітко, недвозначно та стисло.

Заборонені („нечесні”) інтерпретації

1. інтерпретація не може бути трюїзмом, тобто твердженням, яке відображає закони природи або загальновизнані у суспільстві ідеї, оскільки таким чином Перший Уряд фактично позбавляє Опозицію можливості для рівної гри (напр., „Яблуко, кинуте вгору, впаде на землю”, „Громадяни повинні дотримуватись законів”, „Корупція – це негативне явище”);

2. інтерпретація не повинна вимагати від Опозиції володіння спеціальними знаннями. Спеціальними є знання, володіння якими можливе за умови наявності в особи спеціальної освіти чи певних професійних навичок;

3. інтерпретація не повинна стосуватися майбутнього або минулого;

4. інтерпретація не повинна бути тавтологічною („ЄС повинен відмовити Туреччині у вступі, оскільки це право ЄС”);

5. інтерпретація повинна мати логічний та чіткий зв’язок з нею, на команду 1 Уряду покладено завдання довести зв’язок між резолюцією та інтерпретацією;

6. інтерпретація не повинна бути „сквіррелом”, тобто якщо резолюція є закритою чи напівзакритою, то інтерпретуючи її команда не може приписувати словам з резолюції зміст, якого вони явно не мають.

Що не можуть робити команди по відношенню до резолюції та інтерпретації?

1. Уряд не повинен доводити резолюцію. Він повинен доводити інтерпретацію.

2. Опозиція не повинна спростовувати резолюцію.

3. Опозиція не може критикувати зв’язок між резолюцією та інтерпретацією, окрім випадку, якщо інтерпретація є „сквіррелом” або не має чіткого та логічного зв’язку з резолюцією (для закритих та напівзакритих інтерпретацій).

4. Опозиція може замінити інтерпретацію лише у випадках прямо передбачених правилами.

Заміна інтерпретації

Інтерпретація може бути замінена виключно Лідером Першої Опозиції, якщо інтерпретація Першого Уряду є забороненою („нечесною”). Лідер Першої Опозиції повинен заявити про заміну інтерпретації на початку своєї промови та запропонувати для дебатування власну інтерпретацію, яка не повинна бути забороненою („нечесною”). Висунувши власну інтерпретацію Перша Опозиція повинна опонувати їй.

У випадку заміни інтерпретації Перший Уряд має довести, що заміна інтерпретації є необґрунтованою.

Другі команди мають чітко заявити про те, яку інтерпретацію вони підтримують, та грати за нею.

Кейс першого уряду

Кейс – це сукупність „конструктивного матеріалу” (аргументів, фактичного матеріалу, уточнюючих тверджень), спрямованих на доведення інтерпретації

Структура кейсу

І. Модель (механізм, законопроект, пропозиція Уряду)

ІІ. Лінія Аргументації

І. Модель

Що таке модель?

Модель – це частина кейсу, спрямована на уточнення інтерпретації. В окремих випадках, коли в інтерпретації закладено одноактну дію („дозволити”, „заборонити”, „скасувати” тощо), вона не потребує додаткових пояснень та уточнень. Однак, у переважній більшості випадків в інтерпретацію закладаються, дії які можуть набувати різноманітних проявів (наприклад, „реформувати”, „змінити”, „реорганізувати” і т.д.). У таких ситуаціях Перший Уряд має два можливих варіанти поведінки: а) захищати дію в цілому, незалежно від її окремих проявів (напр., Уряд може захищати необхідність реформування української енергетики незалежно від того, в чому полягатиме таке реформування); б) конкретизувати дію, закладену в інтерпретації за допомогою моделі (напр., Уряд може уточнити, що він пропонує здійснити реформування енергетики, яке полягатиме у збільшенні частки ядерної енергетики). Очевидно, другий варіант більш простий та прийнятний.

Якою може бути модель?

Модель залежно від інтерпретації Уряду може відповідати на одне чи кілька з наступних питань: хто?, як (у який спосіб)? коли? У наведеному вище випадку з реформуванням енергетики для Уряду було надзвичайно важливим відповісти на питання „як буде відбуватися реформування?”. Для інтерпретації „Україна не повинна вступати в НАТО” на рівні моделі важливо відповісти на питання „коли?” (зараз, у майбутньому, ніколи). Для інтерпретації „Україна повинна вдосконалити механізм боротьби з наркотрафіком” важливо чітко артикулювати спосіб боротьби (як?) та суб’єктів, які мають вчиняти відповідні дії (хто?).

Якою не повинна бути модель?

Модель не повинна бути:

А) надмірно деталізованою (її виклад повинен займати до 6-7 речень та 2 хв. часу);

Б)суперечливою;

В) ширшою за інтерпретацію (модель не повинна містити дій, які виходять за рамки інтерпретації).

Яка роль моделі у Британському форматі Парламентських дебатів?

Модель – це спосіб уточнення інтерпретації, спосіб зробити дебатування більш чітким, зрозумілим та простим.

Яку роль не грає модель у Британському форматі Парламентських дебатів?

Модель не є ключовим елементом кейсу!!! Модель не повинна займати 5 чи 6 хвилин промови!!!

ІІ. Лінія Аргументації

Що таке Лінія Аргументації?

Лінія Аргументації – це сукупність тверджень, які команда Першого Уряду висуває на підтримку своєї інтерпретації.

Як будувати Лінію Аргументації?

Побудова Лінії Аргументації залежить від формулювання інтерпретації. Інтерпретація, як правило, повинна бути побудована у вигляді „морального та практичного імперативу”, тобто зобов’язання вчинити певну дію. Розглянемо побудову Лінії Аргументації для подібних інтерпретацій.

Лінію Аргументації можна будувати за „принципом квадрата”.

Блок 1. Через що слід вчинити дію, зазначену в інтерпретації (негативні явища, які може усунути дія)?	Блок 2. Заради чого слід вчинити дію, зазначену в інтерпретації (що позитивне принесе дія)?
Блок 3. Чому слід вчинити саме таку дію, а не альтернативну?	Блок 4. Які морально-філософські орієнтири виправдовують вчинення дії?

Побудова Лінії Аргументації за даним принципом означає, що вона буде утворюватися 2-4 блоками аргументації. Кожен блок, у свою чергу, може складатися з одного чи кількох аргументів.

Побудова кейсу за „принципом квадрата” на прикладі інтерпретації „Чорноморський флот РФ повинен бути негайно виведений з території України”

Блок 1 має на меті довести необхідність вчинення певної дії з огляду на негативні ефекти, які існують через не вчинення відповідної дії.

Приклад: а) перебування Чорноморського флоту РФ на території України призводить до техногенного забруднення Криму та завдає шкоду унікальним рекреаційним ресурсам; б) перебування ЧФ РФ на українській території є фактором, що перешкоджає повноцінній інтеграції Криму в українське суспільство та призводить до виникнення сепаратистських настроїв.

Блок 2 має на меті проілюструвати необхідність вчинення певної дії з огляду на позитивні ефекти, до яких призведе вчинення відповідної дії.

Приклад: а) виведення ЧФ РФ з території України зменшить техногенне забруднення Криму; б) виведення ЧФ дозолить Криму повноцінно інтегруватися в українське суспільство.

Блоки 1 та 2 корелюють між собою. Усунення явищ, які в Блоці 1 позначені як негативні, є позитивним явищем, яке слід відобразити в Блоці 2. Звичайно, команда може, на власний розсуд, з метою економії часу не будувати свою аргументацію настільки механістично. Наприклад, вчинення дії може буде обґрунтоване існуванням 3 негативних явищ, однак у Блоці 3 можуть фігурувати 3 позитивні ефекти, які являють собою вирішення 3 негативних явищ, які не згадувалися в Блоці 1. Тобто, для того, щоб не будувати механічно 12 аргументів (6 негативних явищ+6 позитивних ефектів у вигляді їхнього усунення), Уряд може побудувати 6 аргументів. Варто звернути увагу, що в Блоці 2 можуть відображатися як прямі позитивні ефекти, так і опосередковані (напр., поліпшення побутових умов ув’язнених не лише призведе до приведення умов їхнього утримання до світових стандартів, але й стимулюватиме їх до активної виправної праці, що у свою чергу позитивно відобразиться на розвитку економіки держави).

Блоки 1 та 2 утворюють „базову частину” квадрата. Блоки 3 та 4 утворюють „додаткову сторону” квадрата. Це означає, що Блоки 1 та 2 Уряд повинен намагатися представити за будь-яких умов, а Блоки 3 та 4 – за можливості.

У межах Блоку 3 команда Уряду може проілюструвати доцільність вчинення відповідної дії у порівнянні з іншими альтернативними діями.

Приклад: проблема з сепаратистськими в Криму є настільки гострою, що виведення ЧФ у строки, передбачені чинними міжнародним угодами, буде запізнілим.

Блок 4 призначений для обґрунтування вчинення відповідної дії з точки зору певних ціннісних орієнтирів.

Приклад: з точки зору такої політико-правової доктрини як „реальна політика у міжнародних відносинах” єдиною цінністю, яка повинна зумовлювати дії держави, є її національні інтереси. Перебування ЧФ на території України створює загрозу для її національної безпеки. Тому ЧФ повинен бути виведений з території України до завершення строку, передбаченого чинними договорами України та РФ.

Розподіл аргументів між промовцями

Промовці 1 Уряду можуть розподілити аргументи між собою. Бажано, щоб другий промовець 1 Уряду мав „у запасі” 1-2 нових аргументи. Однак, висунення таких аргументів повинно бути проанонсоване першим промовцем 1 Уряду.

Лінія аргументації при дебатуванні інтерпретації, яка не є „моральним та практичним імперативом”

Як вже відзначалося вище, інтерпретація Першого Уряду може бути побудована і не у вигляді „морального та практичного імперативу”. У таких ситуаціях, залежно від особливостей їй побудови, Лінія Аргументації Уряду може бути спрямована на доведення оцінки певного явища, доведення існування певного явища або співвідношення між певними явищами. У подібних ситуаціях Лінія Аргументації будується шляхом підбору аргументів, які доводять інтерпретацію.

Яка роль Лінії Аргументації в Британському форматі Парламентських дебатів?

Лінія Аргументації – це основна частина кейсу Першого Уряду. Її викладення повинна займати 5-6 хвилин промови першого промовця з Лінії Уряду. Дебатування повинна відбуватися навколо Лінії Аргументації Уряду. Опозиція повинна їй опонувати, а Другий Уряд – розширювати.