3. Розрахункова частина
У цій частині слід виконати розрахунок (розрахунки), що підтверджують безпечні умови праці, які прийняті у проекті та обґрунтовані у пояснювальної частині. За необхідністю, розрахунки повинні супроводжуватися схемами. У кінці розрахункової частині надається висновок.
Розрахунки можна не виносити в окрему частину, а розташувати у відповідному пункті пояснювальної частині. Наприклад, розрахунок освітлення – у “Виробничої санітарії”, заземлення – в “Електробезпеці”, блискавкозахисту – у “Пожежної безпеці”.
Теми розрахунків, що рекомендуються.
Визначення розмірів небезпечної зони технологічного агрегату [1,2].
Аналіз рівня безпеки технологічного процесу [1,2].
Аналіз рівня безпеки виробничого обладнання [1,2].
Розрахунок площі небезпечної зони [1,2].
Розрахунок природного освітлення. За заданими площами вікон і підлоги знаходяться коефіцієнти природної освітленості та порівнюються з нормативними. Або за нормативним коефіцієнтом природної освітленості знаходиться необхідна площа віконних прорізів [3].
Розрахунок штучного освітлення методом коефіцієнта використання. За заданою кількістю світильників знаходиться світловий потік лампи та підбирається її тип. Або за типом лампи знаходиться необхідна кількість світильників [4,5].
Розрахунок штучного освітлення точковим методом. За заданим типом лампи розробляється схема розміщення світильників та знаходиться освітленість у різних точках приміщення [4].
Визначення статистичних коефіцієнтів з охорони праці на об’єкті (коефіцієнти частоти, важкості, узагальнений коефіцієнт, оцінка рівню травматизму) [5].
Розрахунок потрібного повітрообміну для видалення шкідливих речовин [5,6].
Розрахунок потрібного повітрообміну для видалення теплонадлишків [7,8].
Розрахунок загальної системи вентиляції. Може включати аеродинамічний розрахунок тракту та підбір вентиляторів [7,8].
Розрахунок місцевої системи вентиляції [7,8].
Розрахунок витяжного зонту з визначенням його розмірів та необхідних витрат повітря [7,9].
Розрахунок аерації виробничого приміщення. Згідно завдання може включати розрахунок площі аераційного ліхтаря та прорізів у стінах приміщення [7,8].
Визначення ризику нещасного випадку. Розрахунок проводиться на підставі статистичних даних по об’єкту [10,11].
Визначення імовірності аварії. [11].
Розрахунок інтенсивності теплового випромінювання. Робиться розрахунок інтенсивності випромінювання на різних відстанях від джерела, порівнюється з нормативним значенням, дається висновок. Або знаходиться інтенсивність випромінювання на робочому місці, порівнюється з нормативним значенням, розробляються захисні заходи та засоби [12,13].
Розробка системи кондиціювання повітря. Вибирається тип системи кондиціювання. Робиться розрахунок необхідного повітрообміну, витрат енергії та потужності кондиціонеру, підбирається кондиціонер за каталогом [8, 14, 15].
Розрахунок рівня шуму на різних відстанях від джерела. По результатам розрахунку будується крива залежності рівня звукового тиску від відстані. Знаходиться припустима відстань від джерела шуму [5,6,16,17,18].
Розрахунок звукоізоляції. Розраховується необхідна товщина стінки звукоізольованої кабіни, або за заданою товщиною знаходиться зниження рівня звукового тиску в різних октавних діапазонах частот [5,6,18].
Розрахунок звукоізоляційного кожуха [16,17,18,21].
Розрахунок рівня віброшвидкості. Знаходяться рівні віброшвидкості на різних відстанях від джерела вібрації або в різних точках приміщення з декількома джерелами вібрації. Будується крива залежності рівня віброшвидкості від відстані або карта віброшвидкості приміщення. Робиться висновок [6,19].
Розрахунок віброізоляції. Знаходиться необхідна кількість амортизаторів – пружинних, ресорних чи гумових [6,19].
Захист від інфразвуку. Знаходяться розміри прямокутного огородження, які не шкідливі відносно дії інфразвуку [6,16].
Розрахунок сили струму, що проходить через тіло людини. Знаходиться сила струму, що проходить через тіло робітника у випадку дотику до струмоведучих частин чи пошкодженого корпусу електроустановки. Робиться висновок [22,26].
