Хід роботи

1. Запустіть програму ScanDisk чи Chkdsk у Windows ХР.

Виконайте сканування диска d: програмою класу ScanDisk, задав­ши в діалогових вікнах назву диска і перший режим Звичайний.

2. Запустіть програму Defraq і виконайте дефрагментацію навчального диска.

Який ступінь фрагментації диска у відсотках був до початку роботи програми? Якщо процес триватиме довго, зупиніть його.

3. Запустіть програму Очищення диска.

4. Запустіть програму Відновлення системи.

Ознайомтесь з її функціонуванням.

4. Створіть одну точку відновлення системи.

5. Запустіть програму Призначення завдання.

Призначте такі завдання: 1) програму defrag.exe для диска D: запускати вечером один раз на місяць; 2) антивірусне скану­вання диска С: запускати щодня о 19 годині.

4. Запустіть антивірусну програму з головного меню і проскануйте диск D:.

Якщо будуть виявлені підозрілі файли, увімкніть режим Ліку­вати і повторіть сканування. Скільки файлів було проскановано і скільки виліковано?

8. Ознайомтеся з довідковою службою та можливостями антивірусної програми, а також виконайте налаштування режимів функціонування програми.

Виконайте команду Налаштування з меню програми чи кон­текстного меню піктограми на панелі задач.

9. Закрийте програму і закінчіть роботу.

10. Напишіть звіт.

Контрольні запитання

1. Які є засоби обслуговування дисків?

2. Для чого диск форматують?

3. Як очистити диск від непотрібних файлів?

4. Для чого диск сканують?

5. Що таке дефрагментація диска?

6. Що таке обслуговування за розкладом?

7. Що таке служба відновлення системи?

8. Які переваги системи NTFS над FAT-32?

9. Що таке вірус?

10. Якої шкоди можуть завдати віруси?

11. Які головні ознаки вірусного зараження?

12. Які є засоби антивірусної профілактики і лікування?

13. Чому потрібно регулярно оновлювати антивірусні бази?

Що таке MS Windows ХР SP2?

Практична робота №2

Тема: Створення архівної копії. Архівування та розархівування файлів.

Мета: Уміти архівувати і розархівовувати файли, захищати ком­п'ютер від вірусів, здійснювати нагляд за працездатністю комп'ютера і системи.

План

1. Архіватори.

Теоретичні відомості

Архів — це файл, куди у стиснутому (у три­десять разів) вигляді поміщають інші файли. Для архівування файлів використовують програми-архіватори Zip, Rar тощо з приставкою Win, якщо програми призначені для ОС Windows. Програма Total Commander має доступ до програм архівування і сама пропонує назву архівному файлу (користувач може ввести іншу назву), дописує йому розширення zip чи гаг і розташовує у папці, відкритій у сусідньому вікні. Щоб виконати архівування, файли вибирають і застосовують до них команду Pack з меню File. Зворотну дію (розархівування) виконують так: вибирають файл-архів і застосовують до нього команду Unpack.

Ще простіше файли чи папки можна занести в архів і вибрати з нього файл за допомогою програм WinZip чи WinRar (рис. 15). ля занесення в архів достатньо піктограму об'єкта опустити на ярлик програми WinZip і ввести назву архіву. Щоб виконати поротну дію, достатньо клацнути на піктограміі архіву, вибрати потрібні об'єкти і виконати команду Extract, зазначивши адресу папки-клієнта. Усі ці дії виконуються ще простіше — за допомогою команд Додати в архів (Add to Zip) чи Розархівувати (Ex­tract files) в контекстних меню вибраного файлу чи головного меню програми відповідно, якщо програма-архіватор є на комп'ютері.

Є змога архівувати об'єкти за допомогою команди Відпра­вити... у zір-папку. Під час архівування стежте, щоб власні назви файлів не містили деяких заборонених архіватором символів кирилиці, наприклад, «і».

Якщо файли великі, то створюють багатотомні архіви. На­приклад, створюють томи по 1,4 Мбайта, щоб кожний том поміщався на окремій дискеті.

Якщо архів переноситься на інший комп'ютер, то на цьому комп'ютері повинна бути інстальована програма-архіватор того ж формату стискування (ziр чи гаг), що й на «рідному» комп'ю­тері. Якщо такої програми немає, то архів не вдасться розпаку­вати. У цьому випадку створюють архів, який розпаковується автоматично (sfx-архів). Такий архів має розширення exe, є виконуваним файлом і не потребує наявності програми-архіватора для свого розпакування.

Рис.15. Вікно програми WinRar.

Коли створюється архів, користувач має простежити, куди і під якою назвою програма має намір його зберегти. Ці параметри він може змінити, задавши потрібний шлях і назву в діалоговому вікні.

Програми класу WinRar зручні для самостійного вивчення. Усі команди меню, кнопки панелі інструментів і параметри налаш­тування режимів функціонування настільки зрозумілі, що тут немає потреби їх детально описувати. Ідеально діє принцип «plag and play» сучасних інформаційних технологій — «вмикай і працюй».