Аналіз небезпеки електричної мережі. Знаходиться напруга дотику і сила струму, що проходить через тіло людини, для різних режимів роботи електричної мережі та різних умов дотику [22,23,26].
Розрахунок електричної ізоляції. Вибирається матеріал електроізоляції за даних умов та робиться розрахунок необхідної товщини ізоляції [22,26].
Розрахунок захисного заземлення. Знаходиться необхідна кількість штучних заземлювачів, яка забезпечує безпеку за даних умов [22,25,26].
Розрахунок природного захисного заземлення. Робиться перевірочний розрахунок природних заземлювачів – залізобетонного фундаменту, трубопроводів, металевої оболонки кабелів тощо [22,26].
Розрахунок захисного занулення. Робиться перевірка системи занулення на відключаючу здатність. Розраховується заземлення нейтралі джерела струму та повторного заземлення нульового захисного провідника [22,26].
Розрахунок захисного відключення. Робиться розрахунок пристрою захисного відключення (ПЗВ). ПЗВ поділяються на типи, що реагують на потенціал корпусу; струм замикання на землю; напругу нульової послідовності; струм нульової послідовності; напругу фази щодо землі; оперативний струм [22,26,27].
Визначення надлишкового тиску вибуху [5,29,30].
Визначення максимальної маси речовини чи суміші, для якої приміщення не буде вважатися вибухонебезпечним [5,29,30].
Розрахунок температури сполоху парів вогненебезпечних рідин [29,30,31].
Розрахунок концентраційних меж розповсюдження полум’я парів вогненебезпечних рідин чи горючих газів [29,30,31].
Розрахунок нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я для промислового пилу [28,29,30,31,32].
Розрахунок температурних меж розповсюдження полум’я парів вогненебезпечних рідин чи горючих газів [29,30,31].
Визначення умов хімічного чи теплового самозаймання. Знаходяться температура та час самозаймання речовини за даних умов, або висота шару порошкоподібної речовини, за якої час самозаймання буде складати певну величину [29,30,31,32].
Розрахунок адіабатичної температури горіння [12,31].
Визначення категорії вибухопожежонебезпечності приміщення [24,31].
Визначення класу та розмірів вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон [23,24,31].
Розрахунок межі вогнестійкості суцільних конструкцій. Знаходиться межа вогнестійкості заданих бетонних, залізобетонних, цегляних, кам’яних будівельних конструкцій – стін, плит, перегородок за ознакою прогріву [31,33].
Розробка блискавкозахисту. Для заданої будівлі підбирається категорія блискавкозахисту, тип зони захисту, тип блискавковідводу, розраховуються розміри зони захисту, висота блискавковідводу [25,28,31].
Знаходження розрахункового та необхідного часу евакуації [11,24,31].
Розробка системи водяного чи пінного пожежогасіння. Підбирається дренчерна, спринклерна або інша система пожежогасіння. Знаходяться необхідні витрати води (піни), її тиск, об’єм резервуару [24,28,31].
Розробка системи вуглекислотного пожежогасіння. Знаходяться необхідні витрати вуглекислоти, її необхідний запас, кількість насадок та їх діаметр [24,28,31].
Розробка системи хладонового пожежогасіння. Підбирається тип хладону. Знаходяться необхідні витрати хладону, його необхідний запас, кількість насадок та їх діаметр [24,28,31].
Розрахунок екрану для захисту від електромагнітних випромінювань [6,25].
Знаходження еквівалентної дози іонізуючого випромінювання. Якщо на персонал підприємства діють джерела іонізуючого випромінювання з заданими потужностями експозиційних або поглинутих доз, розраховується річна еквівалентна доза та зрівнюється з припустимою [6,34,35].
Розрахунок екрану для захисту від іонізуючого випромінювання – рентгенівського, гамма, бета, або нейтронного [6,34,35].
Розрахунок геометричних параметрів, які забезпечують захист від іонізуючого випромінювання [6,34].
Розрахунок площі конструкцій, що легко скидаються [24,36].
Розробка димового люку [37].
Розрахунок запобіжного клапану [38,39].
Розрахунок барабану котла на міцність [39].
Розрахунок трубопроводу на міцність [39].
Розрахунок вибухового клапану або розривної мембрани [37, 38